Справа № 161/653/17
Провадження № 1-кс/161/391/17
02 лютого 2017 року м. Луцьк
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю заявників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представника заявників адвоката ОСОБА_5 , старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань скаргу заявників ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 на дії та бездіяльність старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 щодо не повернення тимчасово вилученого майна та зобов'язання вчинити дії,
17 січня 2017 до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшла скарга заявників ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 на дії та бездіяльність старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області щодо неповернення тимчасово вилученого майна та зобов'язання вчинити дії.
Свою скаргу заявники ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 мотивують тим, що у провадженні старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР від 11.11.2016 за №12016030000000215 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 301 КК України. 13.01.2017 під час обшуку, згідно ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.01.2017 за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , було вилучене майно, яке не належать останньому, а членам його сім'ї.
20.01.2017 на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_7 , в якій зважаючи на похилий вік і погане самопочуття, просить суд розглядати дану скаргу у його відсутності, та задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.
Заслухавши пояснення заявників, кожного зокрема та їхнього представника, які підтримали подану скаргу, з підстав викладених у ній та просили її задовольнити, думку старшого слідчого, який заперечував дану скаргу, вказуючи про безпідставність вимог заявників, вважаючи, що вилучене під час обшуку майно за місцем проживання ОСОБА_8 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12016030000000215, оглянувши та дослідивши матеріали скарги, долучені до неї документи, суд приходить до висновку, що скарга обгрунтована та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
При цьому, відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, що кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Судом встановлено, що на виконання ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.01.2017, в межах кримінального провадження за №12016030000000215 від 11.11.2016 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 301 КК України, 13.01.2017 був проведений обшук за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1 . В ході якого, з метою відшукання та вилучення знарядь даного кримінального правопорушення, старшим слідчим СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 було вилучене майно. Зокрема:
модем «Huawei» Р6 532с_20841 білого кольору, S/N: TSE8WB9410710277;
жорсткий диск з наліпкою S/N: 9RX 63XYZ;
жорсткий диск моделі «HD 250 HJ» з наліпкою S/N: «S19JJ 9DPB 02423»;
ноутбук «ACER» сервісний номер S/N: NXV 621E 40012083 A89F7 600 із зарядним пристроєм до нього;
флеш-носій марки «SR» об'ємом 8 Gb із серійним номером D33B29;
флеш носій марки «SR» об'ємом 16 Gb.
14.01.2017 старшим слідчим СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 вищезазначені речі були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12016030000000215 від 11.11.2016, та приєднані до матеріалів даного провадження.
Враховуючи те, що в ухвалі слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.01.2017 не зазначено чіткого переліку речей, з метою якого проводиться обшук, вилучені під час обшуку речі та майно згідно ч. 7 ст. 236 КПК України є тимчасово вилученим майном.
В порядку ч. 6 ст. 173 КПК України старший слідчий СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 не звертався до суду із клопотанням про накладенням арешту на тимчасово вилучені речі та майно.
Також слід зазначити, що звернення про повернення тимчасово вилученого майна не є обов'язковим згідно чинного КПК України, та є особистою ініціативою власника вилученого майна, а безпосередньо обов'язок на повернення даного майна покладено на особу, що його вилучила.
Таким чином, старшим слідчим не повернено тимчасово вилучене майно, та не дотримано вимог ст. 173 КПК України.
Вимоги скарги в частині визнання нзаконними дій слідчого щодо незаконного утримання тимчасово вилученого майна з моментку вилучення не підлягають задоволенню, оскільки такі дії були проведені на підставі ухвали слідчого судді, однак не дотриамно подальшого процесуального порядку накладення арешту на майно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 173, 307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Скаргу заявників ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 на дії та бездіяльність старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 щодо не повернення тимчасово вилученого майна та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Зобов'язати старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 повернути тимчасово вилучене майно 13.01.2017 за місцем проживання ОСОБА_8 на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.01.2017, а саме:
жорсткий диск з наліпкою S/N: 9RX 63XYZ;
жорсткий диск моделі «HD 250 HJ» з наліпкою S/N: «S19JJ 9DPB 02423»;
ноутбук «ACER» сервісний номер S/N: «NXV 621E 40012083 A89F7 600» із зарядним пристроєм до нього - його власникам.
В іншій частині скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути подане під час підготовчого провадження у суді.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1