Справа № 462/2783/16 Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А.І.
Провадження № 22-ц/783/340/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 А. В.
Категорія: 35
31 січня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Ніткевича А.В.,
суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,
секретаря Брикайло М.В.
з участю позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3-М.А., представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 16 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Гал-Омега» про відшкодування шкоди, -
встановила:
В травні 2016 року позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5 «Фірма Гал-Омега» про відшкодування шкоди,
Вимогу обґрунтовував тим, що 28 грудня 2015 року близько 13.00 год. ОСОБА_6, який згідно доручення має право керуванням його автомобілем марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1, привіз його на вул. Пекарську у м. Львові, де залишив припаркований автомобіль біля будинку № 69а. Повернувшись до автомобіля, вони помітили численні пошкодження та залишки спиляних гілок. Як наслідок, ОСОБА_6 звернувся у Личаківський ВП ГУ НП України у Львівській області із заявою по факту пошкодження його автомобіля. Під час проведення перевірки встановлено, що 28 грудня 2015 року вирубку дерев по вул. Пекарській в м. Львові здійснювала ОСОБА_5 - фірма «Гал-Омега». З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, він звернувся 04 березня 2016 року до експерта, згідно висновку якого вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 94034,06 грн. Крім цього, внаслідок погіршення технічного і естетичного стану автомобіля йому заподіяно моральні страждання, оскільки таке пошкодження та відмова відповідача відшкодувати завдані збитки, негативно впливають на його психологічно-емоційний стан. Просив стягнути з відповідача на його користь 94034,06 грн. завданої шкоди майну, 2000,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчої експертизи, 10000,00 грн. моральної шкоди.
Оскаржуваним заочним рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 16 серпня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Гал-Омега» про відшкодування шкоди - відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
Рішення суду оскаржив позивач ОСОБА_2 вважає, що оскаржуване рішення ухвалено при неповному з»ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального і процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що відповідач не надав доказів на спростування доводів позивача про те, що саме ОСОБА_5 фірма «Гал-Омега» під час проведення вирубки дерев та зелених насаджень 28.12.2015 року по вул. Пекарська, 69а пошкодила його автомобіль.
Покликаючись на презумпцію вини у деліктних зобов'язаннях, стверджує, що саме на відповідачу лежить обов»язок доведення відсутності такої, а позивач доводить наявність вини та її розмір.
На підтвердження розміру шкоди покликається на висновок № 5212 експертного автотоварознавчого дослідження від 17.03.2016 року, а висновки місцевого суду з цього приводу не відповідають закону.
Просить скасувати рішення Залізничного районного суду м. Львова від 16 серпня 2016 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника на підтримку доводів скарги, а також пояснення представника відповідача на заперечення таких, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
На підставі ст.ст. 11, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог районний суд виходив з того, що позивачем та його представником не надано жодних належних та допустимих доказів того, що саме відповідачем ОСОБА_5 - фірма «Гал Омега» завдано шкоди його автомобілю та у випадку заподіяння такої шкоди, не надано доказів вини відповідача та протиправність його дій.
Суд звернув увагу, що висновком експерта не встановлено, коли саме досліджуваний автомобіль отримав пошкодження, чи такі пошкодження відбулись внаслідок дії однорідних предметів, а також чи всі пошкодження виникли у той самий час, оскільки як вбачається з пояснень позивача та його представника, пошкодження автомобілю заподіяні 28 грудня 2015 року, однак з метою визначення вартості відновлювального ремонту його автомобіля звернувся до експерта лише 04 березня 2016 року, тому до цього часу автомобіль міг зазнати й інших пошкоджень.
Щодо моральної шкоди, суд прийшов висновку про те, що позивач не довів фактів заподіяння йому моральних страждань та порушення нормальних життєвих зв'язків через заподіяння йому майнової шкоди і, за яких обставин, чи якими саме діями відповідачів вони заподіяні, оскільки в судовому засіданні не встановлено протиправність діянь відповідачів, якими могла бути завдана позивачу моральна шкода.
Колегія суддів приходить переконання, що оскаржуване рішення та висновки суду зроблені у ньому, не відповідають зазначеним вище вимогам закону, виходячи з наступного.
З матеріалів справи встановлено, що 28 грудня 2015 року ОСОБА_6, якому позивач ОСОБА_2 надав право керування автомобілем, звернувся в Личаківський ВП ГУ НП України у Львівській області із заявою по факту пошкодження його автомобіля марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 7, 8).
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Частиною 2 ст. 22 ЦК України передбачено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частина 2 ст. 1192 ЦК України передбачає, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом абз. 1 п. 2 постанови Пленум Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв"язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Отже, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування майнової шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.
Звертаючись з позовними вимогами позивач ОСОБА_2 звертав увагу на те, що 28 грудня 2015 року близько 13.00 год. ОСОБА_6, який згідно доручення має право керуванням його автомобілем марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1, привіз його на вул. Пекарську у м. Львові, де залишив припаркований автомобіль біля будинку № 69а. Повернувшись до автомобіля, вони помітили численні пошкодження та залишки спиляних гілок. Як наслідок, ОСОБА_6 звернувся у Личаківський ВП ГУ НП України у Львівській області із заявою по факту пошкодження його автомобіля.
З досліджених матеріалів № НОМЕР_2 від 28.12.2015 року Личаківського ВП м. Львова встановлено, що під час проведення 28.12.2015 року огляду місця події по заяві ОСОБА_6Ю поряд з будинком № 69 по вул. Пекарській в м. Львові виявлено припаркований автомобіль чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, на автомобілі були наявні листя з дерев та пилюка, колеса та замки дверей не були пошкоджені. Натомість, лакофарбове покриття пошкоджене на кришці капоту, є вмятина злівого боку на капоті, на рамі з лівої сторони, на кришці багажника тріщина, царапини на бампері з правої сторони, тріщина в центрі лобового скла, а також подряпини по всьому авто.
З наявного в матеріалах ордеру № 40 встановлено, що управлінням екології та благоустрою департаменту містобудування Львівської міської ради 24.12.2015 року дозволено ОСОБА_5 «Медична клініка «Обласний діагностичний центр» провести видалення 8 дерев та 4 кущів за адресою м. Львів, вул. Пекарська, 65, 65а.
Відповідно до висновку інспектора Личаківського ВП Мартиніва Н.Ф. від 11.01.2016 року, під час перевірки встановлено, що 28.12.2015 року по вул. Пекарська, 69а проводилася вирубка зелених насаджень ОСОБА_5 - фірма Гал-Омега», в поясненнях директор фірми ОСОБА_7 повідомила, що її працівники з власної необережності пошкодили автомобіль марки «Фольксваген Пасат», матеріальна шкода ОСОБА_6 буде відшкодована в судовому порядку.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачено право громадян звертатися до суду з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
За змістом п."г" п. 1ст. 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" території загального користування, до яких віднесено вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки визначені як окремі об'єкти благоустрою.
Згідно із п. 2.6 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, безпосереднє управління зеленим господарством міст (районів міст), селищ міського типу здійснюється відповідними структурними підрозділами органів державної влади; на них покладаються функції: контролю за станом експлуатації та утримання об'єктів зеленого господарства незалежно від власності та відомчого підпорядкування в межах території міст та інших населених пунктів; обстеження зелених насаджень для оформлення ордерів на проведення санітарних вирубок, видалення сухостійних, пошкоджених хворобами й шкідниками дерев та кущів тощо, а також видача дозволів (ордерів) на вирубку сухостійних, буреломних і вітровальних та пошкоджених хворобами й шкідниками окремих дерев.
В свою чергу, відповідно до п. 3.1. Правил охорони праці під час проведення робіт з видалення дерев і пеньків у населених пунктах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 30.11.1995 року № 51 (надалі Правила) роботи з підготовки майданчиків для організації безпечного проведення робіт із видалення дерев і пеньків повинні передбачати: огородження небезпечних зон проведення робіт знаками безпеки за ГОСТом 12.4.026-76.
Рух транспортних засобів та механізмів у місцях проведення робіт повинен бути організований за транспортно-технічною схемою з установкою дорожніх знаків відповідно до ГОСТу 23407-78 (п. 3.3. Правил).
Згідно із п. 3.5. Правил, відповідно до Правил дорожнього руху на магістральних вулицях загальноміського та районного значення, на вулицях житлових районів, на шляхах промислових і складських районів знак "Інші небезпеки" встановлюється на відстані 50-100 м. від початку зони проведення робіт. На швидкісних шляхах шляхові знаки необхідно встановлювати на відстані 150-300 м.
Місце звалювання дерев у радіусі 50 м. повинно бути огороджено попереджувальними знаками відповідно до Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров'я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262 і Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, а у разі необхідності - шлагбаумами.
З дослідженого протоколу огляду місця події від 28.12.2015 року встановлено, що всупереч наведеним вище нормам, відповідачем не забезпечено безпеки для оточуючих під час видалення дерев.
Вирішуючи спір, колегія суддів враховує, що законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З врахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність причинового зв»язку між діями відповідача ОСОБА_5 - фірма «Омега» та заподіяною шкодою автомобілю позивача, оскільки надані позивачем докази дають підстави для висновку, що саме працівниками ОСОБА_5 - фірма «Омега» під час видалення 28.12.2015 року дерев та кущів за адресою м. Львів, вул. Пекарська, 69 пошкоджено автомобіль позивача «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1.
Згідно із висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 5212 від 17 березня 2016 року, автомобіль марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 отримав пошкодження внаслідок падіння твердих предметів, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Volkswagen Passat» становить 94034,06 грн., такий відповідачем не оскаржувався, питання про проведення судової автотоварознавчої експертизи відповідач не ініціював (а.с. 11-19).
В свою чергу, вартість проведення експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля згідно акту наданих послуг від 17.03.2016 року становить 2000 грн. (а.с. 10).
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, колегія суддів враховує те, що позивач зазнав душевних страждань у зв"язку з пошкодженням майна, позбавлення можливості користування транспортним засобом у належному стані.
Разом з тим при вирішенні питання щодо розміру відшкодування моральної враховує положення ч. 3 ст. 23 ЦК України та п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди», відповідно до яких крім урахування характеру та обсягу страждань і немайнових втрат, яких зазнала особа, необхідно виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
З огляду на наведене суд приходить переконання про стягнення з відповідача ОСОБА_5 - фірма «Гал-Омега» на користь ОСОБА_2 відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 1000 грн.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене за невідповідністю висновків суду обставинам справи (п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України), підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_5 - фірма «Гал-Омега» необхідно стягнути в дохід держави судові витрати, пропорційно до задоволеної частини вимог, розмір яких складає 2132,35 грн. (1015,42 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції та 1116,93 грн. за апеляційний розгляд справи).
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
вирішила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 16 серпня 2016 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма «Гал-Омега» про відшкодування шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма «Гал-Омега» на користь ОСОБА_2 94034 грн. 06 коп. завданої майнової шкоди, 2000 грн. 00 коп. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження та 1000 грн. відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма «Гал-Омега» в дохід держави судовий збір за розгляд справи в сумі 2132 грн. 35 коп.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий: А.В. Ніткевич
Судді: С.М. Бойко
ОСОБА_8