8.2.3
Іменем України
06 лютого 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/17/17
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості у сумі 32532,67 грн,-
03 січня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості у сумі 32532,67 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у відповідача знаходиться в оренді земельна ділянка загальною площею 0,02855 га відповідно до договору оренди землі від 01.11.2012 б/н. У зв'язку з несплатою орендної плати за землю за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 32532,67 грн.
Позивачем сформовано податкову вимогу форми Ф від 02.10.2015 № 4736-17, яку направлено на адресу відповідача. На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 32532, 67 грн.
Представник позивача у судове засідання не прибув, надав додаткові пояснення а також просив розглянути справи без його участі (а.с. 41-49).
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с. 39), на адресу суду повернулись конверти із позначкою пошти "через не запит". Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. При цьому, у судове засідання, призначене на 17.01.2017 відповідач також не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 30), заперечення проти позову не надав.
Враховуючи положення частини 6 статті 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1, зареєстрований фізичною особою - підприємцем 17.06.1997, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 6, 7).
Відповідач відповідно до договору оренди земельної ділянки від 01.11.2012 б/н орендує у Рубіжанської міської ради Луганської області земельну ділянку для розміщення виробничої бази площею 0,2855 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. (а.с.18-22).
Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у м. Рубіжне Луганської області .про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.11.2012 за № 441250004000125 (а.с. 19 зворот. бік).
Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до статті 269 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Згідно до п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У відповідності до п. 286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Згідно до п. 287.2 ст. 287 ПК України облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.
Відповідно до п. 287.5 ст. 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
У відповідності до п. 287.7 ст. 287 ПК України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).
Згідно до п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Відповідно до п. 288.2 ст. 288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Згідно до п. 288.3 ст. 288 ПК України об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
У відповідності до 288.4 ст. 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Згідно до п. 288.5 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.
У відповідності до п. 288.7 ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.
Відповідно до п. 289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Згідно до п. 289.2 ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.
Відтак, позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:
-податкове повідомлення рішення від 30.06.2015 № 7863078 про визначення орендної плати за земельну ділянку у сумі 9033,96 грн (отримано ОСОБА_1 особисто (а.с. 14).
-податкове повідомлення рішення від 30.06.2016 № 3679238-1302 про визначення орендної плати за земельну ділянку у сумі 9033,96 грн.
Зазначене податкове повідомлення рішення від 30.06.2016 № 3679238-1302 відповідач отримав та оскаржив 21.07.2016 до контролюючого органу вищого рівня. За результатами розгляду первинної скарги Головне управління ДФС у Луганській області збільшило податкове зобов'язання з орендної плати за землю з фізичних осіб визначене в податковому повідомленні-рішенні від 30.06.2016 № 3679238-1302 на суму 7135,22 грн, а скаргу ОСОБА_1 не задовольнило. (а.с. 23).
На підставі вказаного рішення Головного управління ДФС у Луганській області, Рубіжанською ОДПІ винесено податкове повідомлення рішення від 16.08.2016 № 38252-1302 у сумі 7135,22 грн (отримане відповідачем 23.08.2016 (а.с. 16).
Доказів про оскарження або скасування податкових повідомлень рішень від 30.06.2015 № 7863078 та від 16.08.2016 № 38252-1302 у судовому порядку та подальшого оскарження податкового повідомлення рішення від 30.06.2016 № 3679238-1302 сторонами суду не надано, таким чином грошове зобов'язання з орендної плати по зазначеним податковим повідомленням рішенням на суму 25203,14 грн є узгодженим.
Щодо податкового повідомлення рішення від 30.06.2014 № 13789-15 про визначення орендної плати за земельну ділянку у сумі 9033,96 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
Згідно п.п. 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Позивачем в якості доказу неможливості направлення на адресу відповідача податкового повідомлення рішення від 30.06.2014 № 13789-15 надано лист українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» Луганської дирекції № 84 від 12.02.2015 (а.с. 46), однак наданим листом повідомлено про припинення з 27.11.2014 прийняття поштових відправлень до населених пунктів, на території яких органи державної влади не здійснюють свої повноваження. Вказаний лист ніяким чином не відноситься до кореспонденції, яка направляється до м. Рубіжне Луганської області де зареєстрований відповідач, крім того, стосується іншого проміжку часу - з 27.11.2014, а податкове повідомлення-рішення № 13789-15 винесено 30.06.2014.
Таким чином, позивачем не надано до суду доказів направлення на адресу відповідача податкового повідомлення-рішення від 30.06.2014 № 13789-15, як того вимагає п.п. 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, а тому його не можна вважати узгодженим та розглядати як підставу для стягнення податкового боргу.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог про стягнення орендної плати за землю з фізичних осіб відповідно до податкового повідомлення рішення № 13789-15 від 30.06.2014 у сумі 9033,96 грн, а тому в цій частині вимог необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 129.1 статті 129 ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;
Згідно пунктом 129.4 статті 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
З огляду на викладене, відповідачу у зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб, правомірно нарахована пеня у розмірі 823,75 грн, що підтверджується інформацією, зазначеною у розрахунку та зворотному боці кратки облікового рахунку з орендної плати з фізичних осіб (а.с. 11,12).
З розрахунку податкового боргу та облікової картки платника податку вбачається, що відповідач частково сплатив податковий борг у сумі 2528,18 грн.
Отже, суд приходить до висновку, що до стягнення підлягає узгоджений податковий борг з орендної плати за землю з фізичних осіб у сумі 23498,71 грн., з яких 22674,96 грн - основний платіж, та 823,75 грн - пеня. (а.с. 11, 12).
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
На виконання вищезазначених положень ПК України відповідачу надіслано податкову вимогу від 02.10.2015 № 473-17 (а.с. 9).
На адресу позивача повернувся конверт з позначкою поштового відділення про причини невручення адресату "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується копією конверту та рекомендованого повідомлення, які містяться в матеріалах справи. З урахуванням п. 58.3 ст. 58 ПК України податкова вимога вважається врученою відповідачу (а.с. 9 зворот.бік.).
Відомостей, щодо оскарження, скасування податкової вимоги суду не надано.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.
Таким чином, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов'язковості сплати податків і зборів, суд вважає, що позовні вимоги Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області підлягають частковому задоволенню у сумі 23498,71 грн.
Розподіл судових витрат судом не здійснюється, оскільки відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1) в доход бюджету отримувач УДК у м. Рубіжному Луганської області, код отримувача - 37904431, банк - УДКСУ у м. Рубіжному Луганської області, МФО - 804013, р/р 33213815700071, код платежу- 18010900 податковий борг з орендної плати за землю з фізичних осіб у сумі 23498,71 грн (двадцять три тисячі чотириста дев'яносто вісім гривень 71 коп.).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Т.В. Смішлива