Провадження № 2-во /760/14/17
в справі № 760/10941/16-ц
20 січня 2017 року Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Усатової І.А.
при секретарі Здорик Л.В.,
розглянувши питання про виправлення описки у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини у зв'язку з продовженням навчання-
Заочним рішенням суду від 09.11.2016 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини у зв'язку з продовженням навчання було задоволено.
Стягнуто з відповідача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на утримання, в розмірі 1/4 частки з усіх доходів відповідача, щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до ІНФОРМАЦІЯ_3, до досягнення 23 років.
13 січня 2017 позивачка звернулася із заявою про виправлення описки в рішенні.
Заява обгрунтована тим, що в заочному рішенні Солом'янського районного суду м. Києва від 09.11.2016 року у справі №760/10941/16-ц (провадження № 2/760/4642/16), в 2 абзаці резолютивної частини рішення не вказано дату подання позовної заяви.
Суд дослідивши та оцінивши матеріалами справи, приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.
Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Суд, який ухвалив (постановив) рішення, після його проголошення, не має права його змінити або скасувати. Цю властивість судового рішення в праві називають "незмінністю судового рішення". Допущені в судовому рішенні помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необґрунтованим, виступають підставою для зміни і скасування рішення в апеляційному і касаційному порядку та у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Незмінність є елементом законної сили судового рішення суду, але не правовим наслідком набрання ним цієї сили. Вона є властивістю рішення суду як процесуального документа, як акта правосуддя, що набувається ним незалежно від набрання законної сили. Моменти набрання судовим рішенням законної сили та виникнення у нього властивості незмінності різні. Незмінним судове рішення стає ще до набрання ним законної сили. Статичний елемент законної сили судового рішення (стабільність рішення) не вичерпується виключністю та неспростовністю, а включає в себе також властивість незмінності.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання в цілому судового рішення.
Судом встановлено, що при виготовленні тексту Солом'янського районного суду м. Києва від 09.11.2016 року у справі №760/10941/16-ц (провадження № 2/760/4642/16) дійсно помилково не вказано дату подання позовної заяви.
Виходячи з цього, суд вважає це опискою, яка має бути виправлена судом.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої заяви про виправлення описки, в зв'язку з чим приходить до висновку про її задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.
Керуючись ст.219 ЦПК України, суд,-
Заяву - задовольнити.
Виправити описку, допущену в заочному рішенні Солом'янського районного суду м. Києва від 09 листопада 2016 року, виклавши 2 абзац резолютивної частини рішення в наступній редакції:
«Стягнути з відповідача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на утримання, в розмірі 1/4 частки з усіх доходів відповідача, щомісячно, починаючи з дня подання заяви, а саме: з 21.06.2016р. і до ІНФОРМАЦІЯ_3, до досягнення 23 років».
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення або отримання до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.
Суддя: