24.09.09р. Справа № 3/202-09(2-18/1952-2009)
За позовом Комунального підприємства теплових мереж м. Красноперекопск, м. Красноперекопск, АРК
до Відкритого акціонерного товариства "Бром", м. Дніпропетровськ
про стягнення 101 943,08 грн.
Суддя Юзіков С.Г.
Представники:
позивача - Гайдашова-Бабенко Т.І., дов. від 11.06.2009р.
відповідача - Грузинська Я.В., дов. від 14.07.2009р.
Позивач просить стягнути з Відповідача 92 281,60 грн. - основного боргу, 9 661,48 грн. - пені, а всього - 101 943,08 грн.
Відповідач позов заперечує, посилаючись на те, що його підприємство перебуває на стадії банкрутства, у газеті "Голос України" від 08.04.2009р. № 63 опубліковано оголошення про банкрутство Відповідача, у якому вказано, що заяви кредиторів приймаються протягом місячного строку з дня опублікування оголошення.
У судовому засіданні представник Позивача пояснив, що Відповідач не виконав п. 3.2.5 Договору щодо повідомлення Позивача про зміну адреси, тому Позивач був позбавлений можливості звернутись як кредитор у справі про банкрутство Відповідача.
Однак, 12.05.2009р. Позивачеві стало відомо про нову адресу Відповідача. Доказів про звернення із заявою у справі про банкрутство Відповідача він не надав. У судовому засіданні 04.09.2009р. Позивач пояснив, що звертався до арбітражного керуючого Відповідача, однак відповіді не отримав.
Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
04.01.2006р. сторонами укладено договір № 78 про користування тепловою енергією у вигляді гарячої води (далі Договір), за яким Енергопостачальна організація (Позивач) зобов'язалася відпускати Споживачеві (Відповідачеві) теплову енергію у вигляді гарячої води, у необхідних йому обсягах для опалення приміщення 2 874,1, розташованого за адресою: м. Красноперекопськ, м-н 1, б. 12, а Споживач зобов'язується оплачувати отриману теплоенергію за встановленими тарифами і в терміни, передбачені даним договором (п.1.1 Договору).
Протягом 2008р. Позивач надав Відповідачеві послуг на загальну суму 92 281,60 грн.
За даними Позивача Відповідач свої зобов'язання вчасно не виконував, у зв'язку з чим, станом на 01.02.2009р. у нього утворився борг за теплову енергію у розмірі 92 281,60 грн.
На прострочений борг Відповідача Позивачем нараховано пеню - 9 661,48 грн.
У силу ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2009р. судом порушено провадження у справі № Б15/77-09 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Бром" та 08.04.2009р. у газеті "Голос України" надруковано оголошення про порушення справи про банкрутство Відповідача, у якому вказано, що заяви кредиторів приймаються протягом місячного строку з дня опублікування оголошення.
Відповідно до п.15 ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі ст. 14 цього Закону.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника та документи що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
У судовому засіданні представник Позивача пояснив, що Відповідач не виконав п. 3.2.5 Договору щодо повідомлення Позивача про зміну адреси, тому Позивач був позбавлений можливості звернутись як кредитор у справі про банкрутство Відповідача.
Однак, 12.05.2009р. Позивачеві стало відомо про нову адресу Відповідача. Доказів про звернення із заявою у справі про банкрутство Відповідача він не надав. У судовому засіданні 04.09.2009р. Позивач пояснив, що звертався до арбітражного керуючого Відповідача, однак відповіді не отримав.
Позивач не надав суду доказів звернення у встановлений законом термін з письмовою заявою до господарського суду Дніпропетровської області у справі про банкрутство Відповідача з вимогами про стягнення боргу, тому відповідно до ч.2 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги конкурсного кредитора (Позивача), які не заявлені, взагалі не розглядаються і вважаються погашеними.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на Позивача.
Керуючись ст. 33, 34, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У позові відмовити.
Судові витрати покласти на Позивача.
Суддя С.Г. Юзіков
Рішення підписане_____________