Справа № 755/808/17
Ухвала
"12" січня 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ національної поліції в м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному проваджені № 12016100040017754 від 28.12.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -
Слідчий Дніпровського управління поліції ГУНП в місті Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_4 , звернувся до суду в рамках кримінального провадження № 12016100040017754 від 28.12.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, з клопотанням про накладення арешту шляхом заборони відчуження майна, а саме об'єкту житлової нерухомості, квартири АДРЕСА_1 .
Мотивуючи клопотання, слідчий посилається на те, що 18.08.2016 року до Дніпровського управління поліції ГУНП в м. Києві надійшло повідомлення про те, що 18.08.2016 року о 18 год. 00 хв. в квартирі АДРЕСА_1 , було виявлено труп ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без видимих ознак насильницької смерті.
Оглядом місця події явних ознак насильницької смерті виявлено не було, проте була призначена судово-медична експертиза трупу ОСОБА_5 та направлено на дослідження до КМКБ СМЕ. Вхідні двері зачинені та опечатані печаткою Дніпровського УП ГУНП в м. Києві з підписами понятих.
В подальшому до СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві звернулась ОСОБА_6 , з проханням віддати ключі від квартири та паспорту її дядька ОСОБА_5 , оскільки вона має намір вступати у спадщину на все спадкове майно, що належить останньому.
Крім цього досудовим слідством було встановлено, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно (№ 77363942 від 28.12.2016) право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:1061038080000) згідно Рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, (індексний номер: 31971367 від 21.10.2016 року) набув ОСОБА_7 , особа якого, на теперішній час слідством встановлюється. Підставами виникнення права власності є договір купівлі-продажу серії ВТВ №278320, виданий 07.12.2012 року Державним нотаріусом ОСОБА_8 Вишгородської районної державної нотаріальної контори.
Органами досудового розслідування було витребувано копію вищевказаного договору купівлі-продажу, в якому наявний підпис продавця - ОСОБА_5 , що не виключено, може бути підробленим, оскільки явно не схожий на підпис на закордонному паспорті ОСОБА_5 , копія якого, теж є в матеріалах кримінального провадження.
Як вбачає слідчий, з метою попередження відчуження об'єкту житлової нерухомості, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 63 кв.м., що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна від 77363942 від 28.12.2016, належить невстановленій особі ОСОБА_7 та попередження настання можливих тяжких наслідків, необхідно накласти арешт шляхом заборони відчуження майна.
Слідчий в судовому засіданні просить розглянути клопотання з урахуванням ч. 2 ст. 172 КПК України.
Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подано до суду клопотання, вислухавши слідчого ОСОБА_3 , який підтримав клопотання та в обґрунтування послався на доводи, наведені в клопотанні; слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно положень ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Зокрема, заходом забезпечення провадження є арешт майна.
Крім того, відповідно до ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення провадження допускається, якщо слідчий, прокурор доведе, що потреби досудового слідства виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотання слідчого, прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно із ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно із ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У органу досудового розслідування існують обґрунтовані підстави вважати, щ о з майном яке є предметом злочину, можуть вчинятися дії з його подальшого відчуження третіми особами, тому слідчий суддя вважає, що доцільно розглянути вказане клопотання без повідомлення власників майна.
Враховуючи, що квартира АДРЕСА_1 може бути відчужена на користь інших осіб, з урахуванням того що у разі незастосування даного заходу забезпечення, майно може бути втрачене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання органу досудового розслідування про арешт майна підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 310 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ Національної поліції в м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному проваджені № 12016100040017754 від 28.12.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК Українаїни, - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 шляхом заборони відчуження майна.
Негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на слідчого Дніпровського УП ГУ Національної поліції в м. Києві ОСОБА_3 та прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_4 .
На дану ухвалу протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва.
Якщо ухвалу постановлено без виклику особи ,яка її оскаржує ,строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя: