27 січня 2017 р. справа 804/752/17
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Гончарова І.А., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерство оборони України, Дніпропетровський обласний військовий комісаріат, Центрально-міський районний військовий комісаріат м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання протиправними дії суб'єкта владних повноважень, скасування акту та наказу, зобов'язання видати довідку, стягнення моральної шкоди, зобов'язання подати до суду звіт про виконання судового рішення,-
26 січня 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерство оборони України, Дніпропетровський обласний військовий комісаріат, Центрально-міський районний військовий комісаріат м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним дії Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , щодо: ненадання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) згідно з додатком №5 до наказу Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 "Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України", з зазначенням "Поранення (контузія, травма, каліцтво), так, пов'язане із захистом Батьківщини; проведення службового розслідування; складання, - оформлення та оприлюднення акту службового розслідування по факту отримання травми сержантом ОСОБА_2 , затвердженого 22.10.2016 року ТВО командиром військової частини - польова пошта НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_3 ; складання, оформлення та оприлюднення наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 № 3322 від 24.10.2016 року «Про результати службового розслідування по факту отримання травми сержантом ОСОБА_2 »;
- скасувати акт службового розслідування по факту отримання травми сержантом ОСОБА_2 , затвердженого 22.10.2016 року ТВО командиром військової частини - польова пошта НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_3 ;
- скасувати наказ командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 № 3322 від 24.10.2016 року «Про результати службового розслідування по факту отримання травми сержантом ОСОБА_2 »;
- зобов'язати Військову частину - польова пошта НОМЕР_1 (код НОМЕР_3 ) видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) згідно з додатком №5 до наказу Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 "Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України", з зазначенням "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини";
- стягнути з Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 (код НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , моральну шкоду в сумі 16000(шістнадцять тисяч) гривень 00 копійок;
- при винесенні рішення судові витрати стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
- зобов'язати Військову частину - польова пошта НОМЕР_1 (код НОМЕР_3 ) подати до суду звіт про виконання судового рішення після спливу місячного строку з моменту набрання законної сили рішення суду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Вивчивши подані позовні матеріали, суд дійшов висновку, що адміністративний позов подано з порушенням вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), і підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Частиною 4 ст. 105 КАС України встановлено, що адміністративний позов може містити вимоги про:
1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;
2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;
3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;
4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;
5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;
6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Як вбачається з позовних вимог, позивач, зокрема, оскаржує акт від 22.10.2016р. затвердженого ТВО командиром військової частини-польова пошта НОМЕР_1 підполковником Живолуп С.М. по факту службового розслідування за отриманими травмами сержантом ОСОБА_1 .
Проте суд вважає, що акт не є рішенням суб'єкта владних повноважень, та не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача. Акт є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення в ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
Нормативно-правовий акт - це офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі, та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.
Правовий акт індивідуальної дії - це правовий акт компетентного органу або посадової особи, виданий на підставі юридичних фактів і норм права, що визначає права, обов'язки або міру юридичної відповідальності конкретних осіб. Обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта, дотримання якого забезпечується правовими механізмами.
У висновку Верховного Суду України у постанові від 10.09.2013 року у справі № 21-237а13, відзначено, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, у розумінні ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, висновки, викладені в акті перевірки, не породжують та не змінюють права та обов'язки позивача, тому такі вимоги не можуть бути предметом спору.
Отже, заявляючи позовну вимогу про скасування акту службового розслідування по факту отримання травми сержантом ОСОБА_2 , затвердженого 22.10.2016 року ТВО командиром військової частини - польова пошта НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_3 , позивач фактично просить визнати протиправними доводи з приводу аналізу встановлених результатів перевірки.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що захисту підлягають порушені або оспорюванні права особи.
Між тим, самі висновки, які викладені в актах перевірок, не призводять та не можуть призвести до порушення прав та охоронюваних інтересів особи. Зроблені в акті перевірки висновки можуть, в подальшому, стати підставою для прийняття рішення (вчинення дій), які, в свою чергу, і можуть бути предметом оскарження, і саме під час встановлення правомірності та обґрунтованості такого рішення (вчиненої дії) має бути надано правову оцінку тим висновкам (доводам), які стали підставою для прийняття рішення (вчинення дій) суб'єктом владних повноважень.
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки, а саме:
- надати уточнений адміністративний позов із викладенням позовних вимог відповідно до вимог ч.4 ст. 105 КАС України;
Згідно до положень ст. 108 КАС України адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерство оборони України, Дніпропетровський обласний військовий комісаріат, Центрально-міський районний військовий комісаріат м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання протиправними дії суб'єкта владних повноважень, скасування акту та наказу, зобов'язання видати довідку, стягнення моральної шкоди, зобов'язання подати до суду звіт про виконання судового рішення - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення позову без руху для усунення недоліків шляхом надання до суду уточненого адміністративного позову із викладенням позовних вимог відповідно до вимог ч.4 ст. 105 КАС України.
В разі невиконання ухвали і не усунення недоліків до вказаного строку, позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка подала позов.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Гончарова