Справа № 607/12716/15-ц Головуючий у 1-й інстанції Дзюбановський Ю.І.
Провадження № 22-ц/789/3/17 Доповідач - Загорський О.О.
Категорія - 27
30 січня 2017 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Загорського О.О.
суддів - Фащевська Н. Є., Щавурська Н. Б.,
при секретарі - Панькевич Т.І.
з участю сторін - представника Публічного акціонерного товариства “Банк“ОСОБА_1” - ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства “Банк“ОСОБА_1” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк”ОСОБА_1” ОСОБА_5 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 березня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства “Банк“ОСОБА_1” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк”ОСОБА_1” ОСОБА_5 до ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про солідарне стягнення кредитної заборгованості,-
27.07.2015 року ПАТ "Банк Форум" звернулося до суду із вказаним позовом. В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 27.12.2007 року між АКБ "Форум", який 19.04.2010 року перейменовано на ПАТ "Банк Форум " та ОСОБА_7 укладено кредитний договір № 143/07/26 А і позичальнику надано кредит - 26055 доларів США із сплатою процентів - 12% річних.
Для забезпечення виконання ОСОБА_7М зобов'язань укладено із ОСОБА_8 договір поруки № 39/26/03 від 27.12.2007 .
У зв'язку із невиконанням взятих зобов'язань за договором у відповідача виникла прострочена заборгованість - 2403,12 доларів США, 17224,29 грн пені та штраф у розмірі 5000 грн., яку позивач просить стягнути солідарно із відповідачів.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.03.2016 року у задоволенні позову ПАТ "Банк Форум" відмовлено у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.
В апеляційній скарзі ПАТ "Банк Форум" просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким задовольнити позов посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вважає невірним висновок суду, що відсутні підстави для задоволення позову, оскільки заборгованість за кредитним договором виникла не з вини позичальника, а внаслідок прострочення кредитора.
Зазначено, що судом не враховано факт повідомлення боржника про реквізити для сплати платежів на погашення кредитної заборгованості.
Вказано, що суд не врахував, що відповідач не звертався до АТ “Банк Форум” для отримання інформації про актуальні номери рахунків, відкриті у НБУ у зв'язку з ліквідацією банку.
В судовому засіданні представник Банку апеляційну скаргу підтримав і навів доводи аналогічні викладеним в апеляційній скарзі і додаткових поясненнях.
Вказав, що за усним повідомленням про накопичувальні рахунки, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк”ОСОБА_1” ОСОБА_5 вказала, що 19.06.2014 року відкрито накопичувальні рахунки в національній та іноземних валютах в Національному Банку України. В подальшому на підтвердження сказаного представник Банку подав копії довідок Національного банку України від 24.06.2014 року і 25.12.2015 року про відкриті рахунки.
Зазначив, що повідомлення про відкриття рахунків було розміщене в засобах масової інформації - Голос України №117 (5867) від 20.06.2014 року і Урядовому кур'єрі, в мережі інтернет і на входах у всі відділення банку. Вказане повідомлення 27.11.2014 року було надіслане рекомендованими листами відповідачам.
Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, апеляційну скаргу заперечив і навів доводи аналогічні викладеним в поданих письмових доводах і міркуваннях.
Вказав, що у вказаних представником Банку газетах не міститься інформації про реквізити для сплати кредитних коштів, а міститься тільки інформація про початок ліквідації Банку. На підтвердження свого пояснення долучив до матеріалів справи, завірені його підписом, копії газет і зазначив, що він особисто переглядав вказані газети і гарантує відсутність у них повідомлення про відкриття рахунків для сплати кредитних коштів.
Зазначив, що ОСОБА_3 не був повідомлений належним чином про зміну реквізитів для сплати коштів згідно з умовами договору і сторонами не внесено відповідні зміни до кредитного договору.
Просив звернути увагу, що ОСОБА_1 не повідомивши попередньо про зміну рахунків хоче достроково стягнути усю суму заборгованості.
Вказав, що ОСОБА_3, як споживач є слабшою стороною договору і умовами договору не передбачено обов'язку боржника самому шукати інформацію про зміну рахунків Банку.
Зазначив, що ОСОБА_3 визнається заборгованість по тілу кредиту - 2171,14 доларів США і він готовий її сплачувати.
ОСОБА_3М, ОСОБА_6, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явились.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник був не взмозі виконувати свої зобов'язання по кредитному договору через не вчинення кредитором дій по повідомленню реквізитів для внесення платежів, що підпадає під ознаки прострочення кредитора - ч.1. ст. 613 ЦК України.
Колегія суддів апеляційного суду повністю погодитись з таким висновком суду першої інстанції не може з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27.12.2007 року між АКБ «Форум» в особі Тернопільської філії АКБ «Форум» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №143/07/26-А, за яким ОСОБА_3 отримав - 26055 доларів США з терміном повернення до 20.12.2014р. під 12% річних.
В забезпечення належного виконання кредитних зобов'язань між сторонами було укладено договір застави легкового автомобіля, на придбавання якого ОСОБА_3 отримав кредитні кошти (а.с. 11-12 т.1).
Між АКБ «Форум» в особі Тернопільської філії АКБ «Форум» та ОСОБА_6 був укладений Договір поруки №39/26/03. ОСОБА_6 поручається перед кредитором за виконання ОСОБА_3 зобов'язань по кредитному договорі №143/07/26-А від 27.12.2007 року (а.с. 14 т.1).
В розділі 2 Кредитного договору передбачено, що повернення кредитних коштів та сплата процентів за користування кредитом здійснюється шляхом сплати позичальником коштів на відкритий йому рахунок для погашення кредиту та процентів №22033500001127 та №22088500001127 в ТФ АКБ «Форум».
19.04.2010 року між ПАТ «Банк Форум» в особі Відділення Тернопільської дирекції ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_3 був укладений Додатковий договір №1 до Кредитного договору №143/07/26-А від 27.12.2007 року, яким сторонами внесли зміни в пункти 1.1, 1.3, 2.2, 2.5 Кредитного договору та встановили нові рахунки для сплати кредиту та процентів за користування кредитними коштами - №2909450080813 в відділенні Тернопільської дирекції ПАТ «Банк Форум» (а.с. 13 т.1).
Згідно п. 7.5 Кредитного договору усі зміни та доповнення до договору, крім випадків, передбачених п. 5.1, 5.2, 5.3, набувають чинності тільки за умови укладення в письмовій формі та підписання сторонами додаткових угод, які стають невід'ємною частиною цього договору.
Відповідного до п. 7.6. Договору, усі повідомлення сторін цього Договору здійснюються в письмовій формі шляхом направлення листів, телеграм чи факс-повідомлень з подальшим направленням оригіналів таких повідомлень рекомендованим листом.
Повідомлення є обов'язковим і здійсненим належним чином при направленні його рекомендованим листом за адресами сторін, вказаними у договорі.
Відповідно до п. 3.2.2. Договору, Банк має право вимагати дострокового повернення коштів та сплати процентів за користування коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань за договором.
Згідно п. 3.2.5. Договору, Банк має право стягувати з позичальника неустойку, штраф, пеню за невиконання чи неналежне виконання умов договору.
Відповідно до п. 4.4. договору, за кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобов'язань передбачених п. 3.3. (крім 3.3.2.) Договору, Позичальник сплачує Банку штраф - 5000 грн.
ОСОБА_3 отримав 26055 доларів США - заява на видачу готівки (а.с. 15).
Згідно поданого розрахунку позичальнику станом на 17.03.2015р. нарахована прострочена заборгованість по поверненні кредитних коштів в сумі 2171,14 доларів США, що еквівалентно 47266,55 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 231,98 доларів США, що еквівалентно 5050,29 грн.; сума пені за простроченим кредитом та процентами 791,18 доларів США, що еквівалентно 17224,29 грн.; за порушення умов пункту 3.3.7 кредитного договору нараховано 5000 грн. штрафу (а.с. 3-8 т.1).
16.06.2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 49 про початок ліквідації ПАТ “Банк Форум” (а.с. 16 т.1).
Згідно листа Національного банку України за вих. № 53-03008/93674 від 30.11.2015 року, ПАТ ОСОБА_1 виключено з Довідника учасників системи електронних платежів (СЕП) з 25.06.2014 року, а запис щодо виключення відділення № 3500 «Тернопільська дирекція ПАТ «БАНК ФОРУМ» з Державного реєстру банків був внесений до Державного реєстру банків 01.09.2014 року.
ОСОБА_3 по липень 2014 року належно виконував свої зобов'язання, жодної заборгованості, ні на початок ліквідації ПАТ «Банк Форум», ні час ліквідації відділення №3500 Тернопільської дирекції ПАТ «Банк Форум» у нього не було.
З липня 2014 року позичальник втратив можливість сплати кредитних коштів, оскільки здійснити переказ коштів на рахунки вказані в договорі було неможливим - що не спростовано і представником банку.
27.11.2014 року на адресу ОСОБА_3 була направлена вимоги про дострокове виконання зобов'язань по кредитному договору і вказано рахунки для сплати кредитних платежів (а.с. 9 т.1).
Ухвалою апеляційного суду від 13.09.2016 року призначено проведення почеркознавчої експертизи з метою встановлення чи підпис, що міститься у повідомленні про отримання вимоги про дострокове виконання зобов'язань по кредитному договору виконаний ОСОБА_3, оскільки його представник заперечував отримання ОСОБА_3 повідомлення про дострокове виконання зобов'язань.
Згідно висновку експерта від 15.12.2016 року №716/717/16-22 за результатами проведення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів, встановлено, що підпис від імені ОСОБА_3 у повідомленні від 27.11.2014 року №14923/4 у формі №119 від 03.12.2014 року про вручення поштового відправлення виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою.
Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за договором кредиту банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст.ст. 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, порядок повернення позики (кредиту) і сплати процентів встановлюються кредитним договором, котрий, згідно ст. 1055 ЦК України, укладається в письмовій формі.
Порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом за кредитним договором, в тому числі рахунки для погашення кредиту та процентів, встановлено в розділі 2 кредитного договору.
Згідно з п. 3. 3. Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2 від 05 липня 2012 року після відкриття накопичувального рахунку за розпорядженням уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку залишок коштів із кореспондентського рахунку банку перераховується на накопичувальний рахунок і вживаються заходи щодо закриття кореспондентського рахунку.
На підставі ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Отже, у банку настає право вимоги від позичальника про виконання основного зобов'язання не в момент закінчення строку дії договору, а з моменту прострочення повернення чергової частини грошових коштів.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
У той же час згідно з ч. 4 ст. 613 ЦК України боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора, тобто у випадку, якщо кредитор не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, без вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку (ч. 1 ст. 613 ЦК України).
Враховуючи вказане, матеріали справи, висновок експертизи про неотримання ОСОБА_3 повідомлення банку про дострокове виконання зобов'язань, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що мало місце прострочення кредитора, оскільки рахунки банку були закриті, а про нові він повідомлений не був.
Колегія суддів приходить до переконання, що не можна вважати ОСОБА_3 таким, що не виконував або виконував неналежно зобов'язання за кредитним договором за період з моменту початку ліквідації Банку до моменту звернення Банку з позовом - 27.07.2015 року з наступних підстав:
ОСОБА_3 отримав кредит - 26055 доларів США і згідно розрахунку заборгованості ним сплачено на виконання договору - 23883,86 доларів США тіла кредиту;
Сума нарахованих процентів - 11302,36 доларів США з яких ОСОБА_3 сплатив - 11070,38 доларів США;
ОСОБА_3 належно виконував свої зобов'язання і жодної заборгованості на початок ліквідації ПАТ «Банк Форум» і закриття рахунків банку в нього не було, що підтверджується поданим банком розрахунком заборгованості. Дане не спростовувалося, і не спростовано представником банку під час розгляду справи апеляційним судом;
висновком експерта від 15.12.2016 року №716/717/16-22 спростовуються, як доводи позовної заяви так і доводи апеляційної скарги про отримання ОСОБА_3 повідомлення про дострокове виконання зобов'язань;
доказами у справі підтверджується і представником банку не спростовано факт того, що ОСОБА_3 не міг виконати зобов'язання за кредитним договором, оскільки має місце прострочення кредитора;
представник Банку під час розгляду справи не зміг підтвердити факт повідомлення і опублікування оголошення в засобах масової інформації реквізитів для сплати заборгованості за кредитом.
в спростування тверджень представника банку про опублікування реквізитів рахунків в газетах за 20.06.2014 року, представником ОСОБА_3 надано копії газет з оголошеннями про ліквідацію Банку у яких не містяться відомості про відкриті рахунки для погашення заборгованості і тому оголошення на які посилається представник банку, не можуть вважатися доказами повідомлення боржника про реквізити для сплати коштів.
Колегією суддів критично оцінюються подані представником Банку копії довідок Національного банку України від 24.06.2014 року і 25.12.2015 року про відкриття накопичувальних рахунків в національній і іноземних валютах, як доказ належного повідомлення ОСОБА_3 про реквізити для погашення заборгованості за договором, оскільки:
наявність вказаних довідок не свідчить про належне повідомлення ОСОБА_3 про відкриття накопичувальних рахунків;
в оголошеннях в пресі від 20.06.2014 року, на які зсилається представник Банку, відсутні відомості про відкриття накопичувальних рахунків, що підтверджується наявними в матеріалах справи завіреними копіями газет і не спростовано представником Банку;
в довідках вказано про відкриття рахунків 19.06.2014 року, а оголошення у пресі про ліквідацію банку з відсутністю вказаних рахунків опубліковані вже 20.06.2014 року.
Крім вищевказаного, доводи апеляційної скарги, що ПАТ «Банк Форум» розміщено повідомлення про ліквідацію разом з реквізитами рахунку для оплати платежів за кредитним договором в газеті “Голос України” та на офіційному сайті банку і відповідно ОСОБА_3 був належним чином повідомленим про зміну реквізитів, оцінюється критично і з тих підстав, що згідно п. 7.6. Договору, усі повідомлення сторін цього Договору здійснюються в письмовій формі шляхом направлення листів, телеграм чи факс-повідомлень з подальшим направленням оригіналів таких повідомлень рекомендованим листом.
Колегія суддів дослідивши докази у справі і надавши їм правову оцінку вважає, що у Банка виникло право на дострокове повернення тіла кредиту з наступних підстав:
відповідно до п. 3.2.2. Договору, Банк має право вимагати дострокового повернення коштів та сплати процентів за користування коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань за договором;
06.10.2015 року представник ОСОБА_3 ознайомився з матеріалами справи в тому числі і з вимогою про дострокове виконання зобов'язань, яка містить реквізити для сплати заборгованості за кредитним договором (а.с. 9 т.1);
15.10.2015 року ОСОБА_3 подано заяву про перегляд рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26.08.2015 року (дата складення - 12.10.2015 року) у якій ним описано зокрема вимогу про дострокове виконання зобов'язань, яка містить реквізити для сплати заборгованості за кредитним договором (а.с. 9 т.1);
у вищевказаній заяві ОСОБА_3 зазначав про незаконне нарахування пені, штрафів і процентів за користування кредитом. Наявність заборгованості по тілу ним не заперечувалася, однак вказувалося що її слід уточнити. Представник ОСОБА_3 в судовому засіданні вказував про визнання заборгованості - 2171,14 доларів США.
Враховуючи наведене, ОСОБА_3 починаючи з 12.10.2015 року не міг не знати про реквізити для сплати кредитних коштів і про наявність заборгованості за договором, а відтак не міг не знати про обов'язок сплачувати кошти за кредитним договором.
Розмір щомісячних платежів встановлено умовами договору і не міг не бути відомим ОСОБА_3
Матеріали справи не містять доказів того, що після 12.10.2015 року, коли ОСОБА_3 беззаперечно знав про реквізити рахунків для сплати коштів по кредитному договорі, обумовлені договором кошти сплачувалися.
Сплата коштів після 12.10.2015 року не підтверджується зокрема і Банком, не відображені такі сплати і в розрахунку заборгованості.
Представник ОСОБА_3 підтвердив не сплату його довірителем і поручителем тіла кредиту - 2171,14 доларів США, заборгованість за яким вказано банком в позовній заяві.
У свою чергу відповідачі, посилаючись на прострочення кредитора, не надали доказів, що позивач відмовлявся прийняти належне виконання та перешкоджав належному виконанню зобов'язання з їх боку після 12.10.2015 року, що є основним критерієм у застосуванні ст. 613 ЦК України.
Банк в стані тимчасової адміністрації та ліквідації в своїй діяльності користується виключно спеціальним законом - Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Положенням «Про виведення неплатоспроможного банку з ринку» (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 1581/21893 від 14.09.2012 р.) (далі - Положення).
Згідно із п. п. 2.17 п. 2 розділу V Положення (в редакції чинній станом на момент виведення банку з ринку) уповноважена особа Фонду на ліквідацію банка з дня її призначення здійснює відкриття накопичувального рахунку.
Відповідно до п. п. 3.2 п. 3 розділу V Положення з метою забезпечення процедури ліквідації уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку ініціює відкриття накопичувального рахунку неплатоспроможного банку у національній валюті та іноземній валюті (за необхідності) в територіальному управлінні НБУ або в Операційному управлінні НБУ.
Змістом п. п 3.4. п. 3 розділу V Положення передбачено, що на накопичувальний рахунок банку зараховуються кошти такого банку і надходження на його користь. З цього рахунку проводяться розрахунки з кредиторами й оплата витрат на здійснення процедури ліквідації.
Доводи ОСОБА_3, що між ним і Банком не укладено додатковий договір про зміну рахунків, колегією суддів оцінюється критично, оскільки не внесення змін у кредитний договір в частині реквізитів розрахункових рахунків не може бути перешкодою для належного виконання боржником/поручителем зобов'язань зі сплати кредитної заборгованості, оскільки в даному випадку положеннями спеціального законодавства, що регулює правовідносини з тимчасової адміністрації та ліквідації банків, передбачено, що існує єдиний накопичувальний рахунок, на котрий мають надходити кошти, у тому числі і від боржників для належного виконання ними своїх зобов'язань.
Враховуючи вказане колегія суддів приходить до переконання про солідарне стягнення з ОСОБА_3 і ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором - 2171,14 доларів США, що за курсом встановленим НБУ на день розгляду справи становить 59033,29 грн. Вказана сума заборгованості - 2171,14 доларів США визнавалася і представником ОСОБА_3 під час розгляду справи апеляційним судом.
Вказаний висновок колегії суддів апеляційного суду відповідає зокрема і висновкам Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ викладених в ухвалах від 07.09.2016 року справа № 600/859/15-ц і від 09.11.2016 року справа №345/1121/15-ц.
Колегією суддів при ухваленні рішення враховано і положеннях Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів" від 09.04.1985 р. №39/248., що споживачі часто знаходяться в нерівному становищі з погляду економічних умов, рівня освіти і купівельної спроможності; і враховуючи, що споживачі повинні мати право на доступ до безпечних товарів, а також важливість сприяння справедливому, рівноправному і стійкому економічному та соціальному розвитку
Колегія суддів з врахуванням вимог ст. 88 ЦПК України, часткового задоволення апеляційної скарги вважає за необхідне покласти судові витрати на сторони в сумах ними понесених.
Відповідно до ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Враховуючи вище вказане, колегія суддів приходить до переконання про скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Банк“ОСОБА_1” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк”ОСОБА_1” ОСОБА_5 задовольнити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 березня 2016 року скасувати.
Ухвалити нове рішення яким стягнути солідарно з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрованого: ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_2), зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства “Банк Форум” заборгованість за кредитним договором 143/07/26А від 27.12.2007 року в сумі 59033,29 грн.
В решті позову відмовити.
Судові витрати покласти на сторони в сумах ними понесених.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді: