ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"31" січня 2017 р. Справа № 809/1380/16
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Кишинського М.І.,
за участю секретаря судового засідання: Дмитрашко О.М.
позивача: ОСОБА_1
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_2,
до відповідача: Долинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
про скасування рішень №№ 2,3,4,5 від 27.09.2016 року,-
ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Долинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про скасування рішень №№ 2,3,4,5 від 27.09.2016 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивача притягнуто до відповідальності у відповідності до оскаржуваних рішень на підставі норм законодавства, яке втратило чинність ще 01.01.2011. Просив скасувати рішення №№ 2,3,4,5 від 27.09.2016.
Представник позивача вимоги викладені в адміністративному позові підтримав в повному обсязі. Просив задовольнити позов.
Представник відповідача в судову засідання не з'явився, подав суду клопотання про відкладення розгляду справи без обґрунтування поважності неможливості явки в судове засідання. Правом подання заперечення на адміністративний позов відповідач не скористався.
Згідно вимог ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтований, а тому його належить задовольнити з огляду на таке.
01 жовтня 2016 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 отримані від Долинського об'єднаного управління ПФУ Івано-Франківської області, рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 27.09.2016 р № 2 на загальну суму 3294,80 грн, № 3 на загальну суму 452,37 грн., № 4 на загальну суму 9820,52 грн. та № 5 на загальну суму 8235,30 грн (а.с.8,9,10,11).
Судом встановлено, що до направлених позивачу оскаржуваних рішень відповідачем не було додано жодних документів та/або розрахунків, на підставі яких можна було би зрозуміти з чого (з яких підстав, осбставин, показників тощо) розраховані фінансові санкції.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Всі зазначені вище Рішення були прийняті Відповідачем лише на основі однієї норми права п. 2 ч. 9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак, відповідачем не з'ясовано, що дане положення Закону було скасовано (виключено) на підставі Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 р., що набрав чинності 01.01.2011 р., яким зі статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09 липня 2003 року були виключені з першої по дев'яту частини, які регулювали порядок прийняття та виставлення Пенсійним фондом вимог. Тобто, станом на 27 вересня 2016 року норма Закону, на підставі якої були винесені позивачу спірні рішення - втратила свою чинність, що виключає підставу для можливості їх винесення.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не спростував доводи позивача в цілому.
Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, суд дійшов до переконання про необхідність присудження позивачу сплаченого ним судового збору відповідно до квитанції 317.45.1/33579 від 11.10.2016.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Cкасувати винесені Долинським об'єднаним управлінням ПФУ в Івано-Франківській області Рішення №2 від 27.09.2016 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду на загальну суму 3 294,80 грн.
Скасувати Рішення №3 від 27.09.2016 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду на загальну суму 452,37 грн.
Скасувати Рішення №4 від 27.09.2016 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду на загальну суму 9 820,52 грн.
Скасувати Рішення №5 від 27.09.2016 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду на загальну суму 8 235,30 грн.
Стягнути з Долинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір у розмірі 558,21 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Кишинський М.І.
Постанова складена в повному обсязі 06.02.2017 року.