01 лютого 2017 року Справа № 910/6819/15-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Данилової М.В.,
суддівСибіги О.М., Швеця В.О.
за участю представників:
позивачаТелицька В.А. (дов. від 13.12.2016 №225-КМГ-4038)
відповідача Касперчик З.В. (дов. від 11.01.2017 №9)
третьої особи, прокуратурине з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)
розглянувши у судовому засіданні касаційні скаргиКиївської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 01.12.2016
у справі №910/6819/15-г Господарського суду міста Києва
за позовомПершого заступника прокурора Дарницького району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Академ-Клуб"
третя особаДепартамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
пророзірвання договору та повернення земельної ділянки
Перший заступник прокурора Дарницького району м. Києва звернувся в інтересах держави в особі Київської міської ради до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Академ-Клуб" про розірвання договору оренди земельної ділянки від 12.04.2006 та зобов'язання повернути Київській міській раді: земельну ділянку площею 24,50 га (кадастровий номер НОМЕР_1) вартістю 93340481,34 грн. та земельну ділянку площею 15,74 га (кадастровий номер НОМЕР_2) вартістю 57128687,68 грн. на території 11-го мікрорайонна житлового масиву Позняки - Західні (с. Осокорки) у Дарницькому районі м. Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2015 (суддя Підченко Ю.О.) позовні вимоги задоволено повністю. Розірвано договір оренди земельних ділянок розміщених на території 11-го мікрорайону житлового масиву Позняки - Західні (с. Осокорки) у Дарницькому районі м. Києва, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Академ - Клуб" та Київською міською радою, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 13.04.2006 за №63-6-00348 у книзі записів державної реєстрації договорів. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Академ - Клуб" повернути Київській міській раді по акту приймання-передачі земельну ділянку площею 245067 кв.м., в тому числі в межах прибережних захисних смуг 24607 кв.м., вартістю 93340481,34 грн., кадастровий номер НОМЕР_1 та земельну ділянку 157369 кв.м., в тому числі в межах прибережних захисних смуг 68436 кв.м., вартістю 57128687,68 грн., кадастровий номер НОМЕР_3, які розташовані на території 11-го мікрорайону житлового масиву Позняки - Західні (с. Осокорки) у Дарницькому районі м. Києва. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Академ - Клуб" в доход Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в розмірі 2436,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що факт порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Академ - Клуб" зобов'язання зі своєчасної та повної сплати орендних платежів за спірним договором, та порушення останнім приписів п.5.1, п.8.4 та розділу 13 спірного договору є встановленим.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 (головуючий суддя Яковлєва М.Л., судді Разіна Т.І., Чорна Л.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2015 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволені позовних вимог в повному обсязі. Стягнуто з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Академ - Клуб" 2679,60 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.
Не погоджуючись із вищевказаною постановою Київська міська рада та Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулися до Вищого господарського суду України із касаційними скаргами.
В своїх касаційних скаргах Київська міська рада та Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просять скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2016, та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2015, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржників, до порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Сибіга О.М., Швець В.О.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.01.2017 касаційні скарги прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 01.02.2017 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею20 Цивільного кодексу України визначено, що право на захист особа здійснює на свій розсуд.
З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
У відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об'єктом власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи державної влади та органи державної влади і місцевого самоврядування.
Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської ради.
Згідно із статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Пунктом 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Таким чином, першим заступником прокурора Дарницького району міста Києва вірно визначено в якості позивача - Київську міську раду, як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 №827/3402 передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Академ - Клуб" в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 40,24 га для комплексної забудови та благоустрою території з відселенням мешканців, облаштуванням водно-ландшафтної зони і парку для суспільних потреб на території 11-го мікрорайону житлового масиву Позняки - Західні (с. Осокорки) у Дарницькому районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.
На підставі вказаного рішення 12.04.2006 між Київською міською радою (як орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Академ - Клуб" (як орендарем) був укладений договір оренди земельних ділянок площею 245067 кв.м., в тому числі в межах прибережних захисних смуг 24607 кв.м. (кадастровий номер НОМЕР_1) та площею 157369 кв.м., в тому числі в межах прибережних захисних смуг 68436 кв.м. (кадастровий номер НОМЕР_3), відповідно до умов якого орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 19.07.2005 №827/3402, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельні ділянки, визначену цим договором.
Вказаний договір було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 13.04.2006 №63-6-00348.
У відповідності до п.2.1 договору об'єктом оренди є земельні ділянки з наступними характеристиками:
- місце розташування - територія 11-го (одинадцятого) мікрорайону житлового масиву Позняки - Західні (с. Осокорки) у Дарницькому районі м. Києва;
- розміри: ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 - 245067 кв.м., в тому числі в межах прибережних захисних смуг 24607 кв.м.;
- ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3 - 157369 кв.м., в тому числі в межах прибережних захисних смуг 68436 кв.м.;
- цільове призначення земельних ділянок - для комплексної забудови та благоустрою території з відселенням мешканців, облаштуванням водно-ландшафтної зони і парку для суспільних потреб;
- кадастрові номери - НОМЕР_1, НОМЕР_3.
Строк дії договору сторонами погоджено в п.3.1, відповідно до якого договір укладено на 25 (двадцять п'ять) років.
Згідно із п. 4.1 договору визначена цим договором орендна плата за земельні ділянки становить платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельними ділянками у грошовій формі.
Річна орендна плата за земельні ділянки на період будівництва встановлюється у розмірі 1,5 (однієї цілої п'яти десятих) відсотка від її нормативної грошової оцінки (п. 4.2 договору).
Пунктом 4.5 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем рівними частинами за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно із п.5.1 договору на земельних ділянках не дозволяється діяльність, не пов'язана з цільовим призначенням земельних ділянок. Зміна цільового призначення земельних ділянок можлива лише в разі прийняття Київською міською радою рішення про затвердження проекту відведення земельних ділянок у зв'язку зі зміною цільового призначення земельних ділянок та внесення відповідних змін до договору.
Відповідно до п.6.1 договору передача земельних ділянок здійснюється за актом приймання-передачі об'єкта оренди в день державної реєстрації цього договору.
Згідно із п. 8.4 договору орендар зобов'язаний використовувати земельні ділянки відповідно до їх цільового призначення та своєчасно вносити орендну плату.
Відповідно до п.11.4 договору останній може бути розірваний за взаємною згодою сторін та за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов'язків, визначених у пунктах 5.1 та 8.4 цього договору (п.11.7 договору).
Звертаючись до суду з даним позовом прокурор просить розірвати договір оренди земельних ділянок та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Академ -Клуб" повернути Київській міській раді земельні ділянки, посилаючись на порушення товариством умов договору щодо використання земельних ділянок не за цільовим призначенням та сплати орендної плати. Крім того, прокурор вказує на те, що товариством без погодження з Київською міською радою змінено цільове призначення земельної ділянки та передано її частину в суборендне користування.
Приймаючи рішення по даній справі суд апеляційної інстанції правомірно виходив з наступного.
Так, проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору, останній за своїм змістом та правовою природою є договором найму (оренди), який підпадає під правове регулювання Земельного кодексу України, глави 58 Цивільного кодексу України та глави 30 Господарського кодексу України.
Спеціальним законом, що регулює суспільні відносини на Україні з питання оренди землі, є Закон України "Про оренду землі".
У відповідності до статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Згідно із статтею 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.
У відповідності до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").
Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно із статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.
Пунктом 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
У відповідності до статті 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючим органом щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Згідно із статтею 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Отже, відповідно до чинного законодавства розірвання договору оренди в судовому порядку може бути здійснено тільки у встановленому законом порядку.
У відповідності до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до пунктів 2.20, 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.
З огляду на матеріали справи, відповідно до листа Державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління ДФС у м. Києві №1179/9/26-51-15-04-23 від 02.02.2015 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Академ - Клуб" станом на 31.01.2015 існувала заборгованість з орендної плати в розмірі 376164,73 грн. Також, в даному листі зазначено, що разом за спірні земельні ділянки орендна плата в місяць складає 376172,92 грн.
Отже, з викладеного випливає, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Академ - Клуб" станом на 31.01.2015 фактично рахувалася заборгованість за один місяць.
Пунктом 11.5 договору сторони погодили, що договір може бути розірваним в односторонньому порядку за ініціативи орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності згідно з Господарським кодексом України, зокрема, в разі коли орендар використовує земельні ділянки не за цільовим призначенням, систематично (протягом півроку) не сплачує орендну плату.
На підтвердження орендної плати за спірні земельні ділянки Товариством з обмеженою відповідальністю "Академ-Клуб" подано копії платіжних доручень, а саме: №359 від 22.01.2015 на суму 1716,84 грн., №372 від 20.02.2015 на суму 2144,45 грн., №366 від 25.02.2015 на суму 376173,96 грн., №367 від 25.02.2015 на суму 44514,60 грн., №372 від 27.04.2015 на суму 2144,45 грн., №379 від 27.05.2015 на суму 2144,45 грн., № 382 від 26.06.2015 на суму 2144,45 грн., №383 від 13.07.2015 на суму 2144,45 грн., №384 від 01.09.2015 на суму 1369,02 грн.
З викладеного вбачається, що вказана в листі Державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління ДФС у м. Києві заборгованість утворилась лише за один місяць та була погашена Товариством з обмеженою відповідальністю "Академ-Клуб" 25.02.2015, тобто, ще до порушення судом першої інстанції провадження у даній справі.
Таким чином, враховуючи зазначене вище та положення п.11.5 договору, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що несплата Товариством з обмеженою відповідальністю "Академ-Клуб" орендної плати за спірні земельні ділянки не носить систематичного характеру та не є підставою для розірвання договору, оскільки не свідчить про систематичність порушення умов договору в частині несплати орендних платежів.
До того ж, прокурор звертаючись до суду з даним позовом відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надав належних та допустимих доказів на спростування зазначеного вище та наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Академ-Клуб" заборгованості зі сплати орендних платежів.
Колегія суддів касаційної інстанції зауважує і про інші обставини, які були вірно встановлені судом апеляційної інстанції.
Так, пунктом 8.4 договору визначено, крім іншого, обов'язок орендаря завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку.
Разом з тим, ні прокуратурою, ні Київською міською радою до матеріалів справи не надано проектну документацію на будівництво та її зміст не був досліджений під час розгляду справи в суді першої інстанції, тому висновок суду першої інстанції про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Академ-Клуб" умов п.8.4 договору ґрунтується на припущеннях.
В своєму рішенні суд першої інстанції послався на акти перевірки №1058/02 та №1059/02 від 18.12.2013, складені Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в яких встановлено, що земельні ділянки на території 11-го мікрорайону житлового масиву Позняки - Західні (с. Осокорки) у Дарницькому районі м. Києва за цільовим призначенням, визначеним рішенням Київради №827/3402 від 19.07.2005 та договором оренди земельних ділянок від 12.04.2006 №63-6-00348, не використовуються. Земельні ділянки не огороджені та мають вільний доступ. На зазначених ділянках розташовані зелені насадження, виявлено численні несанкціоновані звалища відходів, ознак будівництва не встановлено.
Також, суд першої інстанції послався на акт Державної екологічної інспекції у м. Києві обстеження спірних земельних ділянок складено №08/1742а від 07.11.2013, в якому вказано, що земельні ділянки не огороджені парканом, не використовується та виявлено численні несанкціоновані звалища відходів різного морфологічного складу.
Однак, вищевказані доводи суду першої інстанції є помилковими, адже як вірно було встановлено судом апеляційної інстанції, перевірки, за результатами яких складено вищезазначені акти були проведені за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Академ-Клуб", не містять інформації про наявність або відсутність його пояснень або зауважень. Також, в матеріалах справи наявні тільки перші аркуші актів, складених Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, а отже, вони не містять повного тексту, висновків та підпису посадової особи, яка їх склала.
У відповідності до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельного кодексу України та іншими законами України.
За змістом частини 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право, зокрема, вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про оренду землі" орендар має право господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
Статтею 143 Земельного кодексу України передбачено, що підставою примусового припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Аналіз наведених норм діючого законодавства та умов договору свідчить про те, що підставою розірвання договору є саме використання орендарем землі не за цільовим призначенням, тобто з іншою метою, ніж та, що встановлена договором, а не той факт, що будівельні роботи не було розпочато.
Вказана правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 3-36гс15 та від 21.01.2015 у справі № 3-211гс14.
У відповідності до п.2.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Пунктом 2.21. цієї постанови передбачено, що у разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 Земельного кодексу України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України "Про оренду землі".
Про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, про відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті, що може підтверджуватися, наприклад, актом, складеним Державною архітектурно-будівельною інспекцією. Разом з тим слід звернути увагу на те, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не, наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.
Отже розірвання договорів на тій підставі, що землекористувачем не проводиться будівництво, не передбачене чинним законодавством України, а відповідно до статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Також, матеріалами справи не підтверджується твердження прокуратури про те, що громада в особі Київської міської ради значною мірою була позбавлена того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки внаслідок тимчасової затримки сплати орендарем орендної плати за земельні ділянки.
Згідно із частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Оцінка істотності порушення стороною договору здійснюється з урахуванням наявності шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
З огляду на матеріали справи, прокурором не було доведено належними та допустимими доказами, у чому саме полягає вина та чи заподіяна шкода Київській міській раді, в зв'язку з невикористанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Академ-Клуб" орендованих земельних ділянок та тимчасовою затримкою сплати орендних платежів за земельні ділянки за один місяць, а тому колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо розірвання договору оренди земельних ділянок з підстав, зазначених прокурором у позовній заяві.
Судом апеляційної інстанції правомірно зазначено і про наступне.
У відповідності до п.5.1 договору на земельних ділянках не дозволяється діяльність, не пов'язана з цільовим призначенням земельних ділянок. Зміна цільового призначення земельних ділянок можлива лише в разі прийняття Київською міською радою рішення про затвердження проекту відведення земельних ділянок у зв'язку зі зміною цільового призначення земельних ділянок та внесення відповідних змін до договору.
У відповідності до розділу 13 договору орендар має право передати земельні ділянки або їх частини у суборенду виключно за письмовою згодою орендодавця. Орендодавець надає свою згоду чи заперечення щодо передачі земельних ділянок або їх частин у суборенду шляхом прийняття в установленому законодавством порядку відповідного рішення. Умови договору суборенди земельних ділянок повинні обмежуватися умовами даного договору і не суперечити йому.
Так, в ході проведення перевірки Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було встановлено, що на АДРЕСА_1 встановлено тимчасову споруду.
Таку тимчасову споруду встановив фізична-особа -підприємець ОСОБА_6 згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації №2323 від 15.12.2005 "Про впорядкування мережі із продажу друкованих періодичних видань на станціях метрополітену та відкриття торгівельних точок для продажу продовольчих товарів першої необхідності" та рішення Дарницької районної ради м. Києва №10 від 26.01.2006 "Про надання погодження, як виняток, в тимчасове користування земельними ділянками під розміщення малих архітектурних форм на території Дарницького району" строком до 31.12.2006.
З матеріалів справи не вбачається, що вказані розпорядження Київської міської державної адміністрації та рішення Дарницької районної ради м. Києва були скасовані, або визнані недійсними. В свою чергу, вони видані раніше, ніж укладений спірний договір оренди земельних ділянок з Товариством з обмеженою відповідальністю "Академ-Клуб", що не суперечить чинному законодавству.
Також, в матеріалах справи не міститься договору суборенди майна від 01.09.2006, укладеного між фізичною-особою -підприємцем ОСОБА_6 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична група "ЮрІнформ", в якому, як зазначено в рішенні суду першої інстанції, предметом суборедни є тимчасова споруда, розміщена по АДРЕСА_1
Крім того, ні прокуратурою, ні Київською міською радою не надано договору оренди укладеного 31.08.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Академ-Клуб" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична група ЮрІнформ", на який посилається прокуратура в обґрунтування позовних вимог щодо нецільового використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Академ-Клуб" земельних ділянок.
З огляду на зазначене, висновок суду першої інстанції про використання орендарем земельних ділянок не за цільовим призначенням не підтверджується матеріалами справи.
Зважаючи на недоведеність належними доказами тих обставин, за якими прокурор звернувся до суду з даним позовом та беручи до уваги те, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, враховуючи рівність сторін у процесі та свободу у поданні ними доказів, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), адже доводи викладені у скаргах не були належним чином підтверджені скаржниками.
Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у колегії суддів відсутні підстави для її скасування.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційні скарги Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 у справі №910/6819/15-г Господарського суду міста Києва залишити без змін.
Головуючий суддя М.Данилова
Судді О.Сибіга
В.Швець