печерський районний суд міста києва
Справа № 757/9495/16-ц
Категорія 30
20 січня 2017 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Фаркош Ю.А.,
при секретарі: Мудрак О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,-
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В обгрунтування позову вказує, що 23.06.2015 на перехресті бул. Л. Українки та вул. Кутузова у м. Києві сталася ДТП автомобіля «Land Rover» д.н.з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та власником якого є ОСОБА_3, з автомобілем «Nissan June», держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 04.09.2015 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Відновлювальний ремонт належного позивачу автомобіля становив 274 050 грн. 27 коп. Оскільки завдана шкода перевищує розмір страхового відшкодування позивач просить з урахуванням уточнених позовних вимог, стягнути різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням з відповідачів у розмірі 224 050 грн. 00 коп, пеню, збитки від інфляцій та 3% річних, та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. 00.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила задовольнити.
Представники відповідачів в судовому засідання заперечували проти позову. Заперечення подали у письмовому виді.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що 23.06.2015 на перехресті бул. Л. Українки та вул. Кутузова у м. Києві сталася ДТП автомобіля «Land Rover» д.н.з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 з автомобілем «Nissan June», держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 04.09.2015 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст. 61 ч. 4 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Згідно звіту №78/07/15Н про оцінку вартості(розміру) майнової шкоди, завданої власнику КТЗ від 31.07.2015 вартість матеріального збитку склала 274 050 грн.27 коп.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «Провідна», відповідно до Поліса обов»язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів з встановленим лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну в розмірі 50 000, 00 грн.
На виконання умов вказаного договору ПрАТ «Провідна» здійснило позивачу виплату в сумі 50 000 грн.
Згідно із частинами другою, п'ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Тобто, обов»язковою підставою для відшкодування шкоди є наявність вини.
Оскільки щодо відповідача ОСОБА_3 наявність вини не було зафіксовано працівниками ДАІ та не встановлено судом, вимоги щодо відшкодування з нього шкоди задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Заперечуючи проти позову, представники відповідачів посилалися на те, що висновок про вартість пошкодженого майна позивача був виготовлений оцінювачем, який не є експертом, а відтак не може бути належним доказом у справі, оскільки виготовлений особою, що не відповідає вимогам ст. 53 ЦПК України
Разом з тим, в ході розгляду справи сторони не скористались своїм правом заявити клопотання про проведення по справі судової автотоварознавчої експертизи, а відтак, суд ухвалює рішення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Для повного відшкодування завданої позивачу майнової шкоди, ОСОБА_2 зобов'язаний сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, що складає 224 050 грн. 27 коп.
Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження відшкодування шкоди позивачу або доказів правомірності відмови у відшкодуванні відповідачем не надано.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивачу не відшкодована заподіяна з вини відповідача ОСОБА_2 шкода, то позов підлягає задоволенню в цій частині.
Що стосується позовних вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України, то вказані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки сторони між собою не перебували у договірних відносинах.
Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
При визначенні розміру завданої позивачу моральної шкоди враховую, що позивач через невиконання відповідачем ОСОБА_2 своїх зобов»язань переживав моральні та душевні страждання, а тому виходячи вимог розумності на відшкодування моральної шкоди слід стягнути 2 000 грн.
Крім того, частиною 1 статті 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
За змістом статті 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, а також вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 також підлягають стягненню витрати, які документально підтверджені позивачем, а саме витрати на проведення звіту про оцінку вартості майнової шкоди у розмірі 1500 грн.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2 275 грн.50 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст 1166, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, 88, 215 ЦПК України суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 224 050,27 грн., моральну шкоду в розмірі 2 000 грн. та судові витрати в розмірі 1 500 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2 275,5 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: Ю.А.Фаркош