06.10.09р. Справа № 17/54-09
За позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 3 395 934 грн. 77 коп.
Суддя Суховаров А.В.
Представники:
від позивача - Вангер Д.В., довіреність №4026 від 19.12.08р.
від відповідача - Лихин М.М., довіреність № 5-Д від 19.01.09р.
Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі -позивач) звернулася до господарського суду із позовом, у якому просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз" (надалі -відповідач) грошові кошти у сумі 3 395 934 грн. 77 коп. заборгованості, у тому числі: 2 320 660 грн. 00 коп. - основного боргу за протранспортований природний газ, 381 163 грн. 81 коп. - пені, 262 262 грн. 44 коп. - збитків від інфляції, 48 938 грн. 54 коп. - 3 % річних, 382 909 грн. 98 коп. - 7 % штрафу. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобов'язань за договором № 117Н-571 від 18.12.07р.
На адресу суду 28.09.09р. надійшла заява позивача № 11264/6 від 22.09.09 р. про уточнення позовних вимог, у відповідності з якою останній просить суд стягнути з відповідача суму 3 377 489 грн. 08 коп. заборгованості, з яких: 2 211 305 грн. 83 коп. - основного боргу, 430 290 грн. 48 коп. - пені, 287 129 грн. 68 коп. - індексу інфляції, 65 853 грн. 11 коп. - 3% річних та 382 909 грн. 98 коп. 7% штрафу.
Відповідач позовні вимоги не визнає. У відзиві на позов з доповненнями до нього посилається на протиріччя, які є в позовній заяві у розрахунках при визначені обсягів і вартості наданих послуг та розрахунками відповідача. Крім того, вважає неправомірним застосування штрафних санкцій які не підлягають задоволенню у зв'язку з неправильним зарахуванням сплачених коштів збоку позивача. Разом з тим, газ транспортувався підприємством виключно для забезпечення потреб населення, у зв'язку з чим просить зменшити розмір пені який підлягає стягненню.
Позивач проти відзиву заперечує повністю, так як посилання відповідача необґрунтовані, не підтверджені та спростовуються наданими до матеріалів справи запереченнями.
Ухвалою голови господарського суду від 28.08.09р. строк вирішення спору за заявою судді продовжено до 07.10.09р.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 01.10.09р. по 06.10.09р., згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача та відповідача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
Між позивачем та відповідачем був укладений договір на транспортування природного газу №117Н-571 від 18.12.07р. (надалі -Договір) зі строком дії до 31.12.08р. -в частині надання послуг по транспортуванню газу, та до 31.01.09р. в частині проведення розрахунків за послуги, за яким позивач зобов'язався здійснити транспортування природного газу від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення -газорозподільних станцій у обсягах, визначених пп. 2.1-2.2 Договору, а відповідач зобов'язався оплатити послуги по транспортуванню газу (пункти 1.1 та 2.1 Договору).
Додатковою угодою № 2 від 24.11.08р. сторони пролонгували дію вказаного Договору в частині надання послуг по транспортуванню газу до 31.12.09р., а в частині проведення розрахунків -до повного їх здійснення.
Згідно п. 5.1 вказаного Договору, тариф на транспортування 1000 м3 газу по магістральних трубопроводах позивача встановлений в розмірі 69,00 грн., крім того ПДВ -13,80 грн., всього в розмірі 82,80 грн.
Пунктом 5.2 цього Договору передбачено, що тариф на транспортування газу, зазначений у пункті 5.1 Договору, може змінюватись на підставі рішення Національної комісії регулювання електроенергетики України; у випадку зміни тарифу, новий тариф є обов'язковим для сторін за даним Договором з моменту введення його в дію; зміна тарифу оформлюється сторонами додатковою угодою до даного Договору.
Відповідно до додаткової угоди № 1 від 01.09.08р. тариф на транспортування 1000 м3 газу по магістральних трубопроводах позивача, відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 07.08.08р. № 935, з 01.09.08р. встановлюється в розмірі 80,10 грн., крім того ПДВ -16,02 грн., всього в розмірі 96,12 грн.
Пунктами 4.1 та 4.3 Договору встановлено, що послуги з транспортування газу магістральними газопроводами оформлюються відповідачем і позивачем актами здачі-приймання послуг по транспортуванню газу, які є підставою для проведення остаточних розрахунків.
Протягом періоду з січня по грудень 2008 року позивач належним чином виконував свої зобов'язання за Договором з надання послуг по транспортуванню відповідачу природного газу загальним обсягом 245022,345 тис.м3 газу, що підтверджується щомісячними актами здачі-приймання з послуг транспортування газу №№ 1-12, які є в матеріалах справи (а.с. 16-27), загальною вартістю на суму 21 590 222 грн. 03 коп.
Згідно з п. 6.2 вказаного договору оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється відповідачем в розмірі вартості послуг шляхом щоденного перерахування грошових коштів на рахунок позивача в порядку встановленому Алгоритмом (порядком) розподілу коштів, затвердженим Національною комісією регулювання електроенергетики України. Остаточний розрахунок за фактично надані послуги по транспортуванню газу здійснюється відповідачем протягом місяця, наступного за звітним місяцем, в якому здійснювалось транспортування газу.
Як вбачається з розрахунку позивача, загальна вартість наданих у 2008 році послуг з транспортування газу становить 21 590 222 грн. 03 коп., повну оплату за які відповідач не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 2 320 660 грн. 00 коп. основного боргу (станом на травень 2009 року).
Разом з тим, відповідач у період з червня по вересень 2009 року низкою платежів здійснив часткове погашення основного боргу з оплати послуг по транспортування газу, що підтверджується наявними у справі копіями платіжних документів та не заперечується представниками сторін.
Таким чином, сума основної заборгованості станом на час розгляду справи становить 2 211 305 грн. 83 коп.
Відповідно до пункту 7.3 Договору відповідач має сплатити пеню в розмірі 0,1 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення, де з врахуванням п. 10.4 цього ж договору застосовується позовна давність у 3 (три) роки.
У зв'язку із простроченням платежів та вказаної вище умови Договору відповідачу нарахована пеня, яка згідно обґрунтованого розрахунку позивача за період з 01.03.08р. по 31.07.09р. становить 430 290 грн. 48 коп.
На підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу додатково до суми основного боргу збитки від інфляції в розмірі 287 129 грн. 68 коп. за період з січня 2008 року по червень 2009 року, а також за період з 01.03.09р. по 22.09.09р. суму 65 853 грн. 11 коп. 3% річних з простроченої суми, розмір яких підтверджується обґрунтованими розрахунками позивача.
На підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 7% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання зобов'язання у сумі 382 909 грн. 98 коп.
Доказів добровільного погашення існуючої уточненої заборгованості відповідач на час розгляду справи суду не надав.
З урахуванням встановлених обставин уточнені вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони є суб'єктами господарювання, тому згідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 Господарського кодексу України, до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі спірного Договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами ч.ч. 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до положень ст. 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Згідно до приписів ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
В силу статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.
Клопотання відповідача про застосування позовної давності в один рік в порядку п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог позивача про стягнення нарахованої за період з 01.03.08 р. по 31.07.09 р. пені у сумі 430 290,48 грн. задоволенню не підлягає, оскільки згідно, п. 10.4. Договору №117Н-571 від 18.12.2007р., до вимог, що випливають з даного договору, застосовується позовна давність у три роки.
Відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов'язання перед позивачем, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи чинного законодавства, на підставі чого уточнені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми 2 211 305 грн. 83 коп. основного боргу, 287 129 грн. 68 коп. збитків від інфляції та 65 853 грн. 11 коп. 3% річних, -є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення 7% штрафу, то у їх задоволенні слід відмовити з наступних підстав.
Встановлені ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції, зокрема, штраф у розмірі семи відсотків вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання, застосовуються у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо інше не передбачено законом чи договором. За змістом цієї норми вона покликана захищати інтереси держави у тому випадку, коли суб'єкти господарювання, що належать до державного сектора економіки, не передбачили в умовах договору будь-якої відповідальності за порушення своїх господарських зобов'язань і законом також не встановлено певної відповідальності в окремих галузях господарювання.
Умовами укладеного між позивачем та відповідачем договору № 117Н-571 від 18.12.07р. були встановлені певні види та умови відповідальності, зокрема, у вигляді стягнення пені (п. 7.3 Договору) в зв'язку із прострочкою платежів, тому положення ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, не можуть бути застосовані до вищевказаних правовідносин сторін, тобто позовні вимоги про стягнення суми 382 909 грн. 98 коп. -7% штрафу є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Разом з тим, господарський суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач, як на перешкоди у своєчасному виконанні своїх грошових зобов'язань саме на: неплатоспроможність певної частини населення -є загальновідомим фактом, який встановлений у Законах України "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги" від 13.11.96р. № 486/96-ВР та "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" від 20.02.03р. № 554-IV, при цьому газ замовника, транспортування якого здійснює виконавець, згідно п. 1.2 Договору призначений для потреб населення, а доказом того, що газ транспортувався та постачався виключно для подальшої реалізації населенню є договір № 06/07-2743 від 29.12.07р., а також надані відповідачем відомості про те, що станом 05.10.09р. заборгованість населення міста Кривого Рогу за природний газ у 2008 році становить 7 846 984 грн. 54 коп. суд вважає за необхідне, на підставі ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшити розмір належної до стягнення з відповідача на користь ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" пені до 50% від її розміру, тобто у стягненні пені в сумі 215 145 грн. 24 коп. -відмовити.
Судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, без врахування зменшеного судом розміру пені.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 43, 45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Криворіжгаз” (50051, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Металургів, 1, ЄДРПОУ 03341397) на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ЄДРПОУ 30019801) суму 2 211 305 грн. 83 коп. (два мільйони двісті одинадцять тисяч триста п'ять грн. 83 коп.) основного боргу, 215 145 грн. 24 коп. (двісті п'ятнадцять тисяч сто сорок п'ять грн. 24 коп.) пені, 287 129 грн. 68 коп. (двісті вісімдесят сім тисяч сто двадцять дев'ять грн. 68 коп.) збитків від інфляції, 65 853 грн. 11 коп. (шістдесят п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят три грн. 11 коп.) 3% річних, 22 609 грн. 03 коп. (двадцять дві тисячі шістсот дев'ять грн. 03 коп.) державного мита, 279 грн. 29 коп. (двісті сімдесят дев'ять грн. 29 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя А.В. Суховаров
Рішення підписано-08.10.09р.