Справа № 686/24597/16-а
03 лютого 2017 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Заворотної О.Л.
секретаря судового засідання Д'якович О.О.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
В грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до УПФУ у м. Хмельницькому про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, в обґрунтування якого вказав, що рішенням УПФУ у м. Хмельницькому № 8070 від 05.10.2016 року позивачу призначено щомісячне довічне грошову утримання судді у відставці в розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, що складає 20416грн. При цьому при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання, відповідачем не зараховані повністю стаж на посаді судді, а сам розмір обчислено лише з урахуванням посадового окладу та надбавки за вислугу років, при цьому не враховано розмір матеріальної допомоги, з якої сплачено страхові внески. Просить визнати протиправним рішення управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому №8070 від 05.10.2016 року щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, що становить 20416грн. та зобов'язати здійснити перерахунок та виплату з 27 вересня 2016 року щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, з розрахунку 84 відсотка грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням фактично виплачених сум.
Заявою від 12.01.2017 року позивач збільшив позовні вимоги.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлений про день та час слухання справи в установленому законом порядку, подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке задоволенню не підлягає у зв'язку із повторною неявкою в судове засідання.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 08 вересня 2016 року № 1515-VІІІ ОСОБА_1 звільнено з посади судді.
На підставі наказу голови Апеляційного суду Хмельницької області №28/05-031 к від 26.09.2016 року ОСОБА_1 виведено зі штату суддів апеляційного суду Хмельницької області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Згідно подання про встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 26.09.2016 року стаж роботи позивача, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання становить 22 роки 8 місяців 30 днів.
Позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому з заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а грудня 2016 року урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення.
Розпорядженням № 8070 від 05.10.2016 року позивачу призначено щомісячно довічне грошове утримання із розрахунку стажу 20 років 25 днів.
Листом Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому № 1019/В-12 від 05.01.2017 року відповідач відмовив позивачу в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення.
Не погоджуючись з діями Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а рішення відповідача від 05.10.2016 року № 8070 протиправним, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Відповідно до пункту 8 частини 4 статті 48 Закону «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-VI незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді (частина 6 статті 47 вказаного Закону).
Згідно з абзацом 2 пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 р. № 545, до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Вказана позиція також висловлена у роз'ясненні Конституційного Суду України в Рішенні № 8-рп/2005.
Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 14.12.2011 року № 18-рп/2011 офіційно розтлумачив поняття «щомісячне довічне грошове утримання», зокрема таке поняття означає неоподатковану грошову виплату як судді, який, маючи право на відставку продовжує працювати на посаді судді і одержує її з Державного бюджету України у вигляді щомісячного грошового утримання, так і судді у відставці, який одержує її з Пенсійного Фонду.
Згідно з ч. 4 ст. 43 Закону України від 15.12.1992 р. № 2862-XII «Про статус суддів» встановлено, що судді у відставці, які мають стаж роботи на посаді судді не менш 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 80% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більш ніж 90% заробітку судді.
Відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. №2453-VI судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
Так, законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. № 2453-VI, передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу та періоду проходження строкової служби, а також період роботи на посадах прокурорів і слідчих.
Відповідно до записів трудової книжки позивача НОМЕР_1 позивач проходив військову службу з 27.06.1986 року по 06.05.1988 року.
Крім цього, за період з 01.02.1993 року по 21.10.2003 року позивач проходив військову службу на офіцерських посадах в управлінні СБУ в Хмельницькій області, з яких з 03.11.1995 року по 21.10.2003 року на посаді слідчого та старшого слідчого.
Разом з тим, відповідач, частково зарахував до стажу роботи позивача період проходження військової служби та період роботи на посаді слідчого в управлінні СБУ в Хмельницькій області, чим штучно зменшив стаж роботи позивача до 20 років 25 днів, а відповідно і відсоток грошового утримання.
Частиною третьою статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року (в ред. Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII) визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що до стажу роботи на посаді судді позивача, що дає право на відставку та обчислення розміру довічного грошового утримання судді у відставці, слід врахувати стаж роботи на посаді слідчого, старшого слідчого управління СБУ у Хмельницькій області за період з 03.11.1995р. по 21.10.2003р.
Таким чином, стаж роботи позивача становить 22 роки 8 місяців 30 днів, що дає право на отримання щомісячного довічного утримання судді в розмірі 84%.
Щодо відмови відповідача врахувати матеріальну допомогу на оздоровлення при обчисленні суми щомісячного довічного грошового утримання, то судом враховано наступне.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оплату праці», структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, зокрема, враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески.
Оскільки з матеріальної допомоги на оздоровлення позивачем сплачено страхові внески, що підтверджується довідкою апеляційного суду Хмельницької області від 30.11.2016р. № 06-238/16, то відмова відповідача включити матеріальну допомогу до розрахунку щомісячного довічного грошового утримання є безпідставною.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій та бездіяльності.
Відповідно до ч. 3 ст. 162 КАС України, суд може прийняти постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, у сфері публічно правових відносин з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 19, 46 Конституції України, , Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про судоустрій та статус суддів», ст.ст. 1, 2, 5, 11, 71, 72, 122, 159-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним рішення управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому №8070 від 05.10.2016 року щодо призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, що становить 20416грн.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 27 вересня 2016 року щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, з розрахунку 84 відсотка грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551,20 грн.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня її отримання.
Суддя: