"03" лютого 2017 р.
№ 01-39/903/104/17
Суддя господарського суду Волинської області Дем'як В.М., розглянувши матеріали
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», м.Київ
до відповідача: Приватної фірми «Ясон», м.Луцьк
про звернення стягнення на предмет іпотеки в розмірі 1360189,71грн.
Встановила: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Приватної фірми «Ясон» про звернення стягнення на предмет іпотеки в розмірі 1360189,71грн.Позовна заява не може бути прийнята судом, оскільки не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України .
Згідно ч.1 ст.56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до ч.3 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (згідно із ст. 44-49 ГПК Ураїни).
Як визначено статтею 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 2 пункту 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” ставку судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п.2.11 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Подана до господарського суду Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» позовна заява за вих. №747 від 01.01.2017р. (вх. №01-47/110/17 від 02.02.2017р.) містить вимогу майнового характеру.
З доданого до позовної заяви платіжного доручення №580 від 26.01.2017р. вбачається, що позивачем сплачено 1600,00 грн. судового збору за розгляд немайнової вимоги.
Таким чином, всупереч вимог п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України позивачем до позовної заяви не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Допущені порушення є підставою для повернення даної позовної заяви без розгляду, що не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після їх усунення.
Керуючись п.4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позовну заяву з додатками на 47 аркушах, в т.ч. копія платіжного доручення №580 від 26.01.2017р. на суму 1 600,00грн. повернути позивачу без розгляду.
Суддя В. М. Дем'як