Справа № 815/635/17
06 лютого 2017 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову комунального закладу «Обласний притулок для дітей «Світанок» служби у справах дітей Одеської обласної державної адміністрації» до Одеської міської виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання лікарняних листків непрацездатності правомірно виплаченими, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов комунального закладу «Обласний притулок для дітей «Світанок» служби у справах дітей Одеської обласної державної адміністрації» до Одеської міської виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання лікарняних листків непрацездатності ОСОБА_1, серія та номер АГЕ№468083 з 10.09.2013 по 17.09.2013 за 10 днів в розмірі 1563,35 грн. та АГЕ №468679 з 28.09.2013 по 04.11.2013 за 26 днів в розмірі 4483,96 грн., правомірно виплаченими саме згідно з п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованнями» від 18.01.2001 № 2240-ІІІ.
Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 КАС України адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві має зазначатися зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
При цьому, виходячи з вимог ч. 4 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;
3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;
5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Поряд з цим, статтею 6 КАС України визначено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо така особа вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Зі змісту наведених норм законодавства випливає, що умовою виникнення у особи права на звернення до суду з адміністративним позовом є наявність її порушеного права, свободи або інтересу в публічно-правових відносинах.
Зазначене кореспондується також з наведеним у п. 8 ч. 1 ст. 3 КАС України визначенням позивача, відповідно до якого позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Однак, позовна вимога викладена в редакції: «визнати лікарняні листки непрацездатності ОСОБА_1, серія та номер АГЕ№468083 з 10.09.2013 по 17.09.2013 за 10 днів в розмірі 1563,35 грн. та АГЕ №468679 з 28.09.2013 по 04.11.2013 за 26 днів в розмірі 4483,96 грн., правомірно виплаченими саме згідно з п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованнями» від 18.01.2001 № 2240-ІІІ» не відповідає вищевказаним приписам КАС України. Оскільки позивач не звертається до суду з вимогою про оскарження рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень з метою захисту його порушеного права чи інтересу, а просить суд визнати правомірною вчинену ним дію щодо іншої особи.
Згідно з приписами ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Положеннями п. 3 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано юридичною особою судовий збір сплачується за ставкою судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру судовий збір справляється за ставкою - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2017 року, встановлений у розмірі 1600 гривень.
Згідно з приписами статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Позивачем до позовної заяви додано клопотання про звільнення його від сплати судового збору у справі про оскарження акту про результати позапланової перевірки по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року. Відповідно до ст. 8 вказаного Закону: враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначене положення закону кореспондується з приписами ч. 1 ст. 88 КАС України, а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Позивач в обґрунтування свого клопотання зазначає, що комунальний заклад «Обласний притулок для дітей «Світанок» служби у справах дітей Одеської обласної державної адміністрації» є неприбутковим бюджетним закладом, фінансування якого проводиться через Державну казначейську службу України, та в тимчасовому кошторисі на 2017 рік не передбачено кошти на судові витрати.
Розглянувши вказане клопотання позивача та наведені доводи, суддя дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити, оскільки відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення позивача від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Дана позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року. Таку ж позицію викладено у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2016 року № 2 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».
Оскільки, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору, а позивач не надав до суду документ про сплату судового збору у встановленому приписами Закону України "Про судовий збір" порядку, суддя приходить до висновку, що поданий адміністративний позов не відповідає приписам КАС України.
Також слід зауважити, що позивач звертається до суду з позовною заявою про визнання лікарняних листків непрацездатності правомірно виплаченими, проте в клопотанні просить звільнити від сплати судового збору у справі про оскарження акту про результати позапланової перевірки по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду адміністративного позову із викладенням позовної вимоги відповідно до приписів КАС України та документу про сплату судового збору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов комунального закладу «Обласний притулок для дітей «Світанок» служби у справах дітей Одеської обласної державної адміністрації» до Одеської міської виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання лікарняних листків непрацездатності правомірно виплаченими слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 106, 107, 108, 160, 165 КАС України, суддя
У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору від 02.02.2017 року - відмовити.
Адміністративний позов комунального закладу «Обласний притулок для дітей «Світанок» служби у справах дітей Одеської обласної державної адміністрації» до Одеської міської виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання лікарняних листків непрацездатності правомірно виплаченими - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків у 5-денний строк з дня отримання ухвали суду та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили в порядку та у строки, встановлені ст. 254 КАС України.
Суддя С.М. Корой