Справа № 676/3124/16-ц
Провадження № 22-ц/792/116/17
02 лютого 2017 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого судді Купельського А.В.,
суддів: Корніюк А.П., П'єнти І.В.,
за участю секретаря: Кошельника В.М.
сторін: представників апелянта ОСОБА_1, ОСОБА_2, позивача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У червні 2016 року ОСОБА_3, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначав, що з 12 липня 2012 року по 14 квітня 2016 року він працював заступником директора з навчально-виробничої роботи у ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти». Наказом директора закладу №29-к його безпідставно, без проведення бесіди, без своєчасного попередження з 30 травня 2016 року звільнено з посади у зв'язку зі скороченням штату працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України.
В обґрунтування позову зазначав, що посаду заступника директора з навчально-виробничої роботи передбачено відповідно до типових штатних нормативів професійно-технічних навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 6 грудня 2010 року №1204 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 січня 2011 року №114/18852. Крім того, така посада передбачена штатним розписом ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти». До того ж позивач має переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці відповідно до п. 13 ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року.
Вважаючи звільнення незаконним, просив суд поновити його на роботі на посаді заступника директора з навчально-виробничої роботи у ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти», стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 квітня 2016 року до дня поновлення на роботі.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 листопада 2016 року позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_3 на посаді заступника директора з навчально-виробничої роботи Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти». Стягнуто з ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 травня по 15 листопада 2016 року включно в розмірі 27093,69 грн., з яких підлягають до стягнення податок на доходи фізичних осіб та обов'язкові платежі. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі і стягнення середньомісячної заробітної плати за один місяць в розмірі 4862,97 грн., з яких підлягають до стягнення податок на доходи фізичних осіб та обов'язкові платежі. Стягнуто з ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти» на користь держави 2756 грн. судового збору.
Не погоджуючись з таким рішенням, ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти» в особі директора, в апеляційній скарзі просить його скасувати і винести нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Посилається на те, що висновки суду, що йому не було запропоновано інше місце роботи у зв'язку з його звільненням є невірними і це спростовується показаннями свідків та поясненнями самого позивача. Оскільки дана обставина визнавалась самим позивачем, тому надання інших доказів на підтвердження цього не було необхідності.
Як зазначає апелянт, адміністрацією навчального закладу двічі було запропоновано переведення на іншу посаду, однак, це було проігноровано позивачем. Крім того, пропонування працівнику іншої посади в день звільнення доводить той факт, що адміністрацією вживались всі заходи для того, щоб позивач був залишений на роботі внаслідок скорочення.
Крім того, апелянт наголошує на тому, що судом першої інстанції безпідставно не було взято до уваги як письмовий доказ - акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №22-02/687 ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти», яка тривала з 26 травня по 27 травня 2016 року, та згідно висновків якої будь-яких порушень, в тому числі, й при звільненні позивача із займаної посади у зв'язку із скороченням його посади, виявлено не було.
Також, як стверджує апелянт, місцевим судом безпідставно не було взято до уваги те, що позивач перед скороченням неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, на відміну від інших працівників, що також бралось до уваги адміністрацією навчального закладу при вирішенні питання про його звільнення.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частково задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідачем при скороченні ОСОБА_3 було порушено вимоги трудового законодавства, а саме: його не було вчасно попереджено про звільнення, не запропоновано, одночасно із попередженням про звільнення, іншу роботу в навчальному закладі, не надано суду належних доказів, які підтверджують, що позивач притягувався до дисциплінарної відповідальності, що має меншу кваліфікацію, ніж ОСОБА_5, який залишився на посаді.
Визначаючи розмір середнього заробітку за час висушеного прогулу, суд зазначив, що оскільки датою звільнення позивача було 30.05.2016 року, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток починаючи з 31.05.2016 року по 15.11.2016 року.
З таким висновком не погоджується колегія суддів Апеляційного суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.
Ст.42 КЗпП України передбачено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби. Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 був прийнятий на роботу в ДНЗ «Кам'янець-Подільський професійний будівельний ліцей» згідно наказу № 29-к від 11.07.2012 року на посаду заступника директора з навчально-виробничої роботи, що підтверджується копією наказу (а.с.6).
Позивач є учасником бойових дій, ветераном військової служби про що свідчить копія посвідчення (а.с.16).
Згідно наказу міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 26.03.2013 р. № 375 «Про зміну типу Державного навчального закладу «Кам'янець-Подільський професійний будівельний ліцей» було змінено тип ДНЗ «Кам'янець-Подільський професійний будівельний ліцей» на ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти» (а.с.41-42).
Наказом № 14 від 01.02.2016 р. ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти» «Про скорочення штату працівників» було внесено зміни в штатний розпис навчального закладу з 01.04.2016 р. із скороченням ряду штатних одиниць, в т.ч. двох штатних одиниць заступника директора з НВР із трьох наявних в навчальному закладі (а.с.23).
02.02.2016 р. на засіданні профспілкового комітету первинної профспілкової організації навчального закладу було надано згоду на скорочення запропонованих адміністрацією для скорочення посад, в т.ч. і двох штатних одиниць заступника директора з НВР, на засіданні був присутній позивач, що підтверджується копією протоколу № 15 (а.с.31-32).
03.02.2016 р. директором навчального закладу був прийнятий наказ № 15 «Про попередження працівників щодо можливого скорочення», з яким серед інших працівників був також ознайомлений позивач по справі, що підтверджується його підписом в Додатку № 1 до наказу, в якому він письмово вказав, що скорочення відбувається з порушенням вимог чинного законодавства (а.с. 24, 25, 89).
Крім того, ОСОБА_3 отримав письмове повідомлення по пошті про наступне скорочення 8 лютого 2016 року.
15.03.2016 р. позивачем було подано заяву голові профспілкової організації навчального закладу про вихід із членів профспілки (а.с. 90).
17.03.2016 р. на засіданні профспілкового комітету первинної профспілкової організації навчального закладу було надано згоду на скорочення серед інших працівників і позивача, що підтверджується копією протоколу № 16 (а.с.26-27). На засіданні серед інших був присутній позивач.
Наказом № 22-к від 31.03.2016 р. «Про звільнення з роботи у зв'язку зі скороченням штату працівників» в п.1 було вирішено звільнити ОСОБА_3 заступника директора з НВР 08.04.2016 р. у зв'язку із скороченням штату працівників, п.1 ст.40 КЗпП України (а.с. 62).
31.03.2016 р. позивач захворів, згідно копії лікарняного листа, яка приєднана до матеріалів справи, перебував на лікарняному по 05.04.2016 р. включно (а.с. 196).
Наказом № 23 від 31.03.2016 р. «Про надання додаткової відпустки» позивачу була надана додаткова оплачувана відпустка як учаснику бойових дій з 01.04.2016 р. по 14.04.2016 р. терміном 14 календарних днів (а.с.149).
Наказом № 29 від 14.04.2016 р. «Про надання щорічної основної відпустки ОСОБА_3 з подальшим звільненням» заступнику директора з НВР ОСОБА_3 було надано щорічну основну відпустку терміном 43 календарних дні з 15.04.2016 р. по 30.05.2016 р. та п. 2 наказу було вирішено звільнити заступника директора з НВР ОСОБА_3 30.05.2016 р. у зв'язку із скороченням штату працівників, п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.5).
30 травня 2016 року ОСОБА_3 повідомлено про можливість переведення на вакантне місце майстра виробничого навчання (а.с. 75).
30.05.2016 р. директором навчального закладу було прийнято наказ № 38-к «Про звільнення з роботи у зв'язку із скороченням штату працівників» яким було звільнено позивача з посади заступника директора з НВР з 30.05.2016 р. у зв'язку із скороченням штату працівників, п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.15). З наказом позивач був ознайомлений 31.05.2016 р. В цей же день з ним було проведено розрахунок.
31.05.2016 р., позивачу адміністрацією навчального закладу було ще раз запропоновано зайняти вакантні посади майстра виробничого навчання за професією «Слюсар з ремонту автомобілів; водій автотранспортних засобів кат. «С», машиніст крана автомобільного», що підтверджується копією письмової пропозиції за підписом інспектора з кадрів ОСОБА_6, датованим 30.05.2016 р. із зазначенням на них письмових заперечень позивача (а.с.30, 75).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 у 1991 році закінчив Кам'янець-Подільський педагогічний інститут. Йому присвоєно кваліфікацію учителя математики та фізики. У 2012 році він підвищував кваліфікацію за категорією заступника директора з навчально-виробничої роботи. Рішенням атестаційної комісії Департаменту освіти та науки Хмельницької обласної державної адміністрації він визнаний таким, що відповідає займаній посаді заступник директора з навчально-виробничої роботи. На посаді заступник директора з навчально-виробничої роботи з 1998 року. (а. с. 91 - 92).
ОСОБА_3 у 1979 році закінчив Кам'янець-Подільське вище військово-інженерне училище. Проходив військову службу у підрозділах Збройних Сил. Був викладачем Кам'янець-Подільського вищого військово-інженерного училища. З липня 2012 року по 30 травня 2016 року працював заступником директора з навчально-виробничої роботи Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» (а. с. 59-61).
ОСОБА_3 не надав доказів про наявність вакантних посад, які б він міг зайняти.
Крім того, в матеріалах справи містяться відомості про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності (а.с. 148, 250-255). Зазначене рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 не оскаржував.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що адміністрація Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» вчасно попередила ОСОБА_3 про наступне звільнення, запропонувала іншу роботу в навчальному закладі, та врахувала переважне право залишення на роботі і відношення до роботи.
За таких обставин висновок суду, що відповідачем ОСОБА_3 не було вчасно попереджено про звільнення, не запропоновано іншу роботу в навчальному закладі, не враховано його переважне право, є необґрунтованим, тому рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 до Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» задовольнити.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 листопада 2016 року скасувати та ухвалити нове.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: А.В. Купельський
Суддя: А.П. Корніюк
Суддя: І.В. П'єнта
_____________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_8 Категорія: 54, 55
Доповідач: Купельський А.В.