Справа № 607/13681/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М.
Провадження № 22-ц/789/104/17 Доповідач - Бершадська Г.В.
Категорія - 57
31 січня 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Бершадської Г.В.
суддів - Гірський Б. О., Ткач О. І.,
з участю секретаря Бріль В.Л.,
апелянта та представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 9 грудня 2016 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу "Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського МОЗ України" про визнання дій неправомірними та скасування наказу про відрахування,-
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася з позовом про визнання неправомірними дій та скасування наказу в.о. ректора Державного вищого навчального закладу "Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського МОЗ України" за № 310 від 03.10.2016 року в частині відрахування її з числа студентів. При цьому подала заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного наказу та заборони органам ДМСУ до ухвалення рішення у справі вчиняти будь які дії, пов'язані з позбавленням її права перебування на території України.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 9 грудня 2016 року в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу та ухвалити нову, якою задовольнити її заяву, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи. Апелянт вказала, що нетривале запізнення по оплаті за навчання викликане важким матеріальним становищем, а також неузгодженістю банківських систем між Україною і Нігерією. Наказ про відрахування з числа студентів медичного університету направлений в Головне управління Державної міграційної служби м.Київ для скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні, після чого її очікує видворення за межі України, що позбавить її можливості захищати свої права в суді.
В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала та пояснила, що інспектора медичного університету вона повідомляла про те, що не зможе своєчасно заплатити за навчання, однак із заявою про розстрочку оплати не зверталась. Вважає, що зупинення дії оскаржуваного наказу, надасть їй право перебувати на території України.
Представник апелянта апеляційну скаргу підтримав. Просить задовольнити клопотання про забезпечення позову, щоб позивач змогла відвідувати заняття і здати сесію за І семестр. У зв'язку з розглядом справи та бажанням ОСОБА_1 особисто брати участь в судових засіданнях, просить заборонити Державній міграційній службі вчиняти дії, пов'язані з позбавленням її права перебування на території України.
Представник Державного вищого навчального закладу "Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського МОЗ України" апеляційну скаргу не визнала, вважає наказ про відрахування позивачки з числа студентів законним. Законодавець не передбачає зупинення дії наказу про відрахування з числа студентів у разі його оскарження в судовому порядку.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції входив з відсутності підстав для вжиття зазначених в заяві заходів забезпечення позову.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь справі може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження позовних вимог, пересвідчитись зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, забезпечення позову - це вжиття комплексу заходів цивільного процесуального характеру, направлених на припинення дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Вжиття цих заходів має гарантувати реалізацію позовних вимог у разі задоволення позову і застосовуються лише до позовів про визнання та про присудження. Значення цього інституту цивільного процесуального права полягає в тому, що він захищає законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач діє недобросовісно або коли через невжиття заходів може виникнути загроза виконанню судового рішення.
Необхідність вжиття зазначених в заяві заходів забезпечення позову заявник пов'язувала з тим, що її позбавлять права законного перебування на території України, оскільки згідно оскаржуваного наказу вона є відрахованою з числа студентів університету.
Будь-яких заяв з приводу оскарження дій міграційної служби нею не подавалось, оскільки ніхто її і не повідомляв про те, що посвідка на тимчасове проживання в Україні скасована.
Колегія вважає, що зупинення дії наказу про відрахування з числа студентів є недопустимим, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.
За вказаних обставин, ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 304, 307, 312, 315, 319 ЦПК України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 9 грудня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області Г.В. Бершадська