01.10.09р. Справа № Б15/26/84/00
Суддя господарського суду Дніпропетровської області Полєв Д.М.
при секретарі судового засідання Карпенко К.М.
за участю представників сторін:
від кредитора:
Комлик О.М., представник Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції, доручення № 3-10 від 08.01.09р.
Сіцькова О. В., представник Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго», доручення № б/н від 11.08.09р.
від боржника: Прозорова Я. В., представник ліквідатора ВАТ "НПНК", доручення від 06.05.09
розглянувши справу
за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь
до боржника Відкритого акціонерного товариства “Нікопольський прядильно-нитковий комбінат”, м. Нікополь
про визнання банкрутом
Суть справи викладено в ухвалі господарського суду від 29.06.2000р.
Провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський прядильно-нитковий комбінат», м. Нікополь перебуває на стадії ліквідації.
01.06.2009р. до господарського суду надійшла скарга трудового колективу про розгляд питання щодо реалізації всього майна, яке входить до ліквідаційної маси, ліквідацію Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський прядильно-нитковий комбінат»та остаточного погашення заборгованості по заробітній платі перед працівниками підприємства.
29.09.09р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання представників трудового колективу про відкликання зазначеної скарги.
За наведених обставин суд вважає за необхідне залишити без розгляду вищенаведену скаргу.
Крім того, 26.08.08р. до господарського суду надійшло клопотання Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області від 16.05.08р. №10-21-03756, про зупинення провадження у справі на підставі Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна».
Клопотання обґрунтовано тим, що суд має зупинити провадження у справі про банкрутство на підставі ст. 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»та ч. 1 ст. 79 ГПК України до закінчення дії мораторію.
Ліквідатором надано заперечення на клопотання від 16.05.08р., в якому зазначено, що майно, яке було включено до ліквідаційної маси банкрута та реалізовано на відкритих біржових торгах, не підпадає під дію мораторію, передбаченим Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна".
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд вважає за необхідне зазначене клопотання Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна продажу майна в процесі провадження справи про банкрутство, визначеного статтями 22, 23, 24, 25, 26, 30, частиною одинадцятою статті 42, абзацом другим частини шостої статті 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і продажу майна підприємства.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ліквідатор з дня свого призначення здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 № 996-XIV підприємства зобов'язані для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.
Відповідно до п. 7 тієї ж Інструкції основними завданнями інвентаризації є виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі; установлення лишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделів, а також матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються; перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів; перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошей у касах, на розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів наступних витрат і платежів.
Ліквідатором додано до матеріалів справи докази того, що обладнання, яке належить боржнику, є зношеним майже на сто відсотків, тобто воно не в змозі забезпечувати ведення виробничої діяльності цього підприємства. Аналіз матеріалів справи про банкрутство свідчить також про те, що нерухоме майно також не забезпечувало ведення виробничої діяльності, оскільки з 1998 року банкрут взагалі не виробляв будь-якої продукції та все його обладнання й нерухоме майно знаходились в аварійному стані.
Так, 28.01.08р. проведено інвентаризацію майна банкрута, під час якої проводився огляд технічного стану обладнання у складі відповідної комісії, за результатами яких складено акти технічного стану обладнання. Відповідно до висновків, зазначених у актах обладнання зношене майже на сто відсотків, тому комісією зроблено висновок про непридатність майна банкрута для подальшого використання у виробничій діяльності.
На підставі зазначеного вище, господарський суд дійшов висновку про те, що реалізоване майно не підпадало під дію мораторію згідно з Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", та було правомірно включено до ліквідаційної маси, слідовно підстави для зупинення провадження у справі відсутні.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 79, 86 ГПК України, ст. 22-32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд, -
Залишити без розгляду скаргу трудового колективу.
Відхилити клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 16.05.08 №10-21-03756 про зупинення провадження у справі.
Суддя
Д.М. Полєв