Справа № 676/2713/16-ц
Провадження № 22-ц/792/309/17
31 січня 2017 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого судді Купельського А.В.,
суддів: Спірідонової Т.В., Янчук Т.О.,
за участю секретаря: Кошельника В.М.
сторін: представника позивача Москалюк С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 7 грудня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У травні 2016 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначало, що відповідно до укладеного договору №б/н від 26 січня 2011 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг. Одночасно п. 1.1.3.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору, а відтак, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку.
Відповідач своєчасно не надала Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, а відтак зобов'язання за вказаним договором не виконала.
У зв'язку з цим, позивач просив суд стягнути на його користь з відповідача заборгованість у розмірі 15861,62 грн. за кредитним договором №б/н від 26 січня 2011 року, яка складається з наступного:
-7452,78 грн. - заборгованість за кредитом;
-6377,33 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом;
-800 грн. - заборгованість по пені та комісії;
а також штрафи:
-500 грн. - штраф (фіксована частина);
-731,51 грн. - штраф (процентна складова). Також позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 1378 грн.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 7 грудня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №б/н від 26 січня 2011 року в розмірі 15021,62 грн., в т. ч. заборгованість за кредитом 7452,78 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом - 6377,33 грн., 1091,51 грн. штрафу, 1305,02 грн. - судового збору.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Вважає, що здійснюючи розгляд справи суд допустив порушення норм процесуального права.
Посилається на те, що впродовж усього розгляду справи по суті суд неодноразово відкладав розгляд справи та витребовував у позивача додаткові докази, які не були ним подані разом із позовною заявою, зокрема, довідку про зміну умов кредитування, довідку про видачу відповідачу кредитних карток, виписку банківського розрахунку. Цим самим суд порушив принципи цивільного судочинства: змагальності та диспозитивності. У зв'язку з цим, на думку апелянта, наявні усі підстави для того, щоб апеляційний перегляд даної справи здійснювався виключно на підставі доказів, наданих Банком разом з позовною заявою, та не приймаючи до уваги докази, як зібрані з порушенням вимог ЦПК України, що долучені вже під час розгляду справи по суті.
Неправильне застосування судом норм матеріального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, як вказує апелянт, полягає в наступному. Заявляючи позов, Банк обрав договірний спосіб захисту свого права, а саме примушування відповідача виконати договірний обов'язок по поверненню суми отриманого кредиту. Однак, для того, щоб захистити право у такий спосіб, потрібно встановити не лише наявність правовідносин між сторонами спору, а сам факт укладення договору, зміст якого має відповідати вимогам закону. Законодавець пов'язує момент укладення договору з моментом передання грошей у випадку укладення договору позики. Однак, кредитний договір, що є предметом дослідження, є укладеним з моменту досягнення його сторонами у письмовій формі згоди з усіх істотних умов договору. Підписана відповідачем 26 січня 2011 року анкета-заявка, окрім анкетних даних, не містить жодних істотних умов, які б давали підстави суду вести мову саме про укладення між сторонами кредитного договору.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що між сторонами був підписаний кредитний договір №б/н від 9 жовтня 2013 року, за яким було видано наступні кредитні картки: НОМЕР_1, дата відкриття 9 жовтня 2013 року, термін дії картки 08/17, та НОМЕР_2, дата відкриття 29 жовтня 2014 року, термін дії 12/17 (а.с.106).
ОСОБА_2 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у «ПРИВАТБАНКу» (а.с. 6).
В матеріалах справи є фотокартка відповідача разом з карткою ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК" НОМЕР_1 (а.с. 98).
Заборгованість відповідача підтверджується розрахунком та випискою по карткових рахунках (а. с. 5, 83-85).
Частково задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідач, звернувшись до Банку з метою отримання банківських послуг, підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» №б/н, де міститься інформація про те, що ОСОБА_2 ознайомилась з такими умовами та правилами. Відповідач отримала кошти, але їх не повернула, тому виникла заборгованість.
З таким висновком погоджується колегія суддів Апеляційного суду.
Так, відповідно до ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. ст. 626, 530 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Посилання апелянта на те, що спірний кредитний договір укладено з порушенням вимог законодавства, так як він укладений без досягнення його сторонами згоди з усіх істотних умов договору, є необґрунтованим.
В судовому порядку цей договір недійсним не визнано. Матеріали справи спростовують посилання апелянта.
Факт отримання кредиту відповідачем підтверджується довідкою, наданою представником позивача, копією фотокартки відповідача із кредитною карткою НОМЕР_1, та підписом останньої на анкеті-заяві від 26 січня 2011 року.
Посилання апелянта, що підписана відповідачем 26 січня 2011 року анкета-заявка, окрім анкетних даних не містить жодних істотних умов, які б давали підстави суду вести мову саме про укладення між сторонами кредитного договору, є необгрунтованим.
Зазначена заява містить текст про те, що ОСОБА_2 ознайомилась та згідна з Умовами та правилами надання банківських послуг (а.с. 6).
Обставин, які б давали суду апеляційної інстанції підстави для спростування вказаних висновків суду, апеляційна скарга не містить.
Інші доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 7 грудня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: /підпис/ А.В. Купельський
Суддя: /підпис/ Т.В. Спірідонова
Суддя: /підпис/ Т.О. Янчук
З оригіналом згідно:
суддя Апеляційного суду
Хмельницької області А.В. Купельський
________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Вдовичинський А.В. Категорія: 19, 27
Доповідач: Купельський А.В.