02 лютого 2017 року Житомир справа № 806/2973/16
категорія 2.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Черноліхов С.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій неправомірними та зобов'язання надати повну інформацію на звернення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірними дії (бездіяльність) Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в частині ненадання повної інформації на звернення від 01 грудня 2016 року та зобов'язати Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України надати повну інформацію на звернення від 01.12.2016. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 01.12.2016 звернувся до відповідача із зверненням про надання інформації, однак Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України не надав такої інформації. Вважає дії відповідача щодо невиконання вимог Законів України "Про інформацію", "Про звернення громадян" є неправомірними.
Позивач та представник відповідача подали до суду клопотання, в яких просили розглядати справу за їх відсутності у порядку письмового провадження. Представник відповідача також подав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Розгляд справи проведено у письмовому провадженні відповідно до ст.122 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 01 грудня 2016 року направив на адресу Головного сервісного центру МВС України (м. Київ, вул.Лук'янівська,62) звернення на неправомірні дії посадових осіб Головного сервісного центру МВС України та Регіонального сервісного центру в Житомирській області, у якому просив провести перевірку щодо не дотримання законів України, не дотримання принципів державної служби та правил етичної поведінки, не повагу до гідності людини, порушення прав і свобод людини та громадянина, недодержання вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.
Зазначений запит на адресу Головного сервісного центру МВС України був направлений 01.12.2016, що підтверджується копією чеку ЖД УДППЗ "Укрпошта" (а.с.5).
Листом від 12.12.2016 №31/Г-1715 позивача було повідомлено, про те, що його звернення було розглянуто Головним сервісним центром МВС України та направлено за належністю до Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області (а.с.16)
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Статтею 1 Закону України "Про інформацію" передбачено, що інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Статтею 3 Закону України "Про звернення громадян" роз'яснено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Даною статтею також надано тлумачення зазначених термінів.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно ч. 6 ст. 5 Закону України " Про звернення громадян ", письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
Відповідно ч. 1 ст. 14 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян " якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №889 "Про утворення територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ" було створено Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України, який є міжрегіональним територіальним органом Міністерства внутрішніх справ України, юридичною особою публічного права.
Цією ж постановою утворено як юридичні особи публічного права і інші територіальні органи з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України, зокрема Регіональний сервісний центр МВС в Житомирській області.
З матеріалів справи вбачається, що 13.12.2016 за вихідним № 31/Г-1715 звернення ОСОБА_1 стосовно дій посадових осіб регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області було надіслано для розгляду за належністю Регіональному сервісному центру Міністерства внутрішніх справ в Житомирській області, що підтверджується реєстром №327 на кореспонденцію, що надсилається через фельдзв'язок при МЗ України від 13.12.2016.
Листом від 12.12.2016 № 31/Г-1715 Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України повідомив ОСОБА_1 про те, що у зверненні питання стосуються компетенції Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області, а тому звернення направлено за належністю до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Житомирській області, що підтверджується реєстром на кореспонденцію, що надсилається №324.
Отже, аналізуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що з боку Головного сервісного центра Міністерства внутрішніх справ України відсутні неправомірні дії (бездіяльність), яка полягає в ненаданні відповіді на звернення, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 86, 94, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя С.В. Черноліхов