26.01.2017 Справа № 904/11365/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь", м. Дніпро
про стягнення 106 979,01 грн за договором № 11-15/31 від 01.12.2014
Суддя Мельниченко І.Ф.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, дов. № 18-95 від 26.12.16 р., юрисконсульт другої категорії юридичного відділу;
від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 143 від 01.04.16 р., представник.
Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 9425,84 грн. річних та 103 097,42 грн. пені, нарахованих за несвоєчасне виконання зобов"язань за договором поставки № 1-15/31 від 01.12.14р.
Відповідач заявлені вимоги визнав частково, посилаючись на завищення позивачем розрахунку підлягаючої до стягнення пені на суму 6 024 084,70 грн.
При цьому, відповідач посилається на те, що заявлена до стягнення пеня є непомірно велика, що створює значне фінансове навантаження для останнього, а зважаючи на відсутність боргу перед позивачем, незначний проміжок часу прострочення, просить суд зменшити розмір пені на 50% .
10.01.2017 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній зменшує суму пені до 97 553,17 грн., сума річних, у розмірі 9425,84 грн., залишається незмінною.
Зазначена вище заява прийнята господарським судом до розгляду.
У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
01.12.2014 року між публічним акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів", (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" (Покупець) укладено договір поставки № 11-15/31 за умовами якого Покупець (відповідач) зобов'язується прийняти і сплатити, а Постачальник (позивач у даній справі) поставити продукцію виробництва ПАТ "Запорізький завод феросплавів" (далі - товар) (п.1.1 договору).
Згідно ч. 1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Поставка товару здійснюється за цінами, які визначені у відповідності з умовами поставки, зазначеними у специфікаціях і включають в себе всі збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника, пов'язані з поставкою товару (п. 2.1 договору).
Загальна сума договору складається із вартості постачань, здійснених на підставі специфікацій в період його дії, які є його невід'ємною частиною (2.4 договору).
Пунктом 5.1 договору передбачено, що оплата за товар здійснюється покупцем у національній валюті України протягом 120 календарних днів від дати поставки товару.
Датою поставки товару та моментом переходу права власності на товар, при поставці залізничним транспортом, вважається дата штемпеля на залізничній накладній станції ОСОБА_3 Придніпровської залізниці згідно п. 6.1 договору (п. 6.1.1 Договору).
При поставці товару автотранспортом, датою поставки вважається дата передачі товару покупцеві (найманому ним перевізнику) на складі вантажовідправника, зазначена у накладній на відпуск товару. Моментом переходу права власності на товар є дата поставки товару (п. 6.2.1 договору).
Виконуючи умови договору та специфікацій до нього, позивач здійснив поставку товару у період з березня по червень 2016 року.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач зобов"язання по оплаті поставленого товару виконав з порушенням строків, передбачених договором.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно наданому розрахунку, позивачем до стягнення нараховані річні за загальний період прострочення з 12.07.16р. по 27.10.16р. у сумі 9425,84 грн.
Зазначена вище сума підлягає до примусового стягнення.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За порушення строків оплати, сторони в договорі передбачили відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді за кожен день прострочення оплати (п.8.6. договору).
Згідно наданого позивачем уточненого розрахунку, сума пені за загальний період з 12.07.16 р. по 30.10.16 р. складає 97 553,17 грн.
Як вже було зазначено вище, відповідач у відзиві на позов, просить суд про зменшення заявленої до стягнення суми пені на 50%.
Розглянувши заявлене клопотання, господарський суд вважає можливим його задовольнити частково, з огляду на наступне.
Пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає право суду у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
У відповідності до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Зважаючи на відсутність боргу перед позивачем, а також на те, що прострочення в оплаті мало місце за незначний проміжок часу та не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, господарський суд вважає можливим зменшити суму пені, що підлягає до стягнення на 20%.
З огляду на викладене, до стягнення підлягає пеня у сумі 78 042,51 грн.
Статтею 7 Закону України "Про судовий збір", передбачені підстави для повернення судового збору, зокрема, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до п.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Як вбачається із матеріалів справи, при подачі позову, його ціна складала 112 523,26 грн., а отже, за подання даного позову, до сплати підлягав судовий збір в сумі 1687,85 грн., який позивачем сплачено згідно платіжного доручення № 294017 від 16.11.2016р.
В процесі розгляду даної справи, позивачем зменшено розмір позовних вимог, про що останнім подана відповідна заява, яка прийнята господарським судом до розгляду.
Після зменшення розміру позовних вимог, сума позову склала 106 979,01 грн., а розмір судового збору - 1604,69 грн.
З огляду на викладене, у зв"язку зі зменшенням позовних вимог, судовий збір в сумі 83,16 грн. підлягає поверненню, в порядку, встановленому статтею 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. 526, 625, 610, 611, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" (49051, м.Дніпро, вул. Винокурова, буд.4, р/р 26006200434188 ПАТ "Сітібанк" м.Київ, МФО 30584, код ЄДРПОУ 33718431) на користь публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд.11, п/р 2600931232101 у відділенні "Маяковське" у м.Запоріжжі ПАТ "ОСОБА_4 Дніпро", МФО 305749, код ЄДРПОУ 00186542) 9425 (дев"ять тисяч чотириста двадцять п"ять гривень) 84 коп. річних, 78 042 (сімдесят вісім тисяч сорок дві гривні) 51 коп. пені, 1604 (одна тисяча шістсот чотири гривні) 69 коп. судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено: 31.01.2017р.
Суддя ОСОБА_5