Справа № 761/12468/16-ц
Провадження № 4-с/761/138/2017
Іменем України
27 січня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Маліновської В.М.,
при секретарі Кріт І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, заінтересована особа: ОСОБА_2, про визнання незаконною та скасування постанови Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві Руденка Ю.О. про розшук майна боржника, -
У грудні 2016 року ОСОБА_1 (Боржник у виконавчому провадженні) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на дії Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Руденка Ю.О. щодо винесення постанови про розшук майна боржника від 25.11.2016р. у виконавчому провадженні № 52409127, в якій просив: - визнати дії Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Руденка Юрія Олексійовича стосовно винесення постанови про розшук майна боржника від 25.11.2016р. в виконавчому провадженні № 52409127, та не скасування зазначеної постанови, неправомірними; - зобов'язати Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Руденка Юрія Олексійовича скасувати постанову про розшук майна боржника від 25.11.2016р. у виконавчому провадженні № 52409127.
Скаргу боржника мотивовано тим, що 26.09.2016р. Шевченківським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 761/12468/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у сумі 46 600 доларів США, що еквівалентно 1 229 418,15 грн., та 6890 грн. судового збору. 30.09.2016р. Головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Руденко Ю.О. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 52409127, щодо виконання вищевказаного виконавчого листа. 25.11.2016р. представником Стягувача було подано до Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Заяву про накладення арешту та оголошення в розшук восьми транспортних засобів, які нібито належать та зареєстровані за ОСОБА_1 Того ж дня державним виконавцем було винесено постанову про розшук майна боржника, а саме наступних транспортних засобів: автомобіль Fiat Doblo, 2013р.в., днз НОМЕР_4, Lexus LX570, 2009р.в., д.н.з. НОМЕР_1, KIA Sorento, 2014р.в., днз НОМЕР_8, Mercedes-Benz G63 AMG, днз НОМЕР_12, Audi Q5, 2013р.в., НОМЕР_10, Audi Q7, 2015р.в., днз НОМЕР_9, Audi A6, 2016р.в. днз НОМЕР_11, Mercedes-Benz 6500, 2013р.в., НОМЕР_13, що належать боржнику ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2., РНОКПП: НОМЕР_2, 01001, АДРЕСА_1. Пунктом 2 вказаної постанови передбачено: «Витрати пов'язані з розшуком, стягнути з боржника». Разом з тим, головним державним виконавцем не було перевірено інформацію щодо реєстрації за ОСОБА_1 вказаних транспортних засобів, та винесено Постанову про розшук майна боржника базуючись лише на завідомо неправдивій інформації, наданій представником Стягувача. Так, на запит державного виконавця від 24.11.2016р. до Територіального сервісного центру МВС в м. Києві № 8045 щодо реєстрації за боржником ОСОБА_1 транспортних засобів, була отримана відповідь, про те, що Інформація про зареєстровані авто за останнім відсутня. Результатом таких неправомірних дій державного виконавця Руденко Ю.О. є оголошення в розшук восьми транспортних засобів, власниками яких є люди, що не є сторонами виконавчого провадження, а тим більше боржниками у вказаному виконавчому провадженні, вказаними діями порушуються законні права щодо володіння, користування та розпорядження такими особами їхніми транспортними засобами, права ОСОБА_1 з якого в подальшому будуть стягнені кошти за розшук транспортних засобів, які йому не належать, а безпосереднім порушником їх прав є Головний державний виконавець Руденко Ю.О. З цих підстав до державного виконавця неодноразово зверталися з вимогою скасувати постанову про розшук майна боржника від 25.11.2016р., але жодних дій з цього приводу вчинено не було. 09.12.2016р. було подано заяву на ім'я Начальника Шевченківського РВ ДВС м. Києві ГТУЮ у м. Києві про скасування вказаної постанови. Так, ОСОБА_1 дізнався про порушення ого прав лише 30.11.2016р., про що свідчить розписка представника останнього про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Окрім того, за адресою АДРЕСА_1, на яку державний виконавець надсилав повідомлення ОСОБА_1 не проживає з 15.06.2016р., а зареєстрований за новим місцем проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, відтак боржник не знав і не міг знати, що він є стороною виконавчого провадження та не отримував копії постанови про відкриття виконавчого провадження.
Головним державним виконавцем Руденко Ю.О. подано заперечення на скаргу (а.с.30-33), в яких він зазначив, що на виконання до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ ГТУЮ у м. Києві надійшов на виконання виконавчий лист № 761/12468/16-ц від 26.09.2016р. Шевченківського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 1 229 418,15 грн., що еквівалентно 46 600 доларів США та 6890,00 грн. на користь ОСОБА_2, в зв'язку з чим державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження 30.09.2016р. у відповідності до вимог ст.ст. 17, 19, 21, 25 Закону України «Про виконавче провадження». Станом на 16.11.2016р. рішення суду боржником не виконано, будь-яких повідомлень про причини невиконання рішення суду від боржника не надходило. 16.11.2016р. за запитом державного виконавця отримано витяг з Єдиного державного реєстру МВС України щодо боржника ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_2 встановлено, що за боржником зареєстровані на праві власності 3 транспортні засоби: автомобіль Fiat Doblo, 2013р., дата реєстрації 23.07.2014р., об'єм двигуна 1368; автомобіль Audi Q5, 2013р., дата реєстрації 19.08.2015р., об'єм двигуна 1984; автомобіль Mercedes-Benz G500, 2013р., дата реєстрації 27.10.2016р., об'єм двигуна 5461. Того ж дня державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно ОСОБА_1, дані про що внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Окрім того, у витязі з Єдиного державного реєстру МВС України звернено увагу на те, що послуга поки працює в тестовому режимі, база містить записи здебільшого за останні кілька років та постійно наповнюється. 21.11.2016р. державним виконавцем отримано витяг з Єдиного державного реєстру МВС України щодо боржника ОСОБА_1 встановлено, що за боржником зареєстровані на праві власності вже лише 2 транспортних засоби: автомобіль Fiat Doblo, 2013р., дата реєстрації 23.07.2014р., об'єм двигуна 1368; автомобіль Audi Q5, 2013р., дата реєстрації 19.08.2015р., об'єм двигуна 1984, в зв'язку з чим державним виконавцем було направлено вимогу до Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві для надання роз'яснення даних обставин. Відповідно до висновку службової перевірки встановлено, що під час проведення перереєстрації вказаного автомобіля на нового власника - ОСОБА_4, порушено вимоги п.41 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів тощо, тому реєстрацію вказаного транспортного засобу - скасовано, копію якого направлено в Територіальний сервісний центр № 4641 регіонального сервісного центру МВС у Львівській області, який скасував реєстрацію вказаного транспортного засобу. 25.11.2016р. до відділу надійшла заява представника стягувача про накладення арешту на транспортні засоби боржника та про оголошення майна в розшук, в зв'язку з чим державним виконавцем у відповідності до вимог ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про розшук майна боржника, зокрема транспортних засобів, перелік яких зазначено у витязі з Єдиного державного реєстру МВС України та в заяві стягувача. Окрім того, державний виконавець зазначив, що про нібито порушення його прав боржнику стало відомо 28.11.2016р., коли його представник подав до відділу клопотання про зупинення вчинення виконавчих дій, тому строк подачі скарги на дії державного виконавця закінчився 08.12.2016р. Водночас, всі листи та копії процесуальних документів, які виносились державним виконавцем та направлялись боржнику за адресами зазначеними у виконавчому листі, за адресами вказаними представником боржника, повертались на адресу відділу в зв'язку з закінченням строків зберігання, тому твердження боржника про те, що неодноразово звертався до відділу із заявами та не отримував відповідь є безпідставними. Окрім того, ОСОБА_1 15.12.2016р. направлено вимогу державного виконавця за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, та зобов'язано боржника надати декларацію про доходи та майно, вимога державного виконавця станом на 10.01.2017р. залишена без реагування. Все вищевикладене свідчить про те, що боржник вживає заходів щодо умисного ухилення від виконання рішення суду, приховує майно (не надає достовірної інформації щодо своїх доходів та майна на вимогу державного виконавця), шляхом вчинення протиправних дій. Скаржник не довів належними доказами наявність правових підстав по заявленим вимогам, не підтвердив порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача.
Представником боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подано пояснення до заперечень поданих державним виконавцем (а.с.83-85), в яких зазначено, що посилання державного виконавця на те, що строк для подачі скарги - пропущений та закінчився 08.12.2016р., є невірним, скарга подана вчасно, а саме 09.12.2016р. Звернуто увагу суду на ту обставину, що в заяві представника стягувача про накладення арешту та оголошення в розшук транспортних засобів, та в Постанові про розшук майна боржника від 25.11.2016р. вказано різні моделі автомобіля Mercedes-Benz (G500 та 6500). З наданих державними виконавцем витягів вбачається, що неможливо встановити точну дату відповіді на них, та яка з наданої інформації є вірною, оскільки один витяг суперечить іншому.
В судовому засіданні представники ОСОБА_1 - ОСОБА_5, ОСОБА_6 пояснили, що автомобілі, визначені державним виконавцем в постанові про розшук майна боржника від 25.11.2016р. давно не зареєстровані за ОСОБА_1, як їм відомо за боржником жодних транспортних засобів не зареєстровано.
Державний виконавець в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в запереченнях на скаргу просив розглядати справу без його участі.
Дослідивши скаргу з доданими до неї матеріалами, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що 26.09.2016 року Шевченківським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист від 21.07.2016р. у справі № 761/12468/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 суму боргу в розмірі 1 229 418,15 грн., що еквівалентно 46 600,00 доларів США, та витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 890,00 грн., дата набрання рішенням законної сили - 24.09.2016р., строк пред'явлення виконавчого листа до виконання до 24.09.2017р. (а.с.37).
Статтею 124 Конституції України передбачено, що судове рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Стаття 14 ЦПК України передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ст. 5 Закону).
Статтею 10 Закону визначено , що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
30.09.2016р. на підставі заяви представника стягувача ОСОБА_2 - ОСОБА_8 від 27.09.2016р. (а.с.36) головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Руденко Ю.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 52409127) по виконанню виконавчого листа № 761/12468/16-ц виданий 26.09.2016р. Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 боргу у сумі 46 600 доларів США та 6890 грн. на користь ОСОБА_2 (а.с.39), та надану боржнику строк для добровільного виконання рішення суду, копію якої направлено боржнику до виконання на адресу: 01001, АДРЕСА_1 (а.с.38).
Відповідно до ст. 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Державним виконавцем згідно витягу МВС України встановлено, що за Боржником (ІПН НОМЕР_2) зареєстровано три автомобілі: Fiat Doblo, 2013р., дата реєстрації 23.07.2014р., об'єм двигуна 1368; автомобіль Audi Q5, 2013р., дата реєстрації 19.08.2015р., об'єм двигуна 1984; автомобіль Mercedes-Benz G500, 2013р., дата реєстрації 27.10.2016р., об'єм двигуна 5461 (а.с.40).
В зв'язку з невиконанням в самостійному порядку рішення суду, з метою забезпечення та подальшого примусового виконання рішення суду, державним виконавцем 16.11.2016р. винесено Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення 46 600 доларів США (а.с.42-43), яка зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 16.11.2016р.за реєстраційний № 16052057 (а.с.44).
З матеріалів виконавчого провадження судом встановлено, що 21.11.2016р. о 17 год. 51 хв. з сайту notification@igov.org.ua надано витяг з Єдиного державного реєстру МВС України щодо боржника ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 встановлено, що за боржником зареєстровані на праві власності вже лише 2 транспортних засоби: автомобіль Fiat Doblo, 2013р., дата реєстрації 23.07.2014р., об'єм двигуна 1368; автомобіль Audi Q5, 2013р., дата реєстрації 19.08.2015р., об'єм двигуна 1984. Таким чином у період з 16.11.2016р. по 21.11.2016р. при наявності заборони на відчуження (термін дії до 16.11.2021р.) в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було здійснено відчуження автомобіля Mercedes-Benz G500, 2013 року, дата реєстрації 27.10.2016р., об'єм двигуна 5461. 22.11.2016р. о 10 год. 29 хв. з сайту notification@igov.org.ua надано витяг з Єдиного державного реєстру МВС України щодо боржника ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 встановлено, що за боржником за його ПІБ вже взагалі не зареєстровані транспортні засоби (а.с.7), а за ід.кодом боржника ще зареєстровано два автомобілі.
Так, згідно вимоги державного виконавця від 22.11.2016р. зобов'язано в.о. директора Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві надати роз'яснення та інформацію щодо відчуження транспортного засобу: автомобіль Mercedes-Benz G500, 2013 року, дата реєстрації 27.10.2016р., об'єм двигуна 5461, який належать ОСОБА_1, та щодо інших транспортних засобів, які належать ОСОБА_1: Fiat Doblo, 2013р., дата реєстрації 23.07.2014р., об'єм двигуна 1368; автомобіль Audi Q5, 2013р., дата реєстрації 19.08.2015р., об'єм двигуна 1984 (а.с.45-46).
Відповідно до листа Регіонального сервісного центру в м. Києві від 02.12.2016р. № 31/26-16198 встановлено, що станом на 29.11.2016р. автомобілі: Fiat Doblo, кузов № НОМЕР_3, номерний знак НОМЕР_4, Audi Q5, кузов № НОМЕР_5, номерний знак НОМЕР_10, не відчужувались та зареєстровані за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) та поставлені в Єдиному державному реєстрі МВС до автоматизованого обліку «Арешт та/або заборона на відчуження» і «Розшук та/або затримання» (а.с.67).
Висновком службової перевірки за фактом проведення перевірки матеріалів, що стали підставою до перереєстрації автомобіля марки Mercedes-Benz G500, кузов № НОМЕР_6, номерні знаки НОМЕР_13 встановлено, що під час проведення 19.11.2016р. перереєстрації автомобіля Mercedes-Benz G500, кузов № НОМЕР_6, номерні знаки НОМЕР_13 на нового власника - громадянина ОСОБА_4, було порушено вимоги п. 41 Порядку, реєстрацію вказаного транспортного засобу скасувати (а.с.69-72). З листа Регіонального сервісного центру у Львівській області від 29.12.2016р. № 31/13-4677 встановлено, що реєстрація транспортного засобу Mercedes-Benz G500, кузов № НОМЕР_6, номерні знаки НОМЕР_13, - скасована (а.с.73), що також підтверджується витягом «НАІС ДДАІ» МВС України від 29.12.2016р. (а.с.74).
25.11.2016р. до державного виконавця надійшла заява представника стягувача ОСОБА_8, в якій він просив у відповідності до ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» накласти арешт та оголосити в розшук транспортні засоби, які зареєстровані на праві власності за ОСОБА_1: Fiat Doblo, 2013р.в., днз НОМЕР_4, Lexus LX570, 2009р.в., д.н.з. НОМЕР_1, KIA Sorento, 2014р.в., днз НОМЕР_8, Mercedes-Benz G63 AMG, днз НОМЕР_12, Audi Q5, 2013р.в., НОМЕР_10, Audi Q7, 2015р.в., днз НОМЕР_9, Audi A6, 2016р.в. днз НОМЕР_11, Mercedes-Benz 6500, 2013р.в., НОМЕР_13 (а.с.47).
З метою забезпечення повного виконання виконавчого документу, оскільки боржник рішення суду не виконав, державним виконавцем 25.11.2016р. винесено постанову про розшук майна боржника, якою оголошено в розшук майно боржника: Fiat Doblo, 2013р.в., днз НОМЕР_4, Lexus LX570, 2009р.в., д.н.з. НОМЕР_1, KIA Sorento, 2014р.в., днз НОМЕР_8, Mercedes-Benz G63 AMG, днз НОМЕР_12, Audi Q5, 2013р.в., НОМЕР_10, Audi Q7, 2015р.в., днз НОМЕР_9, Audi A6, 2016р.в. днз НОМЕР_11, Mercedes-Benz 6500, 2013р.в., НОМЕР_13, що належить боржнику ОСОБА_1, та постановлено витрати, пов'язані з розшуком стягнути з боржника (а.с.49-50).
Згідно відповіді № НОМЕР_7 від 21.11.2016р. Пенсійного фонду України ОСОБА_1 працює в ТОВ «Автобіографія» (код ЄДРПОУ 29742297) (а.с.51), в зв'язку з чим постановою № 1397/11 головного державного виконавця Руденко Ю.О. від 25.11.2016р. звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 (а.с.52-53). Проте, листом ТОВ «Автобіографія» вих. № 30/11-16 від 30.11.2016р. державного виконавця повідомлено, що ОСОБА_1 не працює на вказаному підприємстві з 23.11.2016р. згідно наказу про звільнення № 7-к від 22.11.2016р. (а.с.54).
28.11.2016р. представником боржника ОСОБА_6 подано до Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві клопотання про зупинення вчинення виконавчих дій, в якому останній просив зупинити виконавче провадження № 52409127 до моменту скасування заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21.07.2016р. у справі № 761/12468/16-ц (а.с.59-60). Відповідь на подане клопотання було направлено на адресу боржника: АДРЕСА_2 (а.с.61).
09.12.2016р. представником боржника ОСОБА_6 подано заяву Начальнику Шевченківського районного відділу ДВС м. Києва ГТУ юстиції у м. Києві ОСОБА_9, в якій він просив скасувати постанову державного виконавця від 25.11.2016р. про розшук майна боржника, про що винести відповідну постанову (а.с.62-63). Відповідь на вказану заяву державним виконавцем направлено представнику боржника ОСОБА_6 на адресу зазначену у вказаній заяві (а.с.64).
15.12.2016р. державним виконавцем направлено на відомі адреси боржника ОСОБА_1: 01001, АДРЕСА_1; 04111, АДРЕСА_2 та адресу представника боржника ОСОБА_6: 01054, АДРЕСА_3, вимогу державного виконавця про зобов'язання ОСОБА_1 надати декларацію про доходи та майно боржника та повідомити про місцезнаходження транспортних засобів, які належать на праві власності боржнику (а.с.65-66).
Відповіді на заяву та клопотання представника боржника, а також вимогу державного виконавця в установленому порядку було надіслано на відповідні адреси боржника та його боржника, проте в подальшому були повернуті на адресу відділу державної виконавчої служби в зв'язку із закінченням термінів зберігання (а.с.55-58).
Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на час винесення постанови про розшук майна боржника) у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією.
Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.
Витрати, пов'язані з розшуком боржника, майна боржника та його зберіганням, дитини за виконавчими документами про відібрання дитини, стягуються з боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Як зазначив Боржник результатом неправомірних дій державного виконавця Руденко Ю.О. є оголошення в розшук восьми транспортних засобів, власниками яких є люди, що не є сторонами виконавчого провадження, а тим більше боржниками у вказаному виконавчому провадженні, вказаними діями порушуються законні права щодо володіння, користування та розпорядження такими особами їхніми транспортними засобами, а також права ОСОБА_1 з якого в подальшому будуть стягнені кошти за розшук транспортних засобів, які йому не належать.
Відповідно до ст. 14 Закону учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За ст. 15 Закону сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Відповідно до ч.ч.1,4, 5 ст. 19 Закону сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Боржник зобов'язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5) своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Разом з тим, скаржником не надано доказів на підтвердження того, що станом на час винесення постанови про розшук майна боржника від 25.11.2016р. йому на праві власності не належали транспортні засоби, зокрема і ті, що були визначені як такі державним виконавцем. З приводу витягу з Регіонального центру МВС України згідно якого встановлено, що за ОСОБА_1 інформація про зареєстровані авто відсутня, суд виходить з того, що на даний час послуга щодо отримання відповідної інформації від регіональних центрів МВС працює в тестовому режимі, база містить інформацію здебільшого за останні кілька років та постійно наповнюється, тому не може бути достовірним доказом на підтвердження того, що станом на час винесення постанови від 25.11.2016р., боржнику не належали на праві власності відповідні транспортні засоби, в той час як докази зворотного містяться в матеріалах справи та не спростовані боржником.
Окрім того, ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст.58-59 ЦПК України на підтвердження того, що в зв'язку з винесенням постанови про розшук майна боржника від 25.11.2016р. порушуються права третіх осіб, які уповноважили його на захист їх прав та інтересів.
Водночас, в матеріалах справи відсутні докази того, що на даний час з ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження № 52409127 державним виконавцем стягуються витрати, пов'язані з розшуком майна боржника, зокрема відповідних транспортних засобів, та таких не здобуто в судовому засіданні. Суд вважає за необхідне зазначити, що в разі стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов'язаних з розшуком транспортних засобів, які не належать йому на праві власності, Боржник не позбавлений права оскаржити відповідні дії державного виконавця щодо стягнення таких витрат в судовому порядку шляхом звернення до уповноваженого суду з відповідною скаргою в порядку, передбаченому чинним законодавством.
За змістом ч.3 ст. 10, ч.1 ст.11 ЦПК України обов'язок доказування покладається на сторін у справі.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 210, 213, 387 ЦПК.
Виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи, а якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що, оскільки як встановлено в судовому засіданні права боржника - ОСОБА_1 у виконавчому провадженні з боку державного виконавця порушені не були, а постанова державного виконавця від 25.11.2016р. про розшук майна боржника винесена у відповідності та в межах повноважень наданих йому Законом України «Про виконавче провадження», - скарга ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування постанови Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Руденка Ю.О. про розшук майна боржника, - не підлягає задоволенню.
Жодних доказів, які б спростовували висновки суду матеріали справи не містять.
Судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги (стаття 388 ЦПК).
Враховуючи наведене вище, на підставі ст. 124 Конституції України, ст. ст. 1, 54, 10, 14, 15, 18, 19, 36, 74 Закону України «Про виконавче провадження» з урахуванням Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208-210, 383, 386, 387 ЦПК України, суд -
У задоволенні скарги ОСОБА_1, заінтересована особа: ОСОБА_2, про визнання незаконною та скасування постанови Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві Руденка Ю.О. про розшук майна боржника, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: