ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"01" лютого 2017 р. Справа № 809/12/17
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі
судді Могили А.Б.
за участі:
секретаря судового засідання Ілів Н.І.,
представника позивача Матійчука Ю.М.,
відповідача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 13141, 37 грн.,-
Коломийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 13141, 37 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 встановлено порушення нею при здійсненні господарської діяльності Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", що полягало в здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, а також продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці суб'єктом господарювання, що не має статусу господарського харчування. Контролюючим органом за вказані порушення застосовано штрафні санкції в розмірі 16 800 грн. згідно рішення від 01.07.2016 №0000294002.
Позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, за змістом якої вбачається, що відповідачем частково сплачено штрафні санкції, як наслідок стягненню в судовому порядку підлягає 13 141,37 грн., в тому числі 13 000 грн. за основним платежем та 141,37 грн. пеня, яка була нарахована відповідачу в зв'язку з несвоєчасною сплатою штрафних санкцій.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Просив позов задоволити з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечили, з підстав викладених у письмовому запереченні, вказавши на порушення контролюючим органом норм чинного законодавства при проведенні перевірки та прийнятті рішення про застосування штрафних санкцій.
Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення відповідача та його представника, дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, а відповідач заперечує їх, суд зазначає наступне.
ОСОБА_2, 16.12.2014 зареєстровано фізичною особо-підприємцем, що підтверджується копією Витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.12.2016 (а.с.7-9).
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
В ході проведення працівниками Головного управління ДФС в Івано-Франківській області фактичної перевірки, господарської одиниці магазину "Папороть", що належить суб'єкту господарської діяльності ОСОБА_2 встановлено ряд порушень, які відобразилися в акті від 22.06.2016 №71/09-19-21-11/1/НОМЕР_1 (а.с.11-12).
Перевірка проводилася на підставі наказу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 15.06.2016 №600 та згідно направлень на перевірку від 15.06.2016 №731, 732 в присутності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (а.с.44-46).
Виявлені порушення полягли в здійсненні відповідачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями - вином "Портвейн 333" 0,7 л., міцністю 17,5 % по ціні 23 грн. за пляшку, тобто за ціною нижчою за встановлену мінімальну роздрібну ціну на такі напої - 27 грн. Крім того, контролюючим органом встановлено факт продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці суб'єктом господарювання, що не має статусу господарського харчування.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 в письмових поясненнях, датованих 22.06.2016, підтвердила продаж нею даного алкогольного напою за ціною нижчою за встановлену мінімальну роздрібну ціну, та продаж алкогольного напою - пива "Микулинецьке" на розлив, ємкістю 0,5 л. по ціні 10 грн. (а.с.48).
За приписами ст.18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" (в редакції постанови від 17.06.2015 року №426) установлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.
Згідно з додатком до вказаної постанови мінімальну роздрібну ціну реалізації за пляшку вина в скляній тарі місткістю 0,7 літра встановлено в розмірі 27 грн. (а.с.50-51).
Відповідальність за оптову або роздрібну торгівлю коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, передбачена ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Абзацом 13 частини 2 ст.17 Закону передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу до суб'єктів господарювання у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10 000 гривень.
Як наслідок, рішенням Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 01.07.2016 №0000294002 застосовано до відповідача фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 10 000 (а.с.13).
Крім того, в ході проведення перевірки відповідача встановлено продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці суб'єктом господарювання, що не має статусу господарського харчування, зокрема - пива "Микулинецьке" на розлив, ємкістю 0,5 л. по ціні 10 грн.
На підставі викладеного, відповідачем зроблений висновок про порушення частини 1 та 6 статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме, здійснення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 продажу пива на розлив для споживання на місці у невизначених для цього місцях торгівлі та застосовано до відповідача фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6 800 грн., згідно рішення від 01.07.2016 №0000294002.
Статтею 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначено, що роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів, безпосередньо громадянами та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Місце торгівлі - це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20м2, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
У відповідності до ст.15-3 Закону забороняється продаж пива (крім безалкогольного) у невизначених для цього місцях торгівлі.
За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності відповідно до ст.17 цього Закону.
За порушення вимог статті 15-3 цього Закону, а саме: продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів у невизначених для цього місцях торгівлі до суб'єкта господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі 6 800 гривень (абз.9 ч.2 ст.17 Закону).
Як свідчать письмові докази, магазин, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, в якому було встановлено порушення ст. 15-3 Закону, є господарською одиницею з універсальним асортиментом товарів, про що свідчить наявність ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями серії АА №001418 та ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами серії АА №001700 (а.с.11).
Підсумовуючи наведене суд приходить до висновку, що, оскільки відповідач 22.06.2016 здійснював торгівлю пивом за адресою місця торгівлі, яка зазначена у виданій ліцензії серії АА №001418 на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, то відповідачем не було порушено приписи ст.15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", як було зазначено в акті перевірки, що відповідно, виключає застосування до позивача фінансових санкцій, передбачених абз. 9, ч. 2, ст. 17 цього Закону у розмірі 6 800 грн.
Слід зауважити, що за приписами п. 11 ч. 1 ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів у невизначених для цього місцях торгівлі.
Відповідно до ч. 6 ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями регулюється також Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854.
Відповідно до абзацу другого пункту 2 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється через спеціалізовані підприємства, в тому числі фірмові, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, підприємства чи спеціалізовані відділи (секції) магазинів споживчої кооперації, а також підприємства громадського харчування.
Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки підприємствами громадського харчування та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів (пункт 22 Правил).
В даному випадку актом перевірки не встановлено факту продажу відповідачем у магазині пива на розлив для споживання саме на місці, як і не представлено доказів на підтвердження цього, а лише було встановлено факт продажу пива на розлив.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що реалізовуючи свої повноваження щодо контролю за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавства позивач правомірно застосував штрафні санкції за порушення, що полягали в здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, однак на переконання суду не знайшло свого підтвердження зазначене в акті порушення визначене ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", та відповідно застосування контролюючим органом санкцій в розмірі 6 800 грн.
Згідно вимог підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як вбачається з матеріалів справи контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми "Ф" за №1516-17 від 25.08.2016, згідно якою загальна сума податкового боргу платника податків за погодженими грошовими зобов'язаннями станом на 24.08.2016 становила 16800 грн. Вказана вимога надсилалася контролюючим органом відповідачу та отримана ним, про що свідчать матеріали справи (а.с.14-15).
З інформації контролюючого органу вбачається, що з врахуванням часткової сплати штрафних санкцій, за відповідачем облікується податковий борг в сумі 13 141,37 грн. (а.с.43).
Оскільки, на переконання суду відповідачем не порушено приписи ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", як було зазначено в акті перевірки, що відповідно, виключає застосування до позивача фінансових санкцій, передбачених абз. 9, ч. 2, ст. 17 цього Закону у розмірі 6 800 грн. то адміністративний позов слід задовольнити частково.
Посилання представника відповідача на порушення позивачем під час та після перевірки податкового законодавства щодо її проведення та оформлення, суд вважає безпідставними. Так, мораторій на проведення фактичних перевірок не поширюється на господарських суб'єктів, що реалізують підакцизні товари. Оформлення застосування фінансових санкцій рішенням, а не податковим повідомленням-рішенням не спростовує факту порушення податкового законодавства та правильності визначення розміру штрафу. Крім того, невірне зазначення по-батькові відповідача не свідчить про перевірку і покарання фінансовими санкціями іншої особи, а є звичайною помилкою контролюючого органу, що знайшло своє підтвердження під час розгляду справи.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органом, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3 статті 95 Кодексу).
В пункті 95.4 статті 95 Податкового кодексу України зазначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами в частині адміністрування податків і зборів є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізовує державну податкову політику, його територіальні органи.
Згідно з пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
З врахуванням наведеного, суд вважає що адміністративний позов Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області підлягає до часткового задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер НОМЕР_1) в дохід бюджету податковий борг в сумі 6341 (шість тисяч триста сорок одна) грн. 37 коп.
В задоволенні решти позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.
Постанова складена в повному обсязі 06.02.2017.