03.02.2017 Справа № 756/1434/17
Унікальний № 756/1434/17
Провадження № 4-с/756/97/17
03 лютого 2017 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Маринченко М.М., перевіривши скаргу ОСОБА_1 про визнання протиправними дій державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 16 травня 2013 року та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 16 травня 2013 року,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, в якій просить визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві Пацуріної О.В. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 16 травня 2013 року та скасувати вказану постанову про закінчення виконавчого провадження.
З матеріалів скарги вбачається, що на виконанні підрозділу примусового виконання рішень відділу державно виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві перебував виконавчий лист № 2-а-2735/09, виданий 17 листопада 2011 року Оболонським районним судом м. Києва про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, яка встановлена ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 19 червня 2008 року.
Постановою державного виконавця від 16 травня 2013 року виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа закінчено.
Таким чином органами виконавчої служби виконувалася постанова суду, ухвалена в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Таким чином зі змісту вказаної статті вбачається, що в порядку ст. 383 ЦПК України розглядаються скарги на дії державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого саме відповідно до ЦПК України.
Оскільки в даному випадку заявником оскаржуються дії державного виконавця при виконанні постанови суду, ухваленої в порядку Кодексу адміністративного судочинства України, вказані вимоги заявника не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства шляхом звернення до суду зі скаргою.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо заява не підлягає розгляду в судах в прядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Частиною 1 ст. 181 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті.
За таких обставин, відповідно до п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України у відкритті провадження за вказаною скаргою слід відмовити.
Керуючись ст. 122 ЦПК України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання протиправними дій державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 16 травня 2013 року та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 16 травня 2013 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги на ухвалу суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.М.Маринченко