Справа № 819/31/17
01 лютого 2017 р.м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючої судді Подлісної І.М.
при секретарі судового засідання Павловського Ю.Б.
за участю:
позивача ОСОБА_2
представника відповідача Калашник Н.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, Управління Державної казначейської служби України в м. Тернополі про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі про зобов'язання Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України в м. Тернополі Тернопільської області подання про повернення позивачу 8556,80 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна
В обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що 27.12.2016 було укладено договір купівлі-продажу квартири, згідно якого позивач придбав квартиру АДРЕСА_1. При цьому було сплачено у відповідності до статті 49 Закону України "Про нотаріат" збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 8556,80 грн. згідно квитанції ПН 1540404 від 27.12.2016, хоча він не є платником даного збору в розумінні пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", так як придбавав житло вперше.
На вимогу позивача про повернення безпідставного сплаченого збору Тернопільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області було відмовлено з тих підстав, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а відтак відсутні підстави для повернення сплаченого збору.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовні заяві та просить задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти позову, суду пояснила, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а тому позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше. Таким чином відповідачем правомірно було відмовлено позивачу у поверненні безпідставного сплаченого збору в розмірі 8556,80 грн.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області в судове засідання не прибув, однак подав до суду заяву в якій просить розглядати справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд встановив такі обставини.
27.12.2016 між позивачем та ПрАТ "Компанія з управління активами "НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕЗЕРВ" було укладено договір купівлі - продажу квартири, посвідченої нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Іваненко О.С. та зареєстровано в реєстрі за № 3869, згідно якого позивач придбав квартиру АДРЕСА_1.
Як слідує з матеріалів справи, що позивачем у відповідності до статті 49 Закону України "Про нотаріат" було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 8556,80 грн. згідно квитанції ПН 1540404 від 27.12.2016.
28.12.2016 позивач звернувся із заявою до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 8556,80грн.
Листом Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 29.12.2016 № 17796/07 позивача повідомлено, про те що підстав для повернення вказаного збору немає, а також роз'яснено, що позивач має право звернутися до суду із адміністративним позовом про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Не погоджуючись із такою відмовою позивач звернувся з позовом у суд.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР із змінами та доповненнями.
Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 даного Закону платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 (далі - Порядок № 1740).
Згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пунктом 15-3 Порядку № 1740 визначено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна..
З системного аналізу наведених правових актів слід прийти до висновку, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень слідує те, що ОСОБА_2 є власником трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта видно, що ОСОБА_2 є власником трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до довідки Великоговилівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області від 25.01.2017 № 44 позивач зареєстрований і проживає в АДРЕСА_3 в будинку, який належить ОСОБА_6 - матері дружини позивача.
Крім того, відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 14.06.1993 № 15 за позивачем на праві власності зареєстровано 1/5 квартири АДРЕСА_2. Дана частка квартири набута в процесі приватизації.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ОСОБА_2 житла вперше та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, судом не здобуто.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 дійсно 27.12.2016 вперше придбавав житло за договором купівлі-продажу нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 і при оформленні документів безпідставно сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 8556,80 грн. згідно квитанції ПН 1540404 від 27.12.2016 та довідкою управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області № 151 від 17.01.2017, який підлягає поверненню.
Згідно із частиною першою ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
За встановлених обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -
Позов задовольнити. Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України в м. Тернополі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_2 (інд.код НОМЕР_1) 8 556 (вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) гривень 80 коп. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на користь ОСОБА_2 (інд.код НОМЕР_1) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 06 лютого 2017 року.
Головуючий суддя Подлісна І.М.