ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23305/15-к
провадження № 1-кп/753/110/17
"30" січня 2017 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого-судді ОСОБА_1 , за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваенню ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бориспіль Київської області, українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
Відповідно до Обов'язків старшого офіцера відділення комплектування, яким являється лейтенант ОСОБА_9 ) затверджених ТВО військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 22.12.2014, ОСОБА_9 являється службовою особою.
15.06.2015 року ОСОБА_8 , знаходячись в ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмові з ОСОБА_9 , який займав посаду старшого офіцера відділення комплектування, а отже являвся службовою особою, запропонував надати останньому неправомірну вигоду за видачу йому військового квитка.
Водночас, ОСОБА_8 у 2008 році ухилився від призову на строкову службу та у Збройних Силах України не служив.
В подальшому, 24.06.2015 року о 13 год. 35 хв. ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 надав службовій особі, а саме військовослужбовцю ІНФОРМАЦІЯ_2 - старшому офіцеру відділення комплектування лейтенанту ОСОБА_10 неправомірну вигоду в розмірі 1800 грн. за видачу фіктивного військового квитка за умови того, що ОСОБА_8 військову службу не проходив, тобто за вчинення ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_8 дій з використанням службового становища.
Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_8 вину у скоєнні злочину не визнав та показав, що він перебував на обліку у центрі зайнятості населення, знайшов роботу, але у нього не було військового квитка, тому він звернувся до військомату, зібрав необхідні документи. Щоб дізнатися коли ж йому буде виданий військовий квиток, він прийшов до військомату, де побачив ОСОБА_11 , який був у форменому одязі. У розмові з ОСОБА_11 , останній пообіцяв з'ясувати це питання і надав йому номер мобільного телефону. Після того, він ( ОСОБА_12 ) телефонував ОСОБА_11 , але той відповідав, що не має часу, щоб дізнатися, а потім сказав, що сам йому привезе квиток. 24.06.2015 року він приїхав до ОСОБА_11 , який приїхав на автомобілі і був затриманий. Ніяких коштів він ОСОБА_11 не передавав, а сів до нього в автомобіль, щоб забрати військовий квиток.
Не дивлячись на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_8 , його вина у вчиненні інкримінованого йому злочині, повністю доведена в судовому засіданні і підтверджується наступними доказами.
Показами свідка ОСОБА_13 , який в судовому засіданні показав, що 15.06.2015 року до нього потрапила заява ОСОБА_8 про видачу військово облікового документа. 16.06.2015 року біля 12 чи 13 години, коли він перебував у своєму службовому кабінеті, до нього звернувся його підлеглий ОСОБА_10 та повідомив, що громадянин намагається спровокувати його на скоєння правопорушення, про що він в той же день повідомив у військову прокуратуру. ОСОБА_12 пропонував гроші для прискорення видачі йому військового квитка. Насправді ОСОБА_8 до 25 років не проходив військову службу і на медичні огляди не з'являвся, про що вони інформували ОВС. 24.06.2015 року по телефону ОСОБА_11 повідомив, що ОСОБА_12 був затриманий при передачі коштів. Після подачі заяви ОСОБА_8 , було проведено перевірку і 15.07.2015 року йому був виданий військовий квиток.
Показами свідка ОСОБА_10 , який в судовому засіданні показав, що 15.06.2015 року, коли він знаходився у приміщенні військомату, то до нього звернувся ОСОБА_12 і спитав про процедуру отримання військового квитка після проходження лікарської комісії. Він розповів. 16.06.2015 року до нього знову звернувся ОСОБА_14 з питання прискорення видачі квитка за винагороду. Він просив допомогти йому, за що пропонував суму грошей, яка потрібна. Після того, він ( ОСОБА_11 ) звернувся до комісара і доповів про ситуацію. Вони звернулися з заявами до прокуратури. 24.06.2015 року по вулиці Харківське шосе відбулася передача коштів в сумі 1800грн. в його автомобілі і ОСОБА_15 було затримано.
Також в судовому засіданні був допитаний в якості свідка слідчий ОСОБА_16 , який повідомив, що в його провадженні знаходилася справа відносно ОСОБА_8 , яка була повернута з Апеляційного суду м. Києва.
Крім того, вина ОСОБА_8 у вчиненні злочину доводиться також:
Даними протоколу огляду місця події від 24.06.2015 року та фототаблицею до нього, з якого вбачається, що за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 201/203 в результаті огляду салона автомобіля ВАЗ-2107 д.н.з. НОМЕР_1 , було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 1800грн. «Як пояснив гр. ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 1800грн. він передав за сприяння у пришвидченні в отриманні військового квитка…» ( а.с. 116-122).
Даними протоколу про наслідки проведення негласних слідчих (розшукових) дій із застосуванням технічних засобів від 31. 07.2015 року та аудіо і відео записами до нього, відповідно до якого, 24.06.2015 року поблизу станції метро «Вирлиця» в період часу між 12 та 13 годинами в автомобілі ВАЗ-2107, який належить ОСОБА_10 відбулася розмова між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , з якої беззаперечно вбачається, що ОСОБА_8 пропонує ОСОБА_10 грошові кошти за прискорення видачі йому військового квитка та в подальшому передає йому гроші в сумі 1800грн. ( а.с. 106-110).
Постановою про визнання речовими доказами від 14.07.2015 року, відповідно до якої гроші в сумі 1800грн. визнано речовим доказом. Вказаний речовий доказ безпосередньо оглянуто в судовому засіданні. ( а.с. 151-152, 191).
Доводи захисника ОСОБА_7 про те, що зазначені вище докази є недопустимими, суд не приймає до уваги, оскільки дані обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, судом не виявлено порушень кримінально-процесуального законодавства в ході їх здобуття.
Аналізуючи докази в їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_8 своїми умисними діями вчинив надання неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням службового становища, тобто злочин, передбачений ч.1 ст. 369 КК України.
Відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України, обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 суд не вбачає.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до злочину середньої тяжкості, його особу, що раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, на утриманні має двох неповнолітніх дітей - 2004 та 2016 року народження, працює, і вважає необхідним обрати йому покарання у виді позбавлення волі зі спеціальною конфіскацією грошових коштів, що призначалися до схиляння особи до вчинення злочину.
Разом з тим, враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого , що він має постійне місце проживання та реєстрації , на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює, що тяжких наслідків від злочину не наступило, суд вважає можливим застосувати до нього ст. 75 КК України та звільнити його від відбування основного покарання з іспитовим строком.
Керуючись ст.ст. 366-368 КПК України, суд
ОСОБА_8 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі зі спеціальною конфіскацією грошових коштів в сумі 1800 грн. на користь держави.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнити від відбування покарання , якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_8 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися в інспекції для реєстрації.
Речові докази - гроші в сумі 1800грн. підлягають спеціальній конфіскації.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.