03.02.2017 р. Справа № 914/222/17
За позовом: Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів
до відповідача: Приватного підприємства «Альфабудсервіс», м. Львів
про стягнення заборгованості
Суддя П. Манюк,
розглянувши матеріали позовної заяви Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації до приватного підприємства «Альфабудсервіс» про стягнення заборгованості, встановив.
Статтею 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 4 вказаного Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється на рівні 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача 643 883, 51 грн, з них невикористаного авансу 616 927, 05 грн, 19 862, 66 грн - пені, 7 093, 80 грн - 10 % річних.
Судовий збір, що підлягає сплаті за подання даної майнової вимоги становить 9 658, 25 грн.
Відповідно до положень статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Пунктом 3.1 постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» (надалі - Постанова) визначено, що клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Як вбачається із поданої позовної заяви, на позивача за вчинення бюджетного правопорушення, передбаченого п. 22 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу, Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області винесено розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами від 12.01.2017 р. № 07.1-11/256 на рахунку Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації. У зв'язку з вищенаведеним, позивач зазначає, що він позбавлений можливості сплатити судовий збір.
Суд, проаналізувавши підставу неможливості сплати судового збору, зазначену у позовній заяві, звертає увагу позивача на те, що з її змісту не вбачається конкретного клопотання, а саме про звільнення від сплати судового збору чи про його відстрочку/ розстрочку.
Відповідно до п. 3.2. Постанови, у разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги. У разі перенесення цієї дати (в зв'язку з відкладенням розгляду справи або з інших причин) відповідно може бути продовжено й строк (строки), на які відстрочено або розстрочено сплату судового збору, про що господарським судом зазначається у відповідній ухвалі.
При цьому, як зазначається в Постанові, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Крім того, позивачем не представлено до суду доказів, які б свідчили про появу можливості у останнього сплатити судовий збір під час судового розгляду справи та не вказані конкретні строки, протягом яких відпаде обставина, що зумовила відстрочку сплати судового збору.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Отже позовну заяву та додані до неї документи слід повернути без розгляду для усунення недоліків.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 57, п. 4 ч. 1 ст. 63, 86 ГПК України, суд
Позовну заяву Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації до приватного підприємства «Альфабудсервіс» про стягнення заборгованості та додані до неї документи повернути без розгляду.
Додатки на 33 аркушах
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Суддя Манюк П.Т.