31 січня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/1472/16
16 год. 53 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Варняка С.О.,
при секретарі: Кальченко-Булановій М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт-Херсон" до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Звернувшись до суду, позивач посилається на те, що на підставі наказу від 15.08.2016 № 366 виданого Головним Управлінням ДФС у Херсонській області, була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Агропродукт-Херсон" (код 33590624) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2014 рік та податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ПП "Євро Агро Дістріб'юшн" (код 39192703) за листопад, грудень 2014 року, подальшого використання, придбаних у платника податків товарно-матеріальних цінностей (товарів) та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності.
25.08.2016 року посадовими особами ДПІ у м. Херсоні складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Агропродукт - Херсон" (код 33590624) з питання дотримання податкового законодавства за листопад - грудень 2014 року. На підставі акту перевірки винесені наступні податкові повідомлення рішення:
• № 0001581422 від 09.09.16 р. з донарахування податку на додану вартість у сумі 65460 грн. та штрафними санкціями у сумі 32730 грн.;
• № 0001591422 від 09.09.16 р. збільшено суму податку на прибуток у сумі 58914 грн. та штрафними санкціями у сумі 29457 грн.
Єдиним чинником, який став підставою для такого вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.04.2016 року по справі № 201/4704/16-к за ч.1 ст.27 ч.1 ст.205 КК України стосовно засновника та директора ПП "Євро Агро Дістріб'юшн" гр. ОСОБА_2, якого було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України.
В період здійснення відповідних правочинів директор діяв у відповідності до свого Статуту та своїх повноважень. Підписував відповідні документи у тому числі договори, накладні податкові та ін. Факт здійснення господарських операцій підтверджується усіма бухгалтерськими та іншими документами у т.ч. ТТН, посвідченнями якості, пропусками про в'їзд та виїзд автотранспорта на територію підприємства. У подальшому ці висівки були загранульовані та реалізовані.
Все це підтверджує реальність цих правочинів. Сам факт засудження директора у 2016 році не може свідчити про безтоварність цих правочинів.
Просить суд визнати нечинними податкові повідомлення рішення №0001581422 від 09.09.16 р. з донарахування податку на додано вартість у сумі 65460 грн. та штрафними санкціями у сумі 32730 грн.; №0001591422 від 09.09.16 р. збільшено суму податку на прибуток у сумі 58914 грн. та штрафними санкціями у сумі 29457 грн. та скасувати їх.
У судовому засіданні представник позивача наполягав на позовних вимогах, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні по суті позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши сторони та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
25.08.2016 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Агропродукт - Херсон" (код 33590624) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2014 рік та податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ПП "Євро Агро Дістріб'юшн" (код 39192703) за листопад, грудень 2014 року, подальшого використання, придбаних у платника податків товарно-матеріальних цінностей (товарів) та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності.
За результатами перевірки складений акт № 92/21-22-14-06/335906 від 25.08.2016 року.
В акті зазначено, що вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.04.2016 року (дата набрання законної сили 23.05.2016 року) по справі № 201/4704/16-к за ч.1 ст. 27 ч.1 ст.205 КК України засновника та директора ПП "Євро Агро Дістріб'юшн" (код 39192703) гр. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч.5 ст. 27 ч.1 ст.205 КК України.
Фабула:
Засновник ПП "Євро Агро Дістріб'юшн" (код 39192703) ОСОБА_2 за попередньою домовленістю з невідомими особами за грошову винагороду підписав від свого імені в органах державної влади документ про реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності юридичної особи, а саме ПП "Євро Агро Дістріб'юшн" (код 39192703) при цьому усвідомлюючи, що вищезазначене підприємство буде використано з метою прикриття незаконної діяльності та всі відомості, які вніс ОСОБА_3 у статутні документа не відповідають дійсності та що ПП "Євро Агро Дістріб'юшн" (код 39192703) не буде здійснювати ніякої фінансово-господарської діяльності.
В період 2014-2016 років одним з покупців було ТОВ "Агропродукт-Херсон".
Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Агропродукт-Херсон":
1. п.44.1 ст.44, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, , п. 201.1, п. 201.7 ст.201 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено від'ємне значення різниці поточного звітного (податкового) періоду (ряд.20.2 Податкової декларації з ПДВ за листопад 2014 року) на суму 23286 грн. та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду ( ряд.18-ряд.21) (ряд.25 Податкової декларації з ПДВ за грудень 2014р.) на суму 65460 грн.;
2. пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) ТОВ "Агропродукт-Херсон" за 2014 рік занижено податок на прибуток на загальну суму 58914грн.;
На підставі акту перевірки винесені наступні податкові повідомлення рішення:
• №0001581422 від 09.09.16 р. з донарахування податку на додану вартість у сумі 65460 грн. та штрафними санкціями у сумі 32730 грн.
• №0001591422 від 09.09.16 р. збільшено суму податку на прибуток у сумі 58914 грн. та штрафними санкціями у сумі 29457 грн.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-ХIV).
Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтвердження її реального (фактичного) здійснення.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК).
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.
Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.
Відповідач послався на ознаки фіктивності контрагента позивача як суб'єкта господарювання і свої доводи підтверджував тим, що, як встановлено вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.04.2016 року засновник ПП "Євро Агро Дістріб'юшн" (код 39192703) ОСОБА_2 за попередньою домовленістю з невідомими особами за грошову винагороду підписав від свого імені в органах державної влади документ про реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності юридичної особи, а саме ПП "Євро Агро Дістріб'юшн" (код 39192703) при цьому усвідомлюючи, що вищезазначене підприємство буде використано з метою прикриття незаконної діяльності та всі відомості, які вніс ОСОБА_3 у статутні документа не відповідають дійсності та що ПП "Євро Агро Дістріб'юшн" (код 39192703) не буде здійснювати ніякої фінансово-господарської діяльності.
Положеннями ч.4 ст.72 КАС України визначено, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Таким чином, оскільки директора ПП "Євро Агро Дістріб'юшн" ОСОБА_3 засуджено за пособництво у здійсненні фіктивного підприємництва, всі документи за його підписом, що стосуються в тому числі і відносин з ТОВ "Агропродукт-Херсон", не мають юридичної сили, так як первинні документи (видаткові і податкові накладні) виписані від імені платника податку - постачальника товарів особою, яка не уповноважена здійснювати господарську діяльність.
Аналогічна правова позиції викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 29.07.2015 р. у справі № К/9991/65993/12.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 21.01.2011 р. у справі № 21-37а10 за позовом ТОВ "СІБ" до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, неналежним чином оформлена (підписана не уповноваженою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги.
Суд зазначає, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.
Надані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (копії актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) з додатками, рахунків-фактур, податкових накладних, платіжних доручень, податкової звітності) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими ДПІ фактами ознак фіктивної діяльності контрагента позивача свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства.
До такого висновку прийшов Верховний суд України у аналогічній справі №826/11397/14.
Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 161, 162, 163 КАС України,
постановив:
У задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06 лютого 2017 р.
Суддя Варняк С.О.
кат. 8.3.3