Справа № 686/978/17
03 лютого 2017 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області у складі
головуючої судді Мороз В.О.,
за участю секретаря Козельської Г.В.,
позивача ОСОБА_1,
відповідача Марцінишина А.А.,
представника відповідача Рисюка П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Марцінишина Анатолія Анатолійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -
встановив :
17 січня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького міськрайонного суду з адміністративним позовом до інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Марцінишина А.А. про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 916665 від 06.01.2017 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, згідно якої її оштрафовано на 425 грн. за те, що вона о 22 год. 05 хв. 06 січня 2017 року, керуючи автомобілем НОМЕР_1 в м. Хмельницькому по вул. Кам'янецька, Вайсера порушила правила проїзду перехрестя, а саме переїхала світлофор не побачивши його сигналу, чим порушила п.п. 16.3 ПДР та просить закриття провадження у справі.
Свої вимоги мотивує тим, що дана постанова винесена протиправно, оскільки їй не дали можливості скористатися правовою допомогою, таке право їй не роз'яснювалося.
В судовому засіданні позивач вказала, що правил дорожнього руху не порушувала і що їй також не дали скористатися правовою допомогою.
Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні заперечили щодо задоволення позовних вимог, вказавши, що інспектором роти під час виконання своїх службових обов'язків, було встановлено, що позивач керуючи автомобілем НОМЕР_1 в м. Хмельницькому по вул. Кам'янецька, Вайсера порушила правила проїзду перехрестя, а саме переїхала світлофор не побачивши його сигналу, чим порушила п.п. 16.3 ПДР. Вказують, що оскаржувана постанова відповідає всім вимогам закону, її суть - обставинам правопорушення.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЗУ "Про Національну поліцію", поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Отже, згідно Конституції та ЗУ "Про Національну поліцію", поліцейський, під час виконання своїх службових обов"язків, зобов"язаний діяти виключно на підставі у порядку у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України, Законами України, зокрема КУпАП, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
З постанови в справі про адміністративне правопорушення АР № 916665 від 06.01.2017 року вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. у зв'язку із тим, що вона о 22 год. 05 хв. 06 січня 2017 року, керуючи автомобілем НОМЕР_1 в м. Хмельницькому по вул. Кам'янецька, Вайсера порушила правила проїзду перехрестя, а саме переїхала світлофор не побачивши його сигналу, чим порушила п.п. 16.3 ПДР.
Проте, із переглянутих в судовому засіданні відеозаписів вбачається лише факт того, що в м. Хмельницькому по вул. Кам'янецька працівниками поліції був зупинений автомобіль НОМЕР_1. Факту того, що позивач керуючи автомобілем НОМЕР_1 в м. Хмельницькому по вул. Кам'янецька, Вайсера порушила правила проїзду перехрестя, а саме переїхала світлофор не побачивши його сигналу, із переглянутого в судовому засіданні відеозапису не вбачається. Відповідач таких не представив.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
В силу вимог встановлених правил ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху : створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. При цьому водій має право відступати від вимог Закону та відповідно правил дорожнього рухулише в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.
У відповідності до п. 16.3 ПДР, у разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до положень ч.1 ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових, доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Відповідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Із наявних у суду матеріалів, окрім постанови про адміністративне правопорушення, не вбачається сукупності доказів, передбачених ст. 251 КУпАП України, які б свідчили про вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення.
Так, судом не встановлено, що ОСОБА_1 о 22 год. 05 хв. 06 січня 2017 року, керуючи автомобілем НОМЕР_1 в м. Хмельницькому по вул. Кам'янецька, Вайсера порушила правила проїзду перехрестя, а саме переїхала світлофор не побачивши його сигналу, чим порушила п.п. 16.3 ПДР, а відповідачем таких доказів суду не надано.
При цьому суд не бере до уваги пояснення представника відповідача про те, що ОСОБА_1 фактично визнала свою вину, оскільки ОСОБА_1 вини не визнавала, не визнає її і під час розгляду справи в суді, а із переглянутого відеозапису вбачається, що остання вказує працівникам поліції що з постановою не згідна та буде її оскаржувати.
Так, інспектором поліції не враховані положення ст. 62 Конституції України - обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість.
Відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо правомірності прийнятого рішення, а саме, про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
З огляду на вищезазначене, аналізуючи докази по справі в їх сукупності, суд вважає за необхідне прийняти пояснення та доводи позивача та вважати їх обґрунтованими, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП, а саме , що позивач о 22 год. 05 хв. 06 січня 2017 року, керуючи автомобілем НОМЕР_1 в м. Хмельницькому по вул. Кам'янецька, Вайсера порушила правила проїзду перехрестя, а саме переїхала світлофор не побачивши його сигналу, а тому постанова серії АР № 916665 від 06.01.2017 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП винесена без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Щодо закриття провадження у справі, то суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 157 КАС України, про закриття провадження у справі, суд постановляє ухвалу.
Згідно з ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства; якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом; якщо сторони досягли примирення; якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
Стаття 284 КпАП України визначає види постанов по справі про адміністративне правопорушення, у т.ч. постанова про закриття справи.
Отже, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення може мати місце лише в рамках розгляду справи у порядку Кодексу про адміністративні правопорушення.
Стаття 162 КАС України визначає повноваження суду при вирішенні справи.
Так, відповідно до даної норми Закону у разі задоволення позовних вимог суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення.
А тому підстави для закриття провадження по справі відсутні.
Щодо того, що позивачу не дали можливості скористатися правовою допомогою, то такі обставини судом не встановлені, оскільки із переглянутого відеозапису вбачається, що позивачу роз'яснювалися її права, при цьому не вбачається, що позивач бажала скористатися правовою допомогою.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 284 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 71, 86, 159, 160, 163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати постанову інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Марцінишина Анатолія Анатолійовича, серії АР № 916665 від 06.01.2017 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В іншій частині відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя