01 лютого 2017 року Справа № 32/44
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Барицької Т.Л.,
суддів:Губенко Н.М.,
Картере В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016
проперегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 за нововиявленими обставинами
за заявоюПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
у справі№32/44 господарського суду міста Києва
за позовомНаціональної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до1) Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго"; 2) Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації; 3) Компанії "Росукренерго АГ";
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1) Міністерство енергетики та вугільної промисловості України; 2) Міністерство економіки України; 3) Міністерство фінансів України; 4) Міністерство юстиції України; 5) Кабінет Міністрів України;
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 1) Відкрите акціонерне товариство "Газпром"; 2) Компанія ЦЕНТРАГАЗ ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД;
за участюГенеральної прокуратури України
про визнання недійсним рішень загальних зборів, установчих документів та державної реєстрації
в судовому засіданні взяли участь представники:
- ПАТ "НАК "Нафтогаз України" Громніцький Ю.П.,
- ПрАТ "Укргаз-Енерго" Волосна Я.О.,
- Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації не з'явились,
- Компанії "Росукренерго АГ" не з'явились,
- Міністерства енергетики та вугільної промисловості України не з'явились,
- Міністерства економіки України не з'явились,
- Міністерства фінансів України не з'явились,
- Міністерства юстиції України Скалецька І.О.,
- Кабінету Міністрів України Скалецька І.О.,
- ВАТ "Газпром" не з'явились,
- Компанії ЦЕНТРАГАЗ ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД не з'явились,
- ГПУ не з'явились,
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 у справі №32/44 (судді: Дикунська С.Я., Зубець Л.П., Алданова С.О.) відмовлено Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 у даній справі.
До Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на вказану ухвалу апеляційного господарського суду звернулося ПАТ "НАК "Нафтогаз України", яке, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати, а справу передати до Київського апеляційного господарського суду для розгляду заяви товариства про перегляд постанови від 30.06.2011 у даній справі за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.07.2016 касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 у справі № 32/44 прийнято до касаційного провадження, розгляд скарги призначено на 01.02.2017 з метою забезпечення повідомлення Компанії "РОСУКРЕНЕРГО АГ" та Відкритого акціонерного товариства "Газпром" про розгляд справи відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965.
Усіх учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце розгляду даної справи, проте відповідач-2, відповідач-3, треті особи не скористалися своїм правом бути присутніми у судовому засіданні.
26 січня 2017 року до Вищого господарського суду України надійшли заперечення ПрАТ "Укргаз-Енерго" на подану касаційну скаргу, за змістом яких відповідач-1 просить суд залишити без змін ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016, а касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" - без задоволення.
Також, 01 лютого 2017 року в судовому засіданні представником Міністерства юстиції України та Кабінету Міністрів України Скалецькою І.О. надано пояснення у даній справі, відповідно до яких остання просить суд касаційної інстанції задовольнити касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України", ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 скасувати, а справу № 32/44 передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду для розгляду заяви ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2011.
Ознайомившись з матеріалами та встановленими судом апеляційної інстанції обставинами, перевіривши повноту їх встановлення та правильність юридичної оцінки судом попередньої інстанції, дотримання ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.10.2008 у справі № 32/44 позов задоволено частково; визнано недійсним рішення установчих зборів засновників ЗАТ "Укргаз-Енерго" від 02.02.2006, оформлене протоколом № 2 установчих зборів засновників ЗАТ "Укргаз-Енерго"; визнано недійсним рішення чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ "Укргаз-Енерго" від 28.04.2007, оформлене протоколом чергових загальних зборів акціонерів "Укргаз-Енерго" від 28.04.2007; визнано недійсним статут ЗАТ "Укргаз-Енерго", затверджений рішенням установчих зборів засновників ЗАТ "Укргаз-Енерго" від 02.02.2006, оформлений п.2 протоколу №2 установчих зборів засновників ЗАТ "Укргаз-Енерго" та зареєстрований державним реєстратором 06.02.2006 за №10741020000015032; визнано недійсними зміни до статуту ЗАТ "Укргаз-Енерго", затверджені рішенням чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ "Укргаз-Енерго" від 28.04.2007, оформлені п.8 протоколу чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ "Укргаз-Енерго" від 28.04.2007 та зареєстровані державним реєстратором 01.10.2007 за № 10741050003015032; припинено ЗАТ "Укргаз-Енерго" шляхом ліквідації; в іншій частині провадження у справі припинено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2009 у справі № 32/44 рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2008 змінено та викладено резолютивну частину в редакції, відповідно до якої позов задоволено частково; визнано недійсним рішення установчих зборів ЗАТ "Укргаз-Енерго" від 02.02.2006, оформлене протоколом № 2 установчих зборів засновників ЗАТ "Укргаз-Енерго"щодо статуту ЗАТ "Укргаз-Енерго"; визнано недійсним рішення чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ ""Укргаз-Енерго" від 28.04.2007 щодо змін до статуту ЗАТ "Укргаз-Енерго"; визнано недійсним статут ЗАТ "Укргаз-Енерго", затверджений рішенням установчих зборів засновників ЗАТ "Укргаз-Енерго" від 02.02.2006, оформлений п.2 протоколу №2 установчих зборів засновників ЗАТ "Укргаз-Енерго" та зареєстрований державним реєстратором 06.02.2006 за № 10741020000015032; визнано недійсними зміни до статуту ЗАТ "Укргаз-Енерго", затверджені рішенням чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ "Укргаз-Енерго" від 28.04.2007, оформлені п.8 протоколу чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ "Укргаз-Енерго" від 28.04.2007 та зареєстровані державним реєстратором 01.10.2007 за № 10741050003015302; зобов'язано акціонерів ЗАТ "Укргаз-Енерго", НАК "Нафтогаз України" та Компанію "Росукренерго АГ" спільно здійснити заходи щодо ліквідації ЗАТ "Укргаз-Енерго" у встановленому законом порядку; в іншій частині провадження у справі припинено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 у справі № 32/44, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2011, задоволено заяву ЗАТ "Укргаз-Енерго" про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2009 у справі № 32/44 за нововиявленими обставинами. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2009 скасовано; апеляційні скарги НАК "Нафтогаз України", ЗАТ "Укргаз-Енерго", Міністерства юстиції України задоволено частково; рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2008 скасовано; позов задоволено частково: визнано недійсним рішення установчих зборів ЗАТ "Укргаз-Енерго" від 02.02.2006, оформлене протоколом №2 установчих зборів засновників ЗАТ "Укргаз-Енерго" в частині участі НАК "Нафтогаз України" у створенні ЗАТ "Укргаз-Енерго"; визнано недійсним статут ЗАТ "Укргаз-Енерго", затверджений рішенням установчих зборів засновників ЗАТ "Укргаз-Енерго" від 02.02.2006, оформленим п. 2 протоколу № 2 установчих зборів засновників ЗАТ "Укргаз-Енерго" та зареєстрований державним реєстратором 06.02.2006 за №10741020000015032, в частині участі НАК "Нафтогаз України" у ЗАТ "Укргаз-Енерго"; визнано недійсними зміни до статуту ЗАТ "Укргаз-Енерго", затверджені рішенням чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ "Укргаз-Енерго" від 28.04.2007, оформленим п. 8 протоколу чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ "Укргаз-Енерго" від 28.04.2007 та зареєстровані державним реєстратором 01.10.2007 за №10001366589, в частині участі НАК "Нафтогаз України" у ЗАТ "Укргаз-Енерго". В іншій частині в позові відмовлено.
27.06.2014 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало до Київського апеляційного господарського суду заяву про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 у справі № 32/44 за нововиявленими обставинами. Як на нововиявлену обставину, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" посилалося на те, що 24.06.2014 до нього надійшов лист Міністерства доходів і зборів України від 24.06.2014 № 11281/6/99-99-24-00-15, в якому зазначено, що єдиним імпортером (постачальником) природного газу в Україну в період з березня 2006 року по лютий 2008 року включно було ЗАТ "Укргаз-Енерго", яке отримувало цей газ у Компанії "РосУкрЕнерго АГ", а пізніше у період з березня 2008 року по грудень 2008 року включно таким єдиним імпортером природного газу в Україну було НАК "Нафтогаз України", яка також отримувала природний газ іноземного походження у компанії "Росукренерго АГ".
На думку заявника, наведена обставина є істотною для справи, оскільки свідчить про те, що ЗАТ "Укргаз-Енерго" стало відомо про втрату ним статусу постачальника природного газу в України з території Російської Федерації 01.04.2008, а не 26.10.2009 з доповнення до касаційної скарги компанії "Росукренерго АГ" від 23.10.2009 у справі № 32/44, та підтверджує, що ЗАТ "Укргаз-Енерго" не могло не знати, що воно з 01.04.2008 перестало бути постачальником імпортованого природного газу в Україну. До того ж, заявник вважає, що вказана в листі обставина свідчить про те, що ЗАТ "Укргаз-Енерго" у своїй заяві надало суду неправдиві дані щодо дати отримання ним відомостей про обставини, які воно вважало, а суд - визнав нововиявленими обставинами та котрі стали підставою для прийняття Київським апеляційним господарським судом постанови від 30.06.2011, якою скасовано постанову цього ж суду від 01.06.2009 у справі № 32/44 за нововиявленими обставинами.
Апеляційний господарський суд, відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 у справі № 32/44 за нововиявленими обставинами, не погодився із доводами ПАТ "НАК "Нафтогаз України", викладеними в заяві, та прийшов до висновку про те, що обставини, на які як на нововиявлені посилався позивач у своїй заяві, не встановлено листом Міністерства доходів і зборів України від 24.06.2014 № 11281/6/99-99-24-00-15, а ним тільки підтверджено факт, що ЗАТ "Укргаз-Енерго" було єдиним імпортером (постачальником) природного газу в Україну в період з березня 2006 року по лютий 2008 року включно, що є новим доказом щодо обставин, які існували на момент винесення постанови Київським апеляційним господарським судом від 30.06.2011.
Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що обставини, на які посилалося ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у своїй заяві, не є тими нововиявленими обставинами в розумінні статті 112 ГПК України, оскільки ПАТ "НАК "Нафтогаз України" як стороні Угоди з ВАТ "Газпром" від 12.03.2008 та контракту з Компанією "Росукренерго АГ" від 14.03.2008 було достеменно відомо про умови та строки дії цих угод, а також про період, коли позивач був єдиним постачальником природного газу, отриманого від Компанії "Росукренерго АГ", а коли таким постачальником був відповідач-1.
Вищий господарський суд України погоджується із постановою Київського апеляційного господарського суду, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" роз'яснено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто, підтверджені належними і допустимими доказами (ст.ст. 34, 36 ГПК України).
Також в п. 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" роз'яснено, що не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Не можуть визнаватися нововиявленими обставинами, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, ст. 38 ГПК України.
Як уже зазначалося, господарський суд апеляційної інстанції на підставі наявних матеріалів справи встановив, що як на нововиявлену обставину заявник послався на те, що в листі Міністерства доходів і зборів України від 24.06.2014 останнє вказувало, що єдиним імпортером (постачальником) природного газу в Україну у період з березня 2006 року по лютий 2008 року включно було ЗАТ "Укргаз-Енерго", яке отримувало цей газ у Компанії "Росукренерго АГ", а пізніше у період з березня 2008 року по грудень 2008 року включно таким єдиним імпортером природного газу в Україну була НАК "Нафтогаз України", яка також отримувала природний газ іноземного походження у Компанії "Росукренерго АГ"; крім того, в зазначеному листі Міністерство посилалося на те, що 29.07.2004 між НАК "Нафтогаз України" та Компанією "РосУкрЕнерго" був укладений контракт "Об объемах и условиях закачки природного газа в подземные хранилища газа, его хранения, отбора и транспортировки в 2005-2030 годах" та просило (Міністерство) надати інформацію про чинність зазначеного контракту.
Водночас, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, наведені заявником обставини та факти не можна кваліфікувати як нововиявлені за ознаками, які притаманні нововиявленим обставинам відповідно до ст. 112 ГПК України, оскільки, по-перше, виходячи з положень наведених норм, поданий заявником лист є новим доказом (датований 24.06.2014), а не нововиявленою обставиною, по-друге, обставини, на які як на нововиявлені посилався позивач в своїй заяві, вказаним листом не встановлювалися, а лише підтверджено факт, що ЗАТ "Укргаз-Енерго" було єдиним імпортером (постачальником) природного газу в Україну в період з березня 2006 року по лютий 2008 року включно, тобто зазначено про обставини, які існували і про які було відомо на момент прийняття постанови Київським апеляційним господарським судом від 30.06.2011; по-третє, відомості, наведені в листі Міністерства доходів і зборів України від 24.06.2014 № 11281/6/99-99-24-00-15, як правильно вказав апеляційний господарський суд, не могли не бути відомі заявнику - ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на час перегляду постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2009 у справі № 32/44 за нововиявленими обставинами та прийняття за результатами такого перегляду постанови від 30.06.2011, оскільки, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" як стороні угоди з ВАТ "Газпром" від 12.03.2008 та стороні контракту з Компанією "РосУкрЕнерго АГ" від 14.03.2008 було достеменно відомо про умови дії цих угод, а відтак і про періоди, коли ПАТ "НАК "Нафтогаз України" було єдиним постачальником природного газу, отриманого від Компанії "РосУкрЕнерго АГ", а коли таким постачальником було ЗАТ "Укргаз-Енерго".
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком апеляційного господарського суду про те, що позивач не довів наявності нововиявлених обставин, які б підтверджувалися належними доказами, а тому, відсутні підстави для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 у даній справі.
При цьому, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що йому не було відомо про наявність обставин, на які він посилається як на нововиявлені, з підстав, наведених вище.
Крім того, у поданій до Вищого господарського суду України касаційній скарзі ПАТ "НАК "Нафтогаз України" зазначало, що заява ЗАТ "Укргаз- Енерго" про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2009, в якій містилися б правдиві дані щодо дати отримання відомостей про обставини, котрі ЗАТ "Укргаз-Енерго" вважало нововиявленими, взагалі не була б прийнята Київським апеляційним господарським судом до розгляду та повернута на підставі п. 1. ч. 6 ст. 113 ГПК України, відповідно до якого заява про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами до розгляду не приймається і повертається заявникові, зокрема, у разі подання заяви після закінчення встановленого строку без клопотання про його відновлення або відхилення такого клопотання господарським судом.
Вищий господарський суд України звертає увагу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на те, що питання щодо прийняття чи повернення заяви ЗАТ "Укргаз-Енерго" про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2009 за нововиявленими обставинами не може бути предметом розгляду в межах касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016, оскільки воно розглядалося судом апеляційної інстанції ще на стадії прийняття вказаної вище заяви відповідача-1 та прийняття за результатами її розгляду постанови від 30.06.2011, і будь-яких порушень апеляційним господарським судом вимог статті 113 ГПК України не було встановлено і Вищим господарським судом України, яким постанова від 30.06.2011 була залишена без змін.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене та беручи до уваги встановлені Київським апеляційним господарським судом обставини в межах розгляду даної справи та перегляду постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 у даній справі за нововиявленими обставинами, ухвала про відмову у задоволенні заяви ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про перегляд вказаної постанови апеляційного господарського суду у даній справі, є законною та обґрунтованою, а доводи, викладені в поданій до Вищого господарського суду України касаційній скарзі спростовуються вищевикладеним.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами попередніх інстанцій, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий та апеляційний господарські суди в порядку ст.ст. 47, 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі № 908/4804/14).
Керуючись ст. ст. 1115 1117, 1119, 11111, 114 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 у справі № 32/44 залишити без змін.
Головуючий суддя Т.Л. Барицька
Судді: Н.М. Губенко
В.І. Картере