31 січня 2017 року Справа № 5016/4148/2011(18/62)
м. Миколаїв
Кредитори:
1) Южноукраїнське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (55002, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, бул. Цвіточний, 4),
2) Приватне підприємство “Укрбудсервіс” (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 2, поштова адреса: 55000, АДРЕСА_1),
3) Южноукраїнська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Миколаївській області (55002, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Енергобудівників, 5),
4) Відкрите акціонерне товариство “ПМК-93 “Промжитлводбуд” (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 247; адреса керуючого санацією ОСОБА_1: 54001, м. Миколаїв, вул. Фалеєвська, 12),
5) Товариство з обмеженою відповідальністю “Стімул-Плюс” (55000, АДРЕСА_2),
6) Миколаївське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (54017, м. Миколаїв, пр-т Леніна, 93).
Банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю “Центральний міський ринок” (55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, 19-Б, ідентифікаційний код 34129176).
Ліквідатор: арбітражний керуючий ОСОБА_2 (поштова адреса: 73003, м. Херсон, Головпоштамт, а/с 11).
Суддя Давченко Т.М.,
при секретарі Говоріній А.Е.,
за участю:
від кредитора 2: ОСОБА_3 - довіреність б/н від 27.01.2017,
від кредитора 6: ОСОБА_4 - довіреність № 07-08-3 від 03.01.2017,
ліквідатор банкрута: арбітражний керуючий ОСОБА_2
Суть спору: про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Центральний міський ринок”.
29.05.2015 до суду звернувся кредитор 2 - Приватне підприємство (ПП) “Укрбудсервіс” з письмовим клопотанням за вих. № 4 від 27.05.2015 про призначення будівельно-технічної експертизи.
Клопотання кредитора аргументовано наявністю сумнівів щодо правильності оформлення договірних зобов'язань між Відкритим акціонерним товариством (ВАТ) “ПМК-93 “Промжитлводбуд” та ТОВ “Центральний міський ринок”, на підставі яких ВАТ “ПМК-93 “Промжитлводбуд” було визнано конкурсним кредитором ТОВ “Центральний міський ринок”.
31.01.2017 у судовому засіданні представник кредитора 2 підтримав заявлене клопотання у повному обсязі.
Ліквідатор банкрута проти задоволення зазначеного клопотання заперечував, а представник кредитора 6 вирішення питання щодо клопотання ПП “Укрбудсервіс” залишила на розсуд суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши учасників процесу, суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання, оскільки, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2013 встановлено наявність заборгованості ТОВ “Центральний міський ринок” перед ВАТ “ПМК-93 “Промжитлводбуд” у розмірі 801 464,17 грн., яка виникла на підставі договорів підряду від 01.09.2011 № 1/09, від 28.10.2011 б/н, від 30.11.2011 № 11. Постановою Вищого господарського суду України від 03.04.2013 залишено без змін постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2013.
Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені господарським судом при вирішенні господарських спорів не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Тому суд відмовляє у задоволенні клопотання ПП “Укрбудсервіс” за вих. № 4 від 27.05.2015 про призначення будівельно-технічної експертизи.
Крім того, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.07.2013 судом вже було відмовлено в задоволенні клопотань ПП “Укрбудсервіс” про призначення будівельно-технічної експертизи (вх. № 12070/13 від 21.06.2013) та судової економічної експертизи (вх. № 12288/13 від 26.06.2013) з тих самих підстав.
Відповідно до підпунктів 3.13, 3.14 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” (із останніми змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду № 7 від 14.07.2016) неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.
Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням конкретних обставин справи можуть тягти за собою, зокрема, такі наслідки:
- стягнення штрафу з винної сторони в доход державного бюджету України (пункт 5 статті 83 ГПК);
- винесення у встановленому порядку окремих ухвал (стаття 90 ГПК).
При цьому слід мати на увазі, що передбачене пунктом 5 статті 83 ГПК право господарського суду у прийнятті рішення стягнути з винної сторони штраф у доход державного бюджету України стосується не лише рішень, прийнятих по суті справи, а й ухвал, у тому числі тих, якими розгляд справи не закінчується (наприклад, ухвали про відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою в судове засідання представника учасника судового процесу та/або неподанням ним витребуваних судом матеріалів тощо).
У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.
У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.
Зловживанням процесуальними правами слід вважати також і подання учасниками судового процесу:
- клопотань (заяв) про вчинення господарським судом не передбачених ГПК процесуальних дій;
- подання другого і наступних клопотань (заяв) з одного й того самого питання, яке вже вирішено господарським судом;
- апеляційних і касаційних скарг на процесуальні документи, дія яких на момент подання такої скарги закінчилася (вичерпана), - наприклад, на ухвалу про зупинення провадження у справі після поновлення провадження в останній.
З урахуванням обставин справи господарський суд може залишити відповідне клопотання (заяву, скаргу) без задоволення, приєднавши його (її) до матеріалів справи і зазначивши про це в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).
Нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо їх явку судом визнано обов'язковою, також може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.
Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.
Керуючись ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (у редакції від 22.12.2011), ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні клопотання Приватного підприємства “Укрбудсервіс” за вих. № 4 від 27.05.2015 про призначення будівельно-технічної експертизи відмовити.
Суддя Т.М. Давченко