30 січня 2017 р. Справа №818/7249/13-a
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.
за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" до Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення, -
Позивач звернувся до суду з позовом, який його представник підтримав у судовому засіданні, в якому просить скасувати рішення Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 140 від 01.08.2013 р. в частині зобов'язання ПАТ "Сумиобленерго" перерахувати до бюджету Фонду неправомірно використаних страхових коштів у розмірі 24450,30 грн та застосування фінансових санкцій у розмірі 12225,15 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", п. 4.2 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 лютого 2009 р. N 12, а саме, що працівники ПАТ "Сумиобленерго" ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не перебували у відпустці протягом усього періоду лікування в санаторії. При цьому відповідачем не враховано, що вказані особи перебували на лікуванні як під час відпустки так і в період їх знаходження у відгулах, що підтверджується відповідними наказами, розпорядженнями, табелями обліку робочого часу. При цьому положення п. 4.2 вказаного Порядку визначають, що путівка видається в період відпустки, проте не встановлюють обов'язку її використання лише в межах терміну відпустки і не забороняють використання путівки частково за рахунок інших днів відпочинку. З огляду на це не зрозуміло, у чому полягає порушення підприємством зазначених норм. Просив позов задовольнити.
Відповідач позов не визнав, зазначив, що позивачем порушені вимоги ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", п. 4.2 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 лютого 2009 р. N 12, а саме працівники ПАТ "Сумиобленерго" ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не перебували у відпустці протягом усього періоду лікування у санаторії. Так, пунктом 4.2 Порядку не конкретизовано вид відпустки, у який видається путівка, тому вважається, що комісія із соціального страхування підприємства може приймати рішення про виділення путівки на санаторно-курортне лікування в період відпустки, обумовленої в колективному договорі, угоді та трудовому договорі між працівником та роботодавцем, і не суперечить Закону України "Про відпустки". При цьому дні відпочинку, надані згаданим працівникам позивача за раніше відпрацьований час у порядку компенсації за роботу у вихідні дні на підставі ст. 72 КЗпП, не є різновидом відпустки, визначеної Законом України "Про відпустки". Тому при прийнятті комісією рішення щодо надання працівникам путівок на санаторно-курортне лікування за відсутності оформленої відпустки на весь термін перебування в санаторії мало місце порушення норм чинного законодавства. Просив у задоволенні позову відмовити.
У судове засідання представник відповідача не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки всупереч ч. 2 ст. 40 КАС України суд не повідомив. Тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі в судовому засіданні представника відповідача за наявними в ній доказами.
Заслухвши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Сумським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведена перевірка отримання фінансування та законності витрачання коштів бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у ПАТ "Сумиобленерго" за період з 01.04.2012 р. по 31.03.2013 р., за результатами якої складено Акт від № 05-08-09/27 від 17.07.2013 р. (т.1 а.с.8-20).
Відповідно до акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", п. 4.2 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 лютого 2009 р. N 12, а саме працівники ПАТ "Сумиобленерго" ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не перебували у відпустці протягом усього періоду лікування в санаторії, про що свідчать розпорядження № 08/26 від 24.01.2013 р., № 8/14 від 25.01.2013 р., № 8/179 від 11.10.2012 р., № 8/113 від 02.11.2013 р. та наказ від 27.08.2013 р. про надання інших днів відпочинку за роботу у вихідні дні, табелі обліку робочого часу, а також розрахункові листи за серпень-вересень 2012 року, за жовтень 2012 року, за листопад 2012 року, за січень-лютий 2013 року (т.1 а.с.15-18).
За наслідками проведеної перевірки та на підставі акта перевірки відповідачем винесено рішення № 140 від 01.08.2013 р. по повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яким зобов'язано ПАТ "Сумиобленерго" відшкодувати відповідачеві страхові кошти та сплатити штраф за порушення порядку витрачання страхових коштів (т.1 а.с.7).
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.
Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (чинному на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон).
Відповідно до п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 34 Закону за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, надаються, зокрема, такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг як допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) та забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей).
Відповідно до ст. 47 Закону для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду. Надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань. Обсяг коштів для забезпечення оздоровчих заходів визначається бюджетом Фонду.
Пунктом 4.1 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 лютого 2009 р. N 12 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 квітня 2009 р. за N 339/16355 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок), визначено, що рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування), на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки (форма N 070/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.99 N 302 "Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)") (далі - медична довідка).
Пунктом 4.2 Порядку встановлено, що відповідно до рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємство, установа, організація (далі - підприємство), яке є основним місцем роботи застрахованої особи, видає путівку до санаторію в період відпустки, а до санаторію-профілакторію - в період відпустки, без відриву від виробництва, за умови часткового фінансування санаторію-профілакторію за рахунок коштів Фонду.
З матеріалів справи вбачається, що на момент прийняття рішення про виділення путівок працівникам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були наявні медичні довідки про потребу санаторно-курортного лікування та сплачено 20% вартості путівок (т.1 а.с.60,65,66,73,74,79,80-81,86-88,94-95,100).
Також під час перевірки було встановлено, що вказані вище працівники протягом усього періоду лікування в санаторії не перебували на робочому місці, а знаходилися у чергових відпустках та відгулах за раніше відпрацьований час, що підтверджується наказами про відпустки, наказами та розпорядженнями про надання інших днів відпочинку за роботу у вихідні дні, табелями обліку робочого часу, зворотними талонами до путівки, а також розрахунковими листами за серпень-листопад 2012 року, за січень-лютий 2013 року (т.1 а.с.61-64,67-72,75-78,82-85,89-93,96-99,104-138).
Тобто працівникам ПАТ "Сумиобленерго" було видано путівки на санаторно-курортне лікування на підставі наказів про надання відпусток та надання іншого часу відпочинку.
Перебування працівників підприємства ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на лікуванні в санаторії під час відпустки та частково за рахунок наданих у встановленому законом порядку днів відпочинку не може розцінюватися як порушення порядку витрачання страхових коштів, а тому не є порушенням вимог ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" та п. 4.2 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 лютого 2009 р. N 12.
Однак відповідач як суб'єкт владних повноважень під час проведення перевірки та прийняття оскаржуваного рішення не враховував, що вищезазначені працівники перебували на лікуванні як під час відпустки, так і під час іншого часу відпочинку, при цьому зазначає, що під час перебування в санаторіях не в період відпустки працівникам ПАТ "Сумиобленерго" виплачувалася заробітна плата за дні відпочинку, у той час як необхідною умовою для відшкодування за рахунок коштів Фонду витрат на путівки на санаторно-курортне лікування є надання працівнику відпустки на весь термін перебування його в санаторно-курортному закладі.
У свою чергу, у судовому засіданні встановлено, що вказаним працівникам, які перебували на лікуванні в санаторії під час відпустки та частково за рахунок наданих у встановленому законом порядку днів відпочинку, такі дні відпочинку підприємством не оплачувалися. Крім того, використання інших днів відпочинку при санаторно-курортному лікуванні жодним чином не впливає на право застрахованої особи отримати матеріальне забезпечення за рахунок коштів Фонду, оскільки позивач є добросовісним платником внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. До того ж використання інших днів відпочинку під час санаторно-курортного лікування не суперечить вимогам Закону та Порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч вказаній нормі відповідач не довів правомірності оскаржуваного рішення в частині порушення позивачем вимог ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" та п. 4.2 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а тому позовні вимоги про скасування рішення Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 140 від 01.08.2013 р. в частині зобов'язання ПАТ "Сумиобленерго" перерахувати до бюджету Фонду неправомірно використаних страхових коштів у розмірі 24450,30 грн та застосування фінансових санкцій у розмірі 12225,15 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" до Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення - задовольнити.
Скасувати рішення Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 140 від 01.08.2013 року в частині зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" перерахувати до бюджету Фонду неправомірно використаних страхових коштів у сумі 24450,30 грн. та застосування фінансових санкцій у сумі 12225,15 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Л.М. Опімах
Повний текст постанови складено 06 лютого 2017 року.