21.09.09р. Справа № 29/286-09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС АЗЧ МАРКЕТ", м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства "Криворізького залізорудного комбінату", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 13234 грн. 61 коп.
Суддя Полєв Д.М.
Представники:
від позивача: Борисенков О. В. - представник ТОВ "АІС АЗЧ Маркет",
доручення від 10.03.09 р.
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "АІС АЗЧ МАРКЕТ", м. Київ звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг 12891грн. 30коп. заборгованості, 209грн. 80коп. пені, 28грн. 61коп. 3% річних, 104,90грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами та судових по справі.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просить його задовольнити в заявленій сумі.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився. У відзиві проти позову заперечує.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
Встановив:
27.04.2007р. між ТОВ "АІС АЗЧ МАРКЕТ" (далі позивач) та ВАТ "Криворізькиій залізорудний комбінат" (далі відповідач) укладено договір поставки №53-15/666 (далі договір).
13.08.2008р. сторонами укладено специфікацію №16 до договору.
Відповідно до умов договору постачальник (позивач по справі) зобов'язується поставити, а покупець (відповідач по справі) прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, передбачених договором.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (п.1 ст.14 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) , а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач договірні зобов'язання виконав, поставивши відповідачу товар на суму 12891грн. 30коп., що підтверджується видатковими накладними №КрРг-03887 від 06.10.2008р., №КрРг-03888 від 06.10.2008р.
Відповідно до п. 4.3 договору оплата проводиться в порядку та строки, передбачені специфікацією.
Згідно із специфікацією №16 від 13.08.2008р. (а.с.15-16) до договору №53-15/666 від 27.04.2007р. порядок оплати товару встановлено протягом 5 банківських днів з моменту поставки товару за умови надання рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлену продукцію.
Відповідач проти отримання товару не заперечує.
Відповідно до статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року N 996-XIV первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Доказів сплати заборгованості сумі 12891грн. 30коп. за отриманий товар відповідач суду не надав.
Відповідно до специфікації умовою оплати отриманого товару є надання продавцем рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлену продукцію.
Судом не приймаються заперечення відповідача щодо неотримання від позивача рахунків-фактур та податкових накладних за здійснену поставку, оскільки їх отримання підтверджується відміткою відповідача на описі документів від 23.06.2009р.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
На момент розгляду справи заборгованість відповідача становить 12891,30грн., докази сплати заборгованості в матеріалах справи відсутні, сторонами не подано, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовано, підтверджено матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 209,80грн.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Згідно до п.6.5 договору в разі порушення покупцем строків розрахунку по договору, покупець оплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Перевіривши розрахунок суми позову, суд приходить до висновку про задоволення пені в заявленій сумі.
Також, позивач наполягає на стягненні 28,61грн. трьох процентів річних.
Відповідно до статті ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає за необхідне задовольнити 3% річних в заявленій сумі.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 104грн. 90коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами з огляду на 1048 ЦК України.
Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заявленої суми з огляду на ст. 547 ЦК України.
Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України,
Позов задовольнити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1-а; п/р 26006050001915 в ЗАТ КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровська, МФО 305299; код ЄДРПОУ 00191307) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АІС АЗЧ МАРКЕТ" (м. Київ, пров. Балтійський, 20; код ЄДРПОУ 33100549; п/р 26000060406597 в ЗАТ КБ "ПриватБанк", МФО 300711) 12891грн. 30коп. основного боргу, 209грн. 80коп. пені, 28грн. 61коп. 3% річних, 131грн. 30коп. державного мита, 117грн. 06коп. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В решті суми позову відмовити.
Суддя Д.М. Полєв