про повернення позовної заяви
03.02.2017 Справа № 908/216/17
Суддя Федорова Олена Владиславівна розглянувши матеріали
за позовом комунального підприємства «Київський метрополітен» (03056, м. Київ, пр. Перемоги, 35)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-95» (72318, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, 136, офіс 11)
про стягнення 74813,94 грн.
Встановив, що позовні матеріали підлягають поверненню виходячи з наступного:
Пунктом 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; (…).
Згідно із нормами п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви позивачем додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 58 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Отже, можливо об'єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.
Відповідно до п. 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.
Однорідними можуть вважатись позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача.
Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (ст. 58 та пункт 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України. Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо (…) об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т.п.
Як вбачається із змісту позовної заяви від 20.01.2017 р, КП «Київський метрополітен» - позивач просить суд стягнути з відповідача загальну суму заборгованості в розмірі 74813,85грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що підставою для звернення з позовом до суду стало неналежне виконання відповідачем зобов'язань за наступними правочинами:
- договір про відшкодування витрат балансоутримувача на обслуговування та утримання об'єкта оренди та надання послуг орендарю від 04.06.15 № 184-НДУ-15 з 3 додатковими угодами до нього;
- договір про відшкодування витрат балансоутримувача на обслуговування та утримання об'єкта оренди та надання послуг орендарю від 04.06.15 № 185-НДУ-15 з 3 додатковими угодами до нього;
- договір про відшкодування витрат балансоутримувача на обслуговування та утримання об'єкта оренди та надання послуг орендарю від 04.06.15 № 186-НДУ-15 з 2 додатковими угодами до нього.
Отже, матеріали позовної заяви свідчать, що обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, підтверджуються різними підставами виникнення, оскільки походять від 3-х різних договорів, кожен з яких має свій предмет.
Судом враховано, що нормами наведених вище ст. 58 та п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України не передбачено обов'язку суду у випадку надходження позовної заяви, в якій об'єднано кілька вимог, порушувати провадження за таким позовом. А лише передбачено право суду самому вирішувати питання щодо повернення позовної заяви, якщо сумісний розгляд такої позовної заяви з об'єднаними позовними вимогами перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
З огляду на викладене, враховуючи зміст позовних вимог, які заявлені за трьома різними договорами, суд вважає, що об'єднання в одній позовній заяві у такому вигляді вимог, які не пов'язані між собою підставами виникнення та поданими доказами, що підтверджують ці вимоги, тільки перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, суттєво утруднить вирішення спору та перешкоджатиме прийняттю законного і обґрунтованого рішення у справі по суті спору у визначений процесуальним кодексом час.
Про порушення позивачем вимог ст. 58 ГПК України було зазначено судом в ухвалі від 12.01.2017 р. № 908/90/17, в той же час позивач не усунув зазначені судом недоліки, а повторно подав ту саму заяву на розгляд суду.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і доданні до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору;
Приписами ст. 56 ГПК України встановлено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Статтею 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (далі - Правила), доказом направлення адресату кореспонденції є оригінал розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека), виданий відправникові поштового відправлення.
Відповідно до п. 19 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Пунктом 61 Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 12 травня 2006 р. N 211 затверджено Порядок пересилання поштових відправлень, в п. 3.2.1 якого наведено зразок оформлення Опису вкладення за формою 107.
Так, за формою 107 відправник складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, загальної вартості вкладення і підписує його.
Таким чином, належним доказом направлення сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів є оригінали фіскального чеку (квитанції) та опису вкладення, в якому зазначені: повне найменування адресата, його поштова адреса та поіменний перелік документів, що надсилається на його адресу.
До господарського суду Запорізької області надійшли позов без номеру від 20.01.2017 р. з додатками на 41 аркуші. Загальна кількість додатків - 17 позицій.
Позовні матеріали містять оригінали фіскального чеку № 0668 від 23.12.2016 р. та опису вкладення до цінного листа від 23.12.2016 р., відповідно до якого на адресу ТОВ «Нива-95» надіслані копія позовної заяви № 12/04-1790 від 21.12.2016 р.
Слід зауважити, що надані фіскальний чек та опис вкладення не є належним доказом дотримання позивачем положень наведених вище норм права, оскільки до суду надійшов позов датований 20.01.2017 р. Тому надіслати позовну заяву, якої 23.12.2016 року взагалі не існувало позивач не міг.
Виходячи з зазначеного слідує, що позовні матеріали без номеру від 20.01.2017 р. не містять доказів дотримання позивачем норм Господарського процесуального кодексу України та Правил надання послуг поштового зв'язку щодо обов'язкового надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви з поіменним переліком додатків до неї.
Згідно з ч. 6 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень, що в даному випадку полягає в роз'єднанні позовних вимог та поданні трьох самостійних позовних заяв за кожним договором окремо одна від одної з дотриманням вимог ГПК України, встановлених для ст. ст. 56, 57.
Керуючись ст. ст. 56, 57, 58, п. 5, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву з додатками повернути позивачу без розгляду.
Додаток: на 41 аркуші, в тому числі оригінали платіжних доручень № 7484 від 22.12.2016 р. про сплату судового збору у розмірі 1378,00 грн., № 1138 від 24.01.2017 р. про сплату судового збору у розмірі 222,00 грн., фіскального чеку № 0668 від 23.12.2016 р. та опису вкладення до цінного листа від 23.12.2016 р.
Ухвала набрала законної сили - 03.02.2017 р.
Суддя О.В. Федорова