ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"30" січня 2017 р. Справа № 809/1885/16
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Кишинського М.І.,
за участю секретаря судового засідання: Дмитрашко О.М.
позивача: не з'явився
відповідача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Івано-Франківській області,
до відповідача: ОСОБА_1
про стягнення заборгованості в сумі 40 000 грн,-
Тисменицька об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 40000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач допустив заборгованість з податку на доходи фізичних осіб та військового збору в розмірі 40000 грн. Враховуючи, що відповідач у встановлений законом строк не сплатив заборгованість, просить суд стягнути податковий борг в судовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте на адресу суду надійшло клопотання про розгляду справи без участі уповноваженого представника. Просив позов задовольнити повністю.
Відповідач в судовому засідання визнав позов в частині позовних вимог в розмірі 33000 грн., в частині 7000 грн. надав підтвердження сплати заборгованості.
Згідно вимог ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, заслухавши пояснення відповідача, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтований, а тому його належить задовольнити з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1), 28.04.2016 року подав до Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Івано-Франківській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітній період 2015 рік, де самостійно визначив суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 43451,25 гривень та 4345,12 гри. військовий збір (а.с.7).
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом га законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, шо подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.
Відповідно до пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітнім, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Згідно підпункту 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надіслано податкову вимогу форми «Ф» за №864-17 від 02.08.2016 року (а.с.8).
Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
У відповідності до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг визначається як сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Судом встановлено, що відповідачем погашено частину заборгованості в розмірі 7000, що підтверджується банківськими квитанціями, що наявні в матеріалах справи. Враховуючи, що відповідачем визнано позов в частині стягнення 33000 грн., суд дійшов до переконання про необхідність задоволення адміністративного позову в цій частині.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 з розрахункових рахунків та за рахунок готівки, що належать відповідачу (АДРЕСА_1, код РНОКПП НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 33 000 (тридцять три тисячі) гривні 00 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Кишинський М.І.
Постанова складена в повному обсязі 03.02.2017 року.