79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
02.02.2017р. Справа№ 914/4385/15
За позовною заявою: ОСОБА_1 акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ в особі регіональної філії “Одеська залізниця”, м. Одеса
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Смарт Фабрікс”, м. Львів
про стягнення 53 600,23 грн.
за зустрічною позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “Смарт Фабрікс”, м. Львів
до відповідача: ОСОБА_1 акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ в особі регіональної філії “Одеська залізниця”, м. Одеса
про: визнання недійсним договору від 23.10.2015р. № ОД/НХ-15-997 НЮ
Суддя Ділай У.І.
Секретар Климишин Ю.О.
За участю представників:
Від позивача за первісним позовом: не з'явився
Від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_2 - представник (Довіреність вих. № 01/01 від 04.01.2016р.)
Права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило. У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглядається справа за первісним позовом позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця”, до відповідача за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Смарт Фабрікс”, про стягнення 53 600,23 грн. та позивача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Смарт Фабрікс”, до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” про визнання недійсним договору від 23.10.2015р. № ОД/НХ-15-997 НЮ.
Ухвалою суду 24.12.2015р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 14.01.2016р.
13.01.2016р. від позивача на електронну адресу суду поступило клопотання № НЮ-14/30 від 12.01.2016р. про відкладення розгляду справи, у зв'язку із хворобою представника.
13.01.2016р. від відповідача до канцелярії суду поступило клопотання (вх. № 1403/16) про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю додаткового часу на підготовку та пошуку шляхів примирення.
В судове засідання 14.01.2016р. сторони явку повноважних представників не забезпечили, вимоги ухвали суду від 24.12.15.р. не виконали.
Ухвалою суду від 14.01.2016р. розгляд справи відкладено на 02.02.2016р.
18.01.2016р. на виконання вимог ухвали суду від 24.12.2015р. до суду поступила заява № НЮ-14/13 від 12.01.2016р. (вх. № 1836/16), в якій позивач повідомляє суд про відсутність у провадженні господарських судів України або будь-якого іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет, та з тих же підстав.
01.02.2016р. відповідачем подано зустрічний позов, в якому просить суд визнати недійсним договір від 23.10.2015р. № ОД/НХ-15-997 НЮ між ОСОБА_3 “Смарт Фабрікс” та ДП” Одеська залізниця”.
У відзиві поданому до суду 01.02.2016р. за вх. № 3842/16 відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, зазначає, що договір № ОД/НХ-15-997 від 23.10.2015р. на умовах якого ґрунтуються позовні вимоги ПАТ “Укрзалізниця” є недійсними, оскільки його укладено без відповідного волевиявлення учасника даного договору - ОСОБА_3 “Смарт Фабрікс”. Стверджує, що даний договір не підписувався та не скріплювався печаткою ОСОБА_3 “Смарт Фабрікс”. Підпис директора від імені ОСОБА_4 зроблено невідомою товариству особою, тобто, підпис та печатка підприємства на договорі є підробленими та просить суд за клопотанням вх. № 466/16 про призначення почеркознавчої та судово-технічної експертизи.
Призначення судово-технічної експертизи просив доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експертизи просить поставити наступні питання:
1. Чи підпис від імені ОСОБА_4 на договорі поставки від 23.10.2015р. № ОД/НХ-15-997 НЮ між ДП “Одеська залізниця” та ОСОБА_3 “Смарт Фарбікс” виконано ОСОБА_4?
2. Чи відтиск печатки ОСОБА_3 “Смарт Фарбікс” на договорі поставки від 23.10.205 р. № ОД/НХ-15-997 НЮ між ДП “Одеська залізниця” та ОСОБА_3 “Смарт Фарбікс” відповідає відтиску печатки наявної у ОСОБА_3 “Смарт Фабрікс”?
В судовому засіданні 02.02.2016р. оголошено перерву до 11.02.2016р.
Ухвалою від 03.02.2016р. господарським судом прийнято зустрічний позов ОСОБА_3 “Смарт Фабрікс” до спільного розгляду з первісним позовом.
Ухвалою суду від 16.02.2016р. провадження у справі № 914/4385/15 зупинено. Призначено судову почеркознавчу експертизу та судову технічну експертизу документів. Проведення експертизи доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.
18.04.2016р. від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз на адресу суду поступили матеріали справи з клопотанням експерта, в якому експерт зазначає, що необхідно додатково надати документи згідно переліку, для проведення зазначених експертиз, а також експерт просить погодити термін виконання призначених експертиз.
Ухвалою від 11.05.2016р. провадження у справі поновлено з дати судового засідання. Судове засідання призначено на 24.05.2016р.
Ухвалою від 24.05.2016р. зупинено провадження у справі.
19.10.2016р. від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз на адресу суду поступили матеріали справи №914/4385/15 та Висновок експерта №970/971 від 13.10.2016р.
Ухвалою суду від 24.10.2016р. провадження у справі №914/4385/15 поновлено та призначено судове засідання на 03.11.2016р.
Ухвалою від 03.11.2016р. продовжено строк вирішення спору. В судовому засіданні 03.11.2016р. оголошено перерву до 14.11.2016р.
11.11.2016р. представник позивача подав до суду клопотання (вх.№5381/16) про призначення повторної судової експертизи. У клопотанні зазначено, що висновком № 970/971 судових почеркознавчої та технічної експертизи друкарських форм від 13.10.2016р. експертом не надано відповідь на питання поставлене перед ним судом в ухвалі від 16.02.2016р., зокрема, щодо підпису в договорі поставки. Відтак, просить призначити повторну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити спеціалістам Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (79040, м. Львів, вул. Збиральна, 24), для встановлення факту належності підпису на договорі керівнику ОСОБА_3 “Смарт Фабрікс”; оплату вартості судової експертизи відповідач гарантував. На вирішення експертизи представник відповідача просить поставити питання:
- Чи підпис від імені ОСОБА_4 на договорі поставки від 23.10.2015р. №ОД/НХ-15-997 НЮ між ДП “Одеська залізниця” та ОСОБА_3 “Смарт Фабрікс” виконано ОСОБА_4?
В судовому засіданні 14.11.2016р. представник позивача подав письмові пояснення (вх. №45485/16), відповідно до яких проти проведення повторної судової почеркознавчої експертизи заперечив, просив розглянути спір по наявних матеріалах справи.
В судовому засіданні 14.11.2016р. представник відповідача підтримав подане клопотання про призначення повторної судової експертизи.
Ухвалою суду від 14.11.2016р. провадження у справі № 914/4385/15 зупинено. Призначено повторну судову почеркознавчу експертизу. Проведення експертизи доручено Львівському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.
16.01.2017р. від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз на адресу суду поступив лист від 11.01.2017р. №19/114/6-164Е з висновком експерта.
Ухвалою від 23.01.2017р. поновлено провадження у справі з дати судового засідання. Судове засідання призначено на 02.02.2017р.
01.02.2017р. представник відповідача за первісним позовом подав до суду письмові пояснення (вх. №4272/17), в яких зазначено, що позовні вимоги ґрунтуються на умовах договору, який ОСОБА_3 «Смарт Фабрікс» не укладало. В свою чергу, ніхто не зобов'язаний виконувати те, що не передбачено договором або законом.
В судове засідання 02.02.2017р. представник позивача за первісним позовом не з'явився, однак, направив клопотання про розгляд справи без представника позивача за наявними у справі документами. При цьому, у клопотанні вказано, що представник позивача ознайомлений із висновком експертизи.
Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 02.02.2017р. заперечив проти первісних позовних вимог, просив відмовити в їх задоволенні.
В процесі розгляду матеріалів справи суд -
встановив:
Позивач звернувся до господарського суду Львівської області з вимогою стягнути з відповідача ОСОБА_3 ”Смарт Фабрікс” на користь ПАТ “Укрзалізниця” регіональна філія “Одеська залізниця”, штраф за порушення термінів поставки продукції у сумі 53 600 грн. 23коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що комітетом з конкурсних торгів із закупівлі матеріально-технічних ресурсів Одеської залізниці були проведені торги на закупівлю одягу робочого, чоловічого (спецодяг зимовий (ДК 14.12.1). згідно з протоколом оцінки пропозицій конкурсних торгів переможцем відкритих торгів на закупівлю спецодягу зимового по лоту №3 на суму 321 601,36грн. з ПДВ визнано Товариство з обмеженою відповідальністю ”Смарт Фабрікс”.
Між ДП Одеська залізниця (замовником) та ОСОБА_3 ”Смарт Фабрікс” (постачальником) був укладений договір поставки від 23.10.2015р. № ОД/НХ-15-997НЮ.
У п.5.1. договору сторони погодили умову, що товар має бути поставлений на підставі письмових заявок замовника впродовж 15 робочих днів з моменту їх отримання будь-яким способом (факсом, електронною поштою, листом за адресою: 79018, м. Львів, вул. Олени Степанівни, 45А) постачальником у кількості, визначеній у заявці. На виконання цього пункту договору служба матеріально-технічного постачання Одеської залізниці направила відповідачу заяву від 28.10.2015р. № НХ-13/5418 на поставку костюмів теплозахисних чоловічих “Гудок” у кількості 353 комплекти за ціною 911,052 грн. (з ПДВ) на суму 321 601,36 грн. (з ПДВ).
02 листопада 2015 року факсимільним зв'язком відповідачу направлений лист № НХ-13/5501 з вимогою надати графік постачання теплозахисних костюмів згідно із заявкою.
13 листопада 2015 року від відповідача надійшов лист від 05.11.2015р. № 05/11-1, в якому останній повідомляє про неможливість виконати зобов'язання за договором поставки у зв'язку з розірванням в односторонньому порядку дилерського договору з виробником продукції ОСОБА_3 “Спец-Контакт”.
Позивач вважає, що причина відмови відповідача від виконання зобов'язання за договором поставки є надуманою і такою, що не відповідає умовам документації конкурсних торгів.
В порядку досудового врегулювання спору відповідачу був відправлений лист від 26.11.2015р. № НХ-26/178, в якому було запропоновано здійснити поставку 89 комплектів теплозахисних костюмів “Гудок” на суму 81 083,63 грн. згідно із заявкою від 28.10.2015р. № НХ-13/5416 та повідомлено про відповідальність за невиконання стороною взятих на себе зобов'язань за договором, передбаченому п. 11.3. розділу 11.
Пунктом 6.3. договору встановлено, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених ч.5. ст.40 Закону України “Про здійснення державних закупівель”.
Позивач стверджує, що відповідач не виконав взяті на себе при укладенні договору зобов'язання щодо поставки позивачу костюмів теплозахисних чоловічих “Гудок” у кількості 353 комплекти на загальну суму 321 601грн. 36 коп.(з ПДВ) та просить стягнути згідно з п. 11.3. розділу 11 договору за порушення термінів поставки продукції, визначеної договором штраф у розмірі 20 % від суми непоставленої в строк продукції.
У відзиві на позовну заяву та у зустрічному позові відповідач за первісним позовом стверджує, що договір поставки від 23.10.15р. № ОД/НХ-15-997 НЮ не підписувався та не скріплювався печаткою ОСОБА_3 “Смарт Фабрікс”. Підпис директора від імені ОСОБА_4 зроблено невідомою товариству особою та відсутністю директора при підписанні спірного договору.
Відповідач зазначає, що у ОСОБА_3 “Смарт Фабрікс” відсутній примірник зазначеного договору і листа № 05/11-1 від 05.11.2015р.
При прийнятті рішення суд виходить і наступного:
Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За приписами ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, Інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих па запобігання правопорушенням.
Конституційний Суд України в рішенні у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64. 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) від 25 грудня 1997 року дав офіційне тлумачення такого змісту: «частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене:
частину другу статті 124 Конституції України необхідно розуміти так, що юрисдикція судів, тобто їх повноваження вирішувати спори про право та інші правові питання, поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі». Окрім того, в мотивувальній частині цього рішення зазначено, що частина перша статті 55 Конституції України містить, загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Відповідно із заявленими позовними вимогами позивач за первісним позовом просив стягнути з відповідача за первісним позовом на свою користь штраф за порушення термінів поставки продукції в сумі 53 600,23грн.
Згідно ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Відповідно до п. 3.12 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Як встановлено судом, та підтверджується зібраними у справі доказами, а саме висновком судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи друкарських форм №970/971 від 13.10.2016р. судовий експерт прийшов до висновку, що відтиски круглої печатки від імені ОСОБА_3 «Смарт Фабрікс», розташовані в договорі поставки від 23.10.2015р., укладеному Одеською залізницею, в особі начальника служби матеріально-технічного постачання ОСОБА_7, з однієї сторони, та ОСОБА_3 «Смарт Фабрікс» в особі директора ОСОБА_4, з іншої сторони (реєстраційний №ОД/НХ-15-997НЮ), специфікації №1 - додаток №1 до договору №ОД/НХ-15-997НЮ від 23.10.2015р., нанесені не круглою печаткою ОСОБА_3 «Смарт Фабрікс», вільні та експериментальні зразки якої були надані для порівняльного дослідження, а за допомогою іншої рельєфної еластичної (гумової, фотополімерної) друкарської форми.
У висновку №6/558 від 11.01.2017р. повторної судової почеркознавчої експертизи судовий експерт прийшов до підсумку, що підпис від імені ОСОБА_4, який наявний в графі «Від імені постачальника ОСОБА_8ОСОБА_4/» в договорі поставки №ОД/НХ-15-997НЮ від 23.10.2015р. - виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою з ретельним наслідуванням підписів ОСОБА_4
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін (ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України).
Приписами ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України).
Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч.1 ст. 640 ЦК України).
Тобто, обидві сторони договору мають бути ознайомлені про факт існування названої згоди.
Виходячи із змісту коментованих статей, зважаючи на висновки проведених судових експертиз, які спростовують твердження позивача за первісним позовом про порушення умов договору поставки №ОД/НХ-15-997НЮ від 23.10.2015р., та зважаючи на заперечення відповідача за первісним позовом про не укладення спірного договору, за яким позивач просить стягнути штраф за порушення термінів поставки продукції в сумі 53 600,23грн., на момент звернення до суду позивача: ПАТ “Українська залізниця”, в особі регіональної філії “Одеська залізниця” до відповідача: ОСОБА_3 «Смарт Фабрікс» про стягнення штрафу за спірним договором, останній не був підписаний відповідачем, тобто, не акцептований. Відтак, права позивача за первісним позовом не порушені відповідачем та є відсутнім порушення суб'єктивного права позивача, що підлягає судовому захисту у даному спорі.
Щодо вимог зустрічного позову ОСОБА_3 «Смарт Фабрікс» про визнання недійсним договору поставки №ОД/НХ-15-997НЮ від 23.10.2015р. суд зазначає наступне.
За змістом частини третьої статті 207 ГК України господарське зобов'язання, визнане судом недійсним, також вважається недійсним з моменту його виникнення.
У силу припису частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину.
Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено).
Така позиція викладена у пункті 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" N 11 від 29.05.2013р.
Оскільки, як зазначено вище, оспорюваний договір не є вчиненим, у суду відсутні підстави для задоволення зустрічного позову.
Судовий збір покладається на сторін спору в порядку ст. 49 ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 16 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 28, 33. 34. 44. 48, 49. 82-84 ГПК України суд, -
1.У задоволенні первісного позову відмовити.
2.У задоволенні зустрічного позову відмовити.
Повне рішення складено 06.02.2017р.
Суддя Ділай У.І.