02.02.17р. Справа № 904/7546/16
За позовом Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство № 34" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпро
про скасування оперативно-господарської санкції
Суддя Петренко Н.Е.
секретар судового засідання Бойчук Ю.С.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 682/1001 від 04.12.2016р.
Ухвалою господарського суду від 31.08.2016 року порушено провадження у справі №904/7546/16 за позовом Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство № 34" Дніпропетровської міської ради (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - відповідач) про скасування оперативно-господарської санкції.
Ухвалами господарського суду від 27.09.2016 року призначено у справі № 904/7546/16 судову експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені Заслуженого професора ОСОБА_2; зобов'язано Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне підприємство № 34" Дніпропетровської міської ради оплатити на підставі відповідної вимоги Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені Заслуженого професора ОСОБА_2 попередню вартість експертизи із подальшим розподілом судових витрат відповідно до приписів ст. 49 ГПК України; зупинено провадження у справі № 904/7546/16 до вирішення експертом поставлених перед ним питань та надходження до суду висновку експерта.
Ухвалою господарського суду від 07.11.2016 року зобов'язано Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне підприємство № 34" Дніпропетровської міської ради надати докази оплати попередньої вартості експертизи, на підставі виставленого рахунку, в строк до 25.11.2016 року.
26.12.2016 до суду від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Заслуженого професора ОСОБА_2 надійшов лист № 10282/10283 від 06.12.2016 року, відповідно до якого судова комплексна електротехнічна та економічна експертиза знімається з провадження без виконання, оскільки до інституту від Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство № 34" Дніпропетровської міської ради надійшов лист, в якому зазначено, що оплата рахунку вартості робіт не вбачається за можливе, у зв'язку з чим матеріали справи № 904/7546/16 повернуто до суду.
Ухвалою господарського суду від 27.12.2016 року поновлено провадження у справі №904/7546/16, починаючи з 02.02.2017 року; справу призначено до розгляду в засіданні на 02.02.2017.
Повноважний представник позивача у судове засідання не з'явився, витребувані письмові обґрунтовані пояснення до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.76).
Враховуючи зазначене, господарський суд прийшов до висновку про те, що повноважний представник позивача у судове засідання не з'явився та не подав витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами.
Повноважний представник відповідача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити позивачу в їх задоволенні у повному обсязі. Крім того, повноважний представник відповідача надав для долучення до матеріалів справи додаткові документи.
У судовому засіданні 02.02.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника відповідача, дослідивши подані докази, господарський суд, -
16.03.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії № 045014 (далі-Договір), відповідно до умов п. 1 якого відповідач продає електричну енергію позивачу для забезпечення потреб електроустановок позивача з приєднаною потужністю 6,68 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а позивач оплачує відповідачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
За приписами п. 2.1. Договору, під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
Як зазначено у п. 2.3.1. Договору, позивач зобов'язується виконувати умови цього Договору.
Пунктом 2.3.5. Договору передбачено, що позивач зобов'язується оплачувати відповідачу вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку "Порядок розрахунків" та Додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".
Крім того, позивач зобов'язався здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею відповідача та електроустановками позивача згідно з Додатком "Порядок розрахунків плати за перетікання реактивної електричної енергії" (п.2.3.6. Договору).
Відповідно до п. 3.1.1. Договору, відповідач має право отримувати від позивача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованими тарифом, та інші платежі, обумовлені цим Договором.
Положеннями п. 3.1.5. Договору передбачено, що відповідач має право вимагати відшкодування збитків, завданих відповідачу внаслідок порушення позивачем умов цього Договору та чинного законодавства.
У п. 4.2.3. Договору зазначено про те, що позивач сплачує відповідачу вартість недоврахованої електроенергії, розраховану відповідно до ОСОБА_2 визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.06р. № 562 (далі - ОСОБА_2), у разі таких дій позивача:
- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;
- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, пошкодження чи зрив пломб з засобів обліку, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, пошкодження відбитків тавр на цих пломбах;
- споживання електроенергії поза засобами обліку;
- інших умов, визначених Методикою.
Як зазначено у п. 4.2.4. Договору, позивач несе відповідальність за технічний стан розрахункових засобів обліку та пломб на них, які знаходяться на його території, забезпечує їх охорону та забезпечення відповідно до акта про пломбування.
Облік електроенергії, спожитої позивачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж позивача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ (п.7.1. Договору).
Згідно з п. 9.7. Договору, спірні питання та розбіжності щодо виконання умов цього Договору, щодо яких сторонами не буде досягнуто згоди, вирішуються у порядку, встановленому законодавством України.
Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2011 року (п. 9.8. Договору).
Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.8.1. Договору).
Як зазначає позивач, 29.06.2016 року представниками відповідача - інженерами ГТА ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за участі в.о. директора позивача ОСОБА_5 було складено акт про порушення № 105381, яким було встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою вул. Новоорловська, 41, порушив ст.ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", п. 1.3, 5.1, 6.40, 10.2 ПКЕЕ. А саме встановлено самовільне підключення струмоприймачів до електричних мереж, що не є власністю енергопостачальної організації без наявності договору на поставку електроенергії з метою безоблікового користування електроенергією.
29.07.2016 року на підставі вказаного акта було прийняте рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом №7-12, яким позивачу нараховано обсяг та вартість електроенергії, недоврахованої внаслідок порушення ПКЕЕ, за період з 29.06.2013 по 29.06.2016 на загальну суму 156 492,64 грн.
Позивач вважає, що відповідач безпідставно притягнув позивача до відповідальності за порушення законодавства про електроенергію та нарахував до оплати недовраховану електроенергію в сумі 156 492,64 грн., оскільки зафіксовані в акті порушення не відповідають нормам діючого законодавства.
Враховуючи вищезазначене, позивач вказує про те, що:
- порушень, про які зазначено в п. 6.40. ПКЕЕ, акт про порушення № 105381 від 29.06.2016 року не містить;
- в акті про порушення № 105381 від 29.06.2016 року зафіксовано самовільне підключення струмоприймачів до електричних мереж, що не є власністю енергопостачальної організації без наявності договору на поставку з метою безоблікового споживання електроенергії, а не безоблікове користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, про що зазначено в п.10.2 ПКЕЕ.
Крім того, позивач вважає, що розрахунок недоврахованої електричної енергії по ОСОБА_3 № 105381 від 29.06.2016 року здійснено відповідачем за відсутності підстав та з порушенням ОСОБА_2 визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.
Так, зі змісту протоколу № 7-12 від 29.07. 2016 року та Розрахунку по акту порушення споживачем ПКЕЕ вбачається, що розрахунок обсягу та вартості недорахованої електричної енергії здійснювався за період з 29.06.2013 по 29.09.2016, тобто за три роки, що суперечить вимогам п. 2.6 ОСОБА_2.
Враховуючи вищевикладене позивач вважає, що оперативно-господарська санкція, застосована відповідачем на підставі рішення комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформлена протоколом № 7-12 від 29.07.2016 року про донарахування позивачу вартості не облікованої електроенергії внаслідок порушення правил користування електричною енергією в розмірі 156 492,64 грн., є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу в їх задоволенні у повному обсязі, виходячи з наступного.
29.06.2016 при перевірці дотримання позивачем ПКЕЕ, представниками відповідача було виявлено порушення ст. 26, 27 ЗУ "Про електроенергетику", п.п. 1.3, 5.1, 10.2, 6.40 ПКЕЕ самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, які не являються власністю електропостачальної організації без наявності договору про постачання електричної енергії з метою без облікового споживання електроенергії. Самовільне підключення виконано проводом ПВ 2x2,5мм2 (мідь). Точки самовільного підключення 4 виконані від внутрішніх домових мереж у розподільчих коробках 1-4 під'їздів. На підставі цього був складений ОСОБА_3 про порушення № 105381 від 29.06.2016 у присутності виконуючого обов'язки директора КП "ЖЕП №34" ДМР ОСОБА_5, яка його підписала без зауважень.
У ОСОБА_3 про порушення № 105381 від 29.06.2016 зазначений зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти ПКЕЕ, які необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії.
Відповідач звертає увагу суду на те, що у повній відповідності до п. 6.42 Правил, позивач належним чином був повідомлений про проведення дня та часу засідання комісії з розгляду ОСОБА_3 про порушення № 105381 від 29.06.2016.
29.07.2016 комісією Енергопостачальника по розгляду акту про порушення № 105381 від 29.06.2016 за участю представника позивача було прийнято рішення у вигляді протоколу №7-12 про нарахування кількості недорахованої електроенергії. Нарахування було здійснено у відповідності до п. 2.9 по формулі 2.7 ОСОБА_2. Період нарахування було взято три роки по формулі 2.6.
Посилаючись на п. 2.9. та формулу 2.6. Методики, відповідач зазначає про те, що посилаючись на необхідність застосовувати в даному випадку строк, що перевищує 12 місяців, позивач помилково посилається на пункт 2.6, який передбачає вказаний строк, а має бути застосована формула 2.6, яка передбачає строк, що перевищує три роки.
У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-7 пункту 2.1 цієї глави, зразки кабелів (проводів), через які було здійснено самовільне підключення, можуть вилучатися, про що робиться відповідний запис в акті порушення. Місце вилучення зразків позначається на схемі.
В акті про порушення № 105381 від 29.06.2016 на схемі зазначені точки Т1 - Т4 самовільного підключення проводом ПВ 2x2,5мм2 через які здійснювалося споживачем безоблікове споживання електричної енергії.
Сума нарахувань склала 156 492,64 грн. згідно розрахунку кількості недорахованої електроенергії по ОСОБА_3 № 105381 від 29.06.2016.
Супровідним листом № 2166/6074 від 01.08.2016 на адресу позивача був направлений рахунок № 45-14/09/105381 на суму 156 492,64 грн., протокол № 7-12 від 29.07.2016, розрахунок до акту про порушення № 105381 від 29.06.2016.
Відповідач зауважує, що позивач у позовній заяві припустився помилки, зазначивши, що нарахування обсягу недоврахованої електроенергії повинно було відбуватися на підставі п. 2.7 по формулі 2.10 ОСОБА_2. Відповідач вірно застосував п. 2.9 ОСОБА_2 щодо визначення об'єму недоврахованої електроенергії, та здійснив розрахунок по формулі 2.7.
Крім того, відповідач звертає увагу суду на той факт, що позивач на наступний день після виявлення у нього порушень ПКЕЕ, яке зафіксовано актом про порушення № 105381 від 29.06.2016, звернувся з листом № 261 від 30.06.2016, з проханням приєднати житлові будинки, зокрема за адресою вул. Новоорловська, 41 до Договору про постачання №045014 від 16.03.2011, тим самим визнав факт виявленого у нього порушення ПКЕЕ.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарювання відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
За приписами ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Як зазначено у ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є:
- порушення вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах;
- крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку;
- пошкодження приладів обліку;
- розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів;
- створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики;
- порушення правил охорони електричних мереж;
- порушення правил користування енергією;
- насильницькі дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки;
- незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками.
Методика розрахунку розміру шкоди, завданої енергопостачальнику внаслідок викрадення електроенергії, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В силу ч. 1 ст. 277 Господарського кодексу України, абоненти користуються електричною енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 3.33 Правил користування електричною енергією, електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку. Технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки.
Роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії проводяться у присутності уповноважених представників споживача, а в разі, якщо споживач купує електричну енергію у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом - додатково в присутності представників постачальника за нерегульованим тарифом, та оформляються актом про проведені роботи із зазначенням в акті прізвища уповноваженого представника електропередавальної організації, який проводив роботи, та номера його службового посвідчення, підстави проведення технічної перевірки або контрольного огляду засобу обліку та детального опису результатів обстеження.
Пунктом 6.41. Правил користування електричною енергією встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Відповідно до п. 6.42. Правил користування електричною енергією, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.
Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов'язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.
Відповідно до п. 2.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 р. N 562 (далі - ОСОБА_2), ця ОСОБА_2 застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ:
1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку);
2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів;
3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо);
4) пошкодження або відсутності пломб на приладах обліку, що враховують обсяг електричної енергії, переданої мережами споживача (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному ПКЕЕ), пошкодження зазначених приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку;
5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника;
6) підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку;
7) підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку;
8) підключення на окремих площадках вимірювання електроустановок або струмоприймачів, не передбачених проектом, розрахунки за електричну енергію спожиту якими мають здійснюватися за іншою тарифною групою, ніж установлено для цієї площадки вимірювання.
Обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ (W но, кВт·год.), розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури (п. 2.2. Методики).
За приписами п. 2.9. Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї ОСОБА_2, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою (2.7) ОСОБА_2.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.
Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови Договору та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають, оскільки:
- ОСОБА_3 про порушення № 105381 від 29.06.2016 року підписаний повноважним представником позивача без жодних зауважень або претензій. Таким чином, суд вважає, що позивач визнав факт встановлених та зазначених в ОСОБА_3 про порушення № 105381 від 29.06.2016 порушень.
- Виявлені порушення, які зазначені в ОСОБА_3 про порушення № 105381 від 29.06.2016 року, були усуненні в присутності повноважного представника позивача, що підтверджує ОСОБА_3 про усунення порушення ПКЕЕ від 29.06.2016 року. ОСОБА_6 про усунення порушення ПКЕЕ був також підписаний з боку позивача без жодних зауважень або претензій.
- Як вбачається з матеріалів справи, на засіданні комісії по розгляду акта про порушення споживачем Правил користування електричною енергією був присутній повноважний представник позивача, який жодного зауваження у протоколі не зазначив. Таким чином, суд вважає, що повноважний представник позивача не мав жодних заперечень та зауважень щодо прийнятого комісією рішення, а саме: за виявлене порушення ПКЕЕ нарахування проведено на підставі п. 2.9. по формулі 2.7. Методики, за період з 29.06.2013 по 29.06.2016; вартість недоврахованої електричної енергії становить 156 492,64 грн. Тобто, повноважний представник позивача не заперечував щодо встановленого правопорушення ПКЕЕ, визначених пунктів ОСОБА_2 та ПКЕЕ, періоду визначення додаткових нарахувань за об'єм недоврахованої електричної енергії, вартості недоврахованої електричної енергії.
- Позивач на наступний день після виявлення у нього порушень ПКЕЕ, яке зафіксовано актом про порушення № 105381 від 29.06.2016, звернувся з листом № 261 від 30.06.2016 (а.с.30), з проханням приєднати житлові будинки, зокрема за адресою вул. Новоорловська, 41 до Договору, тим самим визнав факт виявленого у нього порушення ПКЕЕ.
- З листа позивача щодо переліку питань які необхідно поставити на вирішення судового експерта (а.с. 56) вбачається, що позивач не має спірних питань щодо виявлених порушень, а має питання тільки щодо суми, формули та періодів нарахування недоврахованої електричної енергії.
- ОСОБА_6 про порушення № 105381 від 29.06.2016 року містить зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.
- Розрахунок вартості недоврахованої електричної енергії, внаслідок вчиненого позивачем порушення ПКЕЕ, проведений відповідачем відповідно до умов ОСОБА_2 та ПКЕЕ.
Викладене є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі покладаються на позивача.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Пленум Вищого господарського суду України у п. 9 постанови від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", роз'яснив, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.
Аналогічна правова позиція підтримана постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2014р. по справі № 904/9428/13, недотримання якої стало підставою скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, ст. 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 275, 277 Господарського кодексу України, ст. 4, 32-34, 43, 44-45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову - відмовити.
Витрати по справі покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 06.02.2017
Суддя ОСОБА_7