36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
31.01.2017 р. Справа № 917/2073/16
за позовом Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Миргородтеплоенерго", пров. Луговий, 11, Миргород, Миргородський район, Полтавська область,37600
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_3
про стягнення 29 205,75 грн. заборгованості
Суддя Тимощенко О.М.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2 дов. №1202 від 22.09.2016 року
від відповідача: ОСОБА_1 НОМЕР_1, виданий Миргородським МРВ УМВС України в Полтавській області від 14.06.2007 року
В судовому засіданні 31.01.2017 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.
Обставини справи: розглядається позовна заява про стягнення 29 205,75 грн. заборгованості, яка складається з 5002,21 грн. основного боргу, 170,34 грн. 3% річних, 673,98 грн. інфляційних, 1460,03 грн. пені за договором про закупівлю послуг теплопостачання у вигляді гарячої води №315 від 04.10.2013 року та 15988,70 грн. основного боргу, 444,34 грн. 3% річних, 1820,32 грн. інфляційних, 3645,83 грн. пені за договором про закупівлю послуг теплопостачання у вигляді гарячої води №324 від 04.10.2013 року.
27.01.2017 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує частково, посилаючись на слив позовної давності щодо стягнення пені за прострочку оплати платежів за жовтень-листопад 2015 року по обох Договорах на момент подачі позову до суду. Крім того, відповідач просить суд зменшити розмір заявленої до стягненні пені на 90% на підставі ст. 551 ЦК України та ст. 83 ГПК України, а також розстрочити виконання рішення суду рівними частинами щомісячно до 01.10.2017 року.
31.01.2017 року від позивача до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач повідомив суд про сплату відповідачем 500,00 грн. заборгованості за договором №315 про закупівлю послуг теплопостачання у вигляді гарячої води від 04.10.2013р. та 500,00 грн. заборгованості за договором №324 про закупівлю послуг теплопостачання у вигляді гарячої води від 04.10.2013р., з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 4502,21 грн. основного боргу, 170,34 грн. 3% річних, 673,98 грн. інфляційних, 1460,03 грн. пені за договором про закупівлю послуг теплопостачання у вигляді гарячої води №315 від 04.10.2013 року та 15488,70 грн. основного боргу, 444,34 грн. 3% річних, 1820,32 грн. інфляційних, 3645,83 грн. пені за договором про закупівлю послуг теплопостачання у вигляді гарячої води №324 від 04.10.2013 року. До заяви позивачем додано виписку по рахунку за 23.01.2017 року. Крім того, від позивача надійшов супровідний лист з документами для залучення їх до справи.
31.01.2017 року від відповідача надійшов супровідний лист з копіями квитанцій №163 від 30.01.2017 року на суму 500,00 грн. та №164 від 30.10.2017 року на суму 500,00 грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заяву про зменшення розміру позовних вимог та просив суд прийняти її до розгляду.
Згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду та розглядає позовні вимоги в редакції даної заяви від 31.01.2017 року.
Також представник позивача виклав зміст позовних вимог з урахуванням заяви про зменшення та просив суд їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні повідомив суд про сплату ним 30.01.2017 року ще 500,00 грн. заборгованості за договором №315 про закупівлю послуг теплопостачання у вигляді гарячої води від 04.10.2013р. та 500,00 грн. заборгованості за договором №324 про закупівлю послуг теплопостачання у вигляді гарячої води від 04.10.2013р., на підтвердження чого надав копії квитанцій №163 від 30.01.2017 року на суму 500,00 грн. та №164 від 30.10.2017 року на суму 500,00 грн. Крім того, відповідач просив суд застосувати позовну давність в частині стягнення пені за прострочку оплати платежів за жовтень-листопад 2015 року по обом договорам, зменшити розмір заявленої до стягненні пені на 90% та розстрочити виконання рішення суду рівними частинами щомісячно до 01.10.2017 року.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:
між Обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Миргородтеплоенерго" (позивач, виконавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, споживач) укладено два договори з додатками, а саме:
1. Договір про закупівлю послуг теплопостачання у вигляді гарячої води №315 від 04.10.2013 року (арк. с. 7-13) про забезпечення споживача тепловою енергією для опалення нежитлового приміщення магазину «Оскар», за адресою: АДРЕСА_1;
2. Договір про закупівлю послуг теплопостачання у вигляді гарячої води №324 від 04.10.2013 року (арк. с. 15-21) про забезпечення споживача тепловою енергією для опалення нежитлового приміщення магазину «Версаль», за адресою: АДРЕСА_2.
31.12.2013р. до договору №315 та до договору №324 було внесено зміни, про що укладено відповідні додаткові угоди (арк. с. 14,22).
Відповідно до п. 1.1 договору №315 та договору №324 виконавець взяв на себе зобов'язання постачати споживачеві послуги теплопостачання у вигляді гарячої води в потрібних йому обсягах до точки розподілу, а споживач зобов'язався приймати та своєчасно оплачувати одержані послуги теплопостачання за діючими тарифами в терміни, передбачені цим договором та додатками, які є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п. 3.3. договору №315 та договору №324 (в редакції додаткових угод від 31.12.2013р.) сторони домовились, що тариф за гігакалорію у відповідному періоді споживання послуг теплопостачання встановлюється на рівні тарифів, затверджених в установленому чинним законодавством порядку. У разі зміни тарифів сторонами в обов'язковому порядку здійснюється перерахунок за спожиті послуги теплопостачання за новими тарифами з дати застосування цих тарифів. Виконавець зобов'язується сповістити споживача про зміну тарифів в 15-денний термін після офіційного оприлюднення в засобах масової інформації, без внесення додаткових змін до цього договору щодо строків їх введення та розмірів.
Так, Постановою НКРЕКП №1454 від 30.04.2015р. визнано такою, що втратила чинність Постанову НКРЕКП №1071 від 31.03.2015р. та з 01.05.2015р. встановлено Обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства "Миргородтеплоенерго" тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів в розмірі 1755,89 грн. з ПДВ за 1 Гкал теплової енергії.
Постановою НКРЕКП №2690 від 29.10.2015р. було внесено зміни до Постанови НКРЕКП №1454 від 30.04.2015р. та з 01.11.2015р. встановлено Обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства "Миргородтеплоенерго" тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів в розмірі 1694,52 грн. з ПДВ за 1 Гкал теплової енергії.
Постановою НКРЕКП №54 від 28.01.2016р. було внесено зміни до Постанови HKPEKП №1454 від 30.04.2015р. та з 01.02.2016р. встановлено Обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства "Миргородтеплоенерго" тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів в розмірі 1632,72 грн. з ПДВ за 1 Гкал теплової енергії.
Постановою НКРЕКП №782 від 05.05.2016р. було внесено зміни до Постанови НКРЕКП №1454 від 30.04.2015р. та з 05.05.2016р. встановлено Обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства "Миргородтеплоенерго" тарифи на теплову енергію да потреб інших споживачів в розмірі 1411,548 грн. з ПДВ за 1 Гкал теплової енергії.
Постановою НКРЕКП №1210 від 30.06.2016р. було внесено зміни до Постанови НКРЕКП №1454 від 30.04.2015р. та з 01.07.2016р. встановлено Обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства "Миргородтеплоенерго" тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів в розмірі 1419,444 грн. з ПДВ за 1 Гкал теплової енергії.
Постановою НКРЕКП №1757 від 29.09.2016р. було внесено зміни до Постанови НКРЕКП №1454 від 30.04.2015р. та з 01.10.2016р. встановлено Обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства "Миргородтеплоенерго" тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів в розмірі 1486,308 грн. з ПДВ за 1 Гкал теплової енергії.
У пункті 4.2. договору №315 та договору №324 сторони визначили, що розрахунки проводяться після пред'явлення виконавцем рахунку на оплату послуг, шляхом перерахування до останнього числа поточного звітного місяця споживачем грошових коштів у сумі вказаній у рахунку.
На виконання умов договору №315 та договору №324 за період з 01.10.2015р. по 01.12.2016р. позивач поставив відповідачу теплову енергію на потреби опалення. Отримання теплової енергії підтверджується актами прийому-передачі теплової енергії (арк.с.51-55, 70-74).
Відповідач свої зобов'язання по оплаті за надані послуги повністю не виконав, внаслідок чого за ним рахується заборгованість по договору №315 в сумі - 4502,21 грн. та по договору №324 в сумі 15 488,70 грн., яку і просить стягнути позивач. Крім того, зазначена заборгованість відповідача підтверджується його заявою від 31.10.2016 року про реструктуризацію заборгованості по договорам №315 та №324 в сумі 22777,12 грн. за період 2015 р.-2016р.(арк. с. 75).
Також позивачем на підставі п. 7.3. договору №315 та договору №324 та ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу за договором про закупівлю послуг теплопостачання у вигляді гарячої води №315 від 04.10.2013 року:
- пеню в сумі 1460,03 грн. за періоди: з 01.11.2015 року по 22.11.2015 року (за зобов'язаннями за жовтень 2015 р.); з 01.12.2015 року по 31.05.2016 року (за зобов'язаннями за листопад 2015 р.); з 01.01.2016 року по 30.06.2016 року (за зобов'язаннями за грудень 2015 року); з 01.02.2016 року по 31.07.2016 року (за зобов'язаннями за січень 2016 року); з 01.03.2016 року по 31.08.2016 року (за зобов'язаннями за лютий 2016 року); з 01.04.2016 року по 30.09.2016 року ( за зобов'язаннями за березень 2016 року); з 01.05.2016 року по 31.10.2016 року (за зобов'язаннями за квітень 2016 року); з 01.11.2016 року по 12.12.2016 року ( за зобов'язаннями за жовтень 2016 року); з 01.12.2016 року по 12.12.2016 року ( за зобов'язаннями за листопад 2016 року);
- 3% річних в сумі 170,34 грн. за періоди: з 01.11.2015 року по 22.11.2015 року (за зобов'язаннями за жовтень 2015 р.); з 01.12.2015 року по 26.07.2016 року (за зобов'язаннями за листопад 2015 р.); з 01.01.2016 року по 16.11.2016 року ( за зобов'язаннями за грудень 2015 року); з 01.02.2016 року по 12.12.2016 року ( за зобов'язаннями за січень 2016 року); з 01.03.2016 року по 12.12.2016 року (за зобов'язаннями за лютий 2016 року); з 01.04.2016 року по 12.12.2016 року ( за зобов'язаннями за березень 2016 року); з 01.05.2016 року по 12.12.2016 року (за зобов'язаннями за квітень 2016 року); з 01.11.2016 року по 12.12.2016 року ( за зобов'язаннями за жовтень 2016 року); з 01.12.2016 року по 12.12.2016 року ( за зобов'язаннями за листопад 2016 року);
- інфляційних в сумі 673,98 грн. за періоди: грудень 2015 року - липень 2016 року (за зобов'язаннями за листопад 2015 року); січень-жовтень 2016 років (за зобов'язаннями за грудень 2015 року); лютий-листопад 2016 років (за зобов'язаннями за січень 2016 року); березень-листопад 2016 років (за зобов'язаннями за лютий 2016 року); квітень-листопад 2016 років (за зобов'язаннями за березень 2016 року); травень-листопад 2016 років (за зобов'язаннями за квітень 2016 року); листопад 2016 року (за зобов'язаннями за жовтень 2016 року)
та за договором про закупівлю послуг теплопостачання у вигляді гарячої води №324 від 04.10.2013 року:
- пеню в сумі 3645,83 грн. за періоди: з 01.11.2015 року по 30.04.2016 року (за зобов'язаннями за жовтень 2015 р.); з 01.12.2015 року по 31.05.2016 року (за зобов'язаннями за листопад 2015 р.); з 01.01.2016 року по 30.06.2016 року (за зобов'язаннями за грудень 2015 року); з 01.02.2016 року по 31.07.2016 року (за зобов'язаннями за січень 2016 року); з 01.03.2016 року по 31.08.2016 року (за зобов'язаннями за лютий 2016 року); з 01.04.2016 року по 30.09.2016 року ( за зобов'язаннями за березень 2016 року); з 01.05.2016 року по 31.10.2016 року (за зобов'язаннями за квітень 2016 року); з 01.11.2016 року по 12.12.2016 року ( за зобов'язаннями за жовтень 2016 року); з 01.12.2016 року по 12.12.2016 року ( за зобов'язаннями за листопад 2016 року);
- 3% річних в сумі 444,34 грн. за періоди: з 01.11.2015 року по 23.05.2016 року (за зобов'язаннями за жовтень 2015 р.); з 01.12.2015 року по 26.10.2016 року (за зобов'язаннями за листопад 2015 р.); з 01.01.2016 року по 12.12.2016 року ( за зобов'язаннями за грудень 2015 року); з 01.02.2016 року по 12.12.2016 року ( за зобов'язаннями за січень 2016 року); з 01.03.2016 року по 12.12.2016 року (за зобов'язаннями за лютий 2016 року); з 01.04.2016 року по 12.12.2016 року ( за зобов'язаннями за березень 2016 року); з 01.05.2016 року по 12.12.2016 року (за зобов'язаннями за квітень 2016 року); з 01.11.2016 року по 12.12.2016 року ( за зобов'язаннями за жовтень 2016 року); з 01.12.2016 року по 12.12.2016 року ( за зобов'язаннями за листопад 2016 року);
- інфляційних в сумі 1820,32 грн. за періоди: листопад 2015 року - травень 2016 року (за зобов'язаннями за жовтня 2015 року); грудень 2015 року - липень 2016 року, серпень - жовтень 2016 років (за зобов'язаннями за листопад 2015 року); січень-жовтень 2016 років, листопад 2016 року (за зобов'язаннями за грудень 2015 року); лютий-листопад 2016 років (за зобов'язаннями за січень 2016 року); березень-листопад 2016 років (за зобов'язаннями за лютий 2016 року); квітень-листопад 2016 років (за зобов'язаннями за березень 2016 року); травень-листопад 2016 років (за зобов'язаннями за квітень 2016 року); листопад 2016 року (за зобов'язаннями за жовтень 2016 року) (розрахунки арк. с. 37-44, 56-64).
При винесенні рішення суд входив з наступного.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ч.6 ст. 19 Закону України від 02.06.2005р. № 2633-IV "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Судом встановлено, що на виконання умов договорів №315 та №324 за період з 01.10.2015р. по 01.12.2016р. позивач поставив відповідачу теплову енергію на потреби опалення. Факт отримання теплової енергії підтверджується актами прийому-передачі теплової енергії (арк.с.51-55, 70-74).
Відповідач свої зобов'язання по оплаті за надані послуги повністю не виконав, внаслідок чого за ним рахується заборгованість по договору №315 в сумі 4502,21 грн. та по договору №324 в сумі 15 488,70 грн., яку і просить стягнути позивач. Заборгованість відповідача також підтверджується його заявою від 31.10.2016 року про реструктуризацію заборгованості по договорам №315 та №324 в сумі 22777,12 грн. за період 2015 р.-2016р.(арк. с. 75).
Під час розгляду справи відповідач повідомив суду про сплату ним 30.01.2017 року додатково 500,00 грн. заборгованості за договором №315 про закупівлю послуг теплопостачання у вигляді гарячої води від 04.10.2013р. та 500,00 грн. заборгованості за договором №324 про закупівлю послуг теплопостачання у вигляді гарячої води від 04.10.2013р., що підтверджується квитанціями №163 від 30.01.2017 року на суму 500,00 грн. та №164 від 30.10.2017 року на суму 500,00 грн.
Отже, в частині стягнення 500,00 грн. заборгованості за договором №315 про закупівлю послуг теплопостачання у вигляді гарячої води від 04.10.2013р. та в частині стягнення 500,00 грн. заборгованості за договором №324 про закупівлю послуг теплопостачання у вигляді гарячої води від 04.10.2013р. предмет спору відсутній і провадження у справі підлягає припиненню згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
В частині 4002,21 грн. боргу за договором №315 про закупівлю послуг теплопостачання у вигляді гарячої води від 04.10.2013р. та в частині 14 988,70 грн. боргу за договором №324 про закупівлю послуг теплопостачання у вигляді гарячої води від 04.10.2013р. позовні вимоги підтвердженні належними доказами та підлягають задоволенню.
У відповідності до ст.ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).
Пунктом 7.3 договорів №315 та №324 сторони визначили, що у разі порушення споживачем умов п. 4.2. договору, споживач зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем на підставі вищевикладеного нараховано відповідачу за договором про закупівлю послуг теплопостачання у вигляді гарячої води №315 від 04.10.2013 року:
- пеню в сумі 1460,03 грн. за періоди: з 01.11.2015 року по 22.11.2015 року (за зобов'язаннями за жовтень 2015 р.); з 01.12.2015 року по 31.05.2016 року (за зобов'язаннями за листопад 2015 р.); з 01.01.2016 року по 30.06.2016 року (за зобов'язаннями за грудень 2015 року); з 01.02.2016 року по 31.07.2016 року (за зобов'язаннями за січень 2016 року); з 01.03.2016 року по 31.08.2016 року (за зобов'язаннями за лютий 2016 року); з 01.04.2016 року по 30.09.2016 року ( за зобов'язаннями за березень 2016 року); з 01.05.2016 року по 31.10.2016 року (за зобов'язаннями за квітень 2016 року); з 01.11.2016 року по 12.12.2016 року ( за зобов'язаннями за жовтень 2016 року); з 01.12.2016 року по 12.12.2016 року ( за зобов'язаннями за листопад 2016 року);
- 3% річних в сумі 170,34 грн. за періоди: з 01.11.2015 року по 22.11.2015 року (за зобов'язаннями за жовтень 2015 р.); з 01.12.2015 року по 26.07.2016 року (за зобов'язаннями за листопад 2015 р.); з 01.01.2016 року по 16.11.2016 року ( за зобов'язаннями за грудень 2015 року); з 01.02.2016 року по 12.12.2016 року ( за зобов'язаннями за січень 2016 року); з 01.03.2016 року по 12.12.2016 року (за зобов'язаннями за лютий 2016 року); з 01.04.2016 року по 12.12.2016 року ( за зобов'язаннями за березень 2016 року); з 01.05.2016 року по 12.12.2016 року (за зобов'язаннями за квітень 2016 року); з 01.11.2016 року по 12.12.2016 року ( за зобов'язаннями за жовтень 2016 року); з 01.12.2016 року по 12.12.2016 року ( за зобов'язаннями за листопад 2016 року);
- інфляційних в сумі 673,98 грн. за періоди: грудень 2015 року - липень 2016 року (за зобов'язаннями за листопад 2015 року); січень-жовтень 2016 років (за зобов'язаннями за грудень 2015 року); лютий-листопад 2016 років (за зобов'язаннями за січень 2016 року); березень-листопад 2016 років (за зобов'язаннями за лютий 2016 року); квітень-листопад 2016 років (за зобов'язаннями за березень 2016 року); травень-листопад 2016 років (за зобов'язаннями за квітень 2016 року); листопад 2016 року (за зобов'язаннями за жовтень 2016 року)
та за договором про закупівлю послуг теплопостачання у вигляді гарячої води №324 від 04.10.2013 року:
- пеню в сумі 3645,83 грн. за періоди: з 01.11.2015 року по 30.04.2016 року (за зобов'язаннями за жовтень 2015 р.); з 01.12.2015 року по 31.05.2016 року (за зобов'язаннями за листопад 2015 р.); з 01.01.2016 року по 30.06.2016 року (за зобов'язаннями за грудень 2015 року); з 01.02.2016 року по 31.07.2016 року (за зобов'язаннями за січень 2016 року); з 01.03.2016 року по 31.08.2016 року (за зобов'язаннями за лютий 2016 року); з 01.04.2016 року по 30.09.2016 року ( за зобов'язаннями за березень 2016 року); з 01.05.2016 року по 31.10.2016 року (за зобов'язаннями за квітень 2016 року); з 01.11.2016 року по 12.12.2016 року ( за зобов'язаннями за жовтень 2016 року); з 01.12.2016 року по 12.12.2016 року ( за зобов'язаннями за листопад 2016 року);
- 3% річних в сумі 444,34 грн. за періоди: з 01.11.2015 року по 23.05.2016 року (за зобов'язаннями за жовтень 2015 р.); з 01.12.2015 року по 26.10.2016 року (за зобов'язаннями за листопад 2015 р.); з 01.01.2016 року по 12.12.2016 року ( за зобов'язаннями за грудень 2015 року); з 01.02.2016 року по 12.12.2016 року ( за зобов'язаннями за січень 2016 року); з 01.03.2016 року по 12.12.2016 року (за зобов'язаннями за лютий 2016 року); з 01.04.2016 року по 12.12.2016 року ( за зобов'язаннями за березень 2016 року); з 01.05.2016 року по 12.12.2016 року (за зобов'язаннями за квітень 2016 року); з 01.11.2016 року по 12.12.2016 року ( за зобов'язаннями за жовтень 2016 року); з 01.12.2016 року по 12.12.2016 року ( за зобов'язаннями за листопад 2016 року);
- інфляційних в сумі 1820,32 грн. за періоди: листопад 2015 року - травень 2016 року (за зобов'язаннями за жовтня 2015 року); грудень 2015 року - липень 2016 року, серпень - жовтень 2016 років (за зобов'язаннями за листопад 2015 року); січень-жовтень 2016 років, листопад 2016 року (за зобов'язаннями за грудень 2015 року); лютий-листопад 2016 років (за зобов'язаннями за січень 2016 року); березень-листопад 2016 років (за зобов'язаннями за лютий 2016 року); квітень-листопад 2016 років (за зобов'язаннями за березень 2016 року); травень-листопад 2016 років (за зобов'язаннями за квітень 2016 року); листопад 2016 року (за зобов'язаннями за жовтень 2016 року) (розрахунки арк. с. 37-44, 56-64).
Судом перевірено нараховані позивачем 3% річних та інфляційні, дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства України, відповідають наданому розрахунку та обґрунтовано заявлені позивачем до стягнення.
Відповідач просить суд застосувати позовну давність до заявлених позовних вимог в частині стягнення пені за прострочку оплати платежів за жовтень-листопад 2015 року по обом договорам.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України встановлено загальна позовна давність тривалістю у три роки.
Пунктом 1 ч. 2 ст.258 ЦК України встановлено спеціальну позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 259 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, договорами №315 та №324 збільшення строку позовної давності щодо стягнення неустойки (пені, штрафу) не передбачено.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно позовних вимог позивачем за прострочку оплати платежів по договору про закупівлю послуг теплопостачання у вигляді гарячої води №315 від 04.10.2013 року у жовтні 2015 року нарахована пеня за період з 01.11.2015 року по 22.11.2015 року в сумі 15,26 та у листопаді 2015 року нарахована пеня за період з 01.12.2015 року по 31.05.2016 року в сумі 252,60 грн. Також позивачем за прострочку оплати платежів по договору про закупівлю послуг теплопостачання у вигляді гарячої води №324 від 04.10.2013 року у жовтні 2015 року нарахована пеня за період з 01.11.2015 року по 30.04.2016 року в сумі 290,56 та у листопаді 2015 року нарахована пеня за період з 01.12.2015 року по 31.05.2016 року в сумі 586,65 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, з даним позовом позивач звернувся до суду 22.12.2016р., що підтверджується поштовим штампом на конверті в якому позовна заява надійшла до суду (арк. с. 80).
З огляду на вище викладене та заяву відповідача про застосування строків позовної давності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за прострочку оплати платежів по договору про закупівлю послуг теплопостачання у вигляді гарячої води №315 від 04.10.2013 року у жовтні 2015 року за період з 01.11.2015 року по 22.11.2015 року та у листопаді 2015 року за період 01.12.2015 року по 21.12.2015 року та вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за прострочку оплати платежів по договору про закупівлю послуг теплопостачання у вигляді гарячої води №324 від 04.10.2013 року у жовтні 2015 року за період з 01.11.2015 року по 22.11.2015 року та у листопаді 2015 року за період 01.12.2015 року по 21.12.2015 року не підлягають задоволенню як такі, що пред'явлені за межами, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України, спеціального строку позовної давності в один рік.
З урахуванням вищевикладеного за перерахунком, здійсненим судом за допомогою калькулятора "ЛІГА: ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.3" загальний розмір пені по двом договорам складає 4908,83 грн.
Як вже зазначалось вище, відповідач у відзиві просив суд зменшити розмір пені на 90%.
В обґрунтування вказаного відповідач посилається на скрутне матеріальне становище, яке склалося через тимчасову непрацездатність у зв'язку з переломом ноги у 2016 році та встановлення 3-ї групи інвалідності, що підтверджується листами непрацездатності, довідкою Міністерства охорони здоров'я, інвалідною програмою реабілітації, та часткове виконання своїх зобов'язань за договорами.
Позивач заперечував проти задоволення даного клопотання.
Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
В п.п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що за змістом п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання зобов'язання або його невиконання, незначності прострочення виконання зобов'язання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ст.3 ЦК України).
Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (рішення Конституційного Суду від 11.07.2013 № 7-рп/2013).
Враховуючи баланс інтересів сторін у справі, що відповідач перебуває у скрутному матеріальному становищі, часткову оплату боргу по договорам, суд прийшов до висновку про наявність виключних обставин, які дають підстави для зменшення розміру пені на 50% до 2454,41 грн.
Крім того, відповідач також просить суд розстрочити виконання рішення суду по справі рівними частинами щомісячно до 01.10.2017 року.
Як зазначено у п. 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", розстрочка означає виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.
В основу ухвали про надання розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.
Враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, зменшення судом розміру пені на 50%, суд вважає, що на даному етапі відсутні підстави іще і для надання розстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 18990,91 грн. основного боргу по договорам №315 та №324, 2454,41 грн. пені, 614,68 грн. 3% річних, 2494,30 грн. інфляційних витрат підтверджуються наявними доказами, відповідачем не спростовані і підлягають задоволенню.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.33, 43, п. 1-1 ст. 80,п.3. ст. 83,ст. ст.82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. В частині стягнення 1000,00 грн. боргу припинити провадження у справі.
3. В задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про надання розстрочки виконанні рішення суду - відмовити.
4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Миргородтеплоенерго" (пров. Луговий, 11, м. Миргород, Миргородський район, Полтавська область,37600, ідентифікаційний код 25682207) 18990,91 грн. боргу, 2454,41 грн. пені, 614,68 грн. 3% річних, 2494,30 грн. інфляційних.
5. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 03.02.2017 року
Суддя Тимощенко О.М.