Ухвала від 06.02.2017 по справі 902/146/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА

про відмову в прийнятті позовної заяви

06 лютого 2017 р. Справа № 902/146/17

Суддя господарського суду Банасько О.О. , розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Віндор", м. Вінниця

до: Філії "Тульчинська дорожня експлуатаційна дільниця" дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", м. Тульчин, Вінницька область

про стягнення 551 791 грн 29 коп.

ВСТАНОВИВ :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Віндор" подано позов до Філії "Тульчинська дорожня експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" про стягнення 551 791 грн 29 коп. боргу за невиконання договору субпідряду № 44/08 ДП від 22.08.2016 р.

Розглянувши матеріали позовної заяви суд дійшов висновку про відмову в її прийняті з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 62 ГК України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі ст. 83 ЦК України установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна. Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридична особа - організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Стаття 55 ГК України суб'єктами господарювання визнає учасників господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючі господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до ст.64 ГК України функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Таким чином філії, представництва, інші відокремлені підрозділи наділяються певною господарською компетенцією. Втім, не маючи статусу юридичної особи, такі підрозділи не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю.

Також суд звертає увагу на приписи п.1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в якому вказано, що відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

При цьому коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу".

Суд зазначає, що відповідачем в позовній заяві № 34 від 02.02.2017 р. (вх. № 151/17 від 03.02.2017 р.) є філія, який у відповідності до викладених вище норм чинного законодавства не є юридичною особою, а тому не може бути відповідачем у справі.

Таким чином суд приходить до висновку, що позов поданий до Філії "Тульчинська дорожня експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України, яка не є юридичною особою, а тому останній не підлягає розгляду в господарських судах.

З врахуванням вищевикладеного в прийнятті позовної заяви необхідно відмовити на підставі п.1 ч.1 ст.62 ГПК України.

Відмова господарського суду в прийнятті даної позовної заяви не суперечить ч. 2 ст. 124 Конституції України, оскільки це не позбавляє позивача права на захист своїх прав і охоронюваних законом інтересів у спосіб і в порядку встановленому Конституцією України та законами України.

Окрім того суд наголошує на необхідності дотримання позивачем вимог встановлених приписами ст. ст. 54, 57 ГПК України при повторному поданні позовної заяви до суду.

При цьому слід зауважити, що відмова у прийнятті позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення обставин, що зумовили її повернення (визначення та вказівка процесуального статусу позивача з урахуванням приписів ст.1 ГПК України).

При прийнятті даної ухвали судом враховано положення норм чинного законодавства щодо повернення позивачу з Державного бюджету України сплаченого судового збору.

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" в разі повернення заяви або скарги сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Таким чином, для повернення сплаченого судового збору позивачу необхідно подати до суду відповідне клопотання.

Принагідно суд зауважує, що при повторному поданні позовної заяви не забороняється використання раніше поданого платіжного документа.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62, ст.ст 86, 87, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

1. У прийнятті позовної заяви вих. № 279 від 26.12.2016 р. (вх. №151/17 від 03.02.2017 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Віндор" до Філії "Тульчинська дорожня експлуатаційна дільниця" дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" про стягнення 551 791 грн 29 коп. боргу за невиконання договору субпідряду №44/08 ДП від 22.08.2016 р. відмовити.

2. Позовні матеріали повернути позивачу.

3. Копію позовної заяви вих. № 279 від 26.12.2016 р. (вх. №151/17 від 03.02.2017 р.) долучити до примірника ухвали який залишається в суді.

4. Копію ухвали надіслати сторонам у справі (позивачу разом з матеріалами позовної заяви) рекомендованим листом.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - пров. Грибоєдова, 10, м. Вінниця, 21032.

3 - відповідачу - вул. Леніна, м. Тульчин, Вінницька область, 23600.

Попередній документ
64531717
Наступний документ
64531719
Інформація про рішення:
№ рішення: 64531718
№ справи: 902/146/17
Дата рішення: 06.02.2017
Дата публікації: 09.02.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Вінницької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договір підряду; будівельного