01.02.2017 Справа № 920/1179/16
Суддя господарського суду Сумської області Заєць С.В., розглянувши матеріали справи № 920/1179/16
за позовом Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради,
м. Суми
до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Суми
про стягнення 3497 грн. 88 коп
За участю представників сторін:
Від позивача: Литвиненко Н.О.;
Від відповідача: ОСОБА_3
при секретарі судового засідання Малюк Р.Б.
Суть спору: позивач у позовній заяві від 28.11.2016 № 22/11761 просить суд стягнути з відповідача 2759 грн. 35 коп. заборгованості за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод за травень, червень, липень та листопад 2015 року відповідно до Договору на водопостачання та прийом стічних вод від 20.12.2010 № 1983, 548 грн. 95 коп. пені, 38 грн. 71 коп. 3% річних, 150 грн. 87 коп. інфляційних нарахувань, 1378 грн. 00 коп. судового збору.
20.12.2016 відповідачем подано до суду заяву про зупинення провадження у справі, в якій останній зазначає, що в провадженні Зарічного районного суду м. Суми знаходиться справа № 591/2715/16-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання незаконними та скасування нормативних актів виконавчого органу місцевого самоврядування: рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 № 596 «Про затвердження правил надання стічних вод в системи каналізації м. Суми»; рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 539 від 06.09.2011 «Про затвердження правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми».
Справа № 591/2715/16-а об'єднана в одне провадження із справою № 591/1519/15-а з присвоєнням загального № 591/1519/15-а. Тому, до набрання чинності судовим рішенням по справі № 591/1519/15-а відповідач просить зупинити дану справу.
24.01.2017 позивачем подано заперечення № 22/435 від 24.01.2017 на клопотання про зупинення провадження у справі № 920/1179/16, в якому позивач зазначає, що обставини, які встановлюються Зарічним районним судом м. Суми та господарським судом Сумської області по справі № 920/1179/16 не є взаємопов'язанними, оскільки предметом розгляду у Зарічному районному суді є визнання недійсними та скасування наказів підприємства, а предметом розгляду господарського суду Сумської області є стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради заборгованості за об'єми скинутих понаднормативно-забруднених стічних вод згідно Договору на водопостачання та прийом стічних вод від 20.12.2010 № 1983.
24.01.2017 ухвалою суду відмовлено в задоволенні вищезазначеного клопотання про зупинення провадження у справі.
24.01.2017 позивачем подано суду додаткові пояснення по справі від 23.01.2017 № 22/431.
Зазначені документи оглянуті судом в судовому засіданні та долучені до матеріалів справи.
В судовому засіданні від 24.01.2017 представниками сторін було зауважено, що Договір на водопостачання та прийом стічних вод від 20.12.2010 № 1983 припинив свою дію 20.12.2016.
01.02.2017 представником позивача було надано письмові пояснення у справі, в яких позивач зазначає, що пунктом 5.1. договору передбачено, що виробник контролює скиди забруднюючих речовин кожного місяця. При виявленні порушень розрахунки виконуються за поточний місяць. Відповідно до п. 7.11. Правил № 539 плата за скид Абонентом стічних вод з перевищенням ДК, установленим разовим аналізом, стягується за час від поперенього аналізу, проведеного водоканалом, до моменту зафіксованого порушення, але не більше трьох календарних місяців. Підвищена плата стягується за весь об'єм стічних вод, скинутих абонентом за цей період.
При цьому, позивач зазначає, що сума боргу за поточний місяць липень 2015 згідно акту відбору проб стічних вод від 29.07.2015 № 421 становитиме 743 грн. 33 коп., пеня 164 грн. 24 коп., інфляційні збитки 47 грн. 65 коп., 3% річних 11 грн. 61 коп., також зазначає, що сума заборгованості згідно акту відбору проб стічних вод від 17.11.2015 № 803 становить 137 грн. 59 коп.
В судовому засіданні від 01.02.2017 представником позивача надано усні пояснення щодо позовних вимог, зокрема зазначено, що в Рахунку № 215 від 26.10.2015 здійснено нарахування на три місяці: червень, липень та серпень в загальній сумі 2621 грн. 76 коп., при цьому, сума боргу за липень становить 743 грн. 33 коп. Представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні від 01.02.2017 проти задоволення позовних вимог заперечував, в тому чсилі посилаючись на те, що позивач подвійно застосував штрафні санкції щодо нього, щодо наданих в судове засідання представником позивача письмових пояснень зазначає, що позивачем змінено період нарахування з червня по серпень 2015 року включно, в той час як в позові вимога ставилась за травень, червень, липень 2015 року, а рахунком № 215 від 26.10.2015 ставилась - за червень, липень 2015 року це на думку представника відповідача є самостійним позовом.
Представниками сторін клопотань про відкладення розгляду справи чи надання часу для подання додаткових документів суду надано не було.
Таким чином, враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та надання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принцип змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази, суд встановив:
20.12.2010 між Комунальним підприємством «Міськводоканал» Сумської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено Договір на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями № 1983.
В преамбулі договору передбачено, що сторони у своїх взаємовідносинах керуються Правилами приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми, затвердженими рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.20107 № 596 та іншими нормативно правовими актами. Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 № 539 внесено зміни до додатку до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 № 596 «Про затвердження правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми», виклавши його в новій редакції.
Відповідно до п. 1.1. договору позивач взяв на себе зобов'язання забезпечувати відповідача питною водою та приймати стічні води згідно межі розподілу, а відповідач в свою чергу зобов'язався своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених договором.
Пунктом 5.1 договору на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями від 20.12.2010 р. № 1983 визначено, що відповідач несе відповідальність за каналізаційні мережі, які знаходяться у нього на балансі. В каналізаційну мережу забороняється скидати сміття, попіл, грунт, лід, токсичні речовини і т. п., а також ґрунтові води і води промислових підприємств з перевищенням граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин. Позивач контролює скиди забруднюючих речовин кожного місяця. При виявленні порушень розрахунки виконуються за поточний місяць. Крім того, п. 5.1 договору передбачено нормативи скиди забруднюючих речовин у систему каналізацію постачальника, згідно яких забруднюючі речовини стічних вод, що скидаються споживачем в систему каналізації постачальника, не повинні перевищувати норми ГДК.
Пунктом 4.2. Правил приймання стічних вод в систему каналізації м. Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06 вересня 2011 року № 539 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.07 р. № 596 «Про затвердження Правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми» (далі «Правила») для всіх абонентів, що скидають стічні води в систему каналізації м. Суми, встановлені Єдині допустимі концентрації забруднюючих речовин, що наведені у таблиці 1 до цих «Правил», а також п. 5.1. договору на водопостачання та прийом стічних вод від 20.12.2010 р. № 1983. Вони встановлені відповідно до норм чинного законодавства, виходячи з технічних можливостей міської каналізаційної мережі і очисних споруд, з урахуванням затверджених допустимих концентрацій (ДК) речовин, що надходять з очищеними стічними водами в басейн р. Псел, і якісного складу води із міськводопроводу.
Дані правила є чинними як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на даний час.
Згідно з п. 3.2. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.02 р. № 37 та п. 7.5. «Правил...», відповідач зобов'язаний здійснювати оплату за перевищення рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах при скиді у міську каналізацію, порівняно з встановленими місцевими правилами приймання, яка рахується за встановленим нормативом плати за очищення 1 куб.м. стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), об'ємом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.
Пунктом 6.5 Правил приймання стічних вод в систему каналізації м. Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 року № 539 з метою контролю якості стічних вод споживача КП «Міськводоканал» Сумської міської ради здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скидання понаднормативних забруднень. Відбір проб стічних вод абонента виконується уповноваженими представниками КП «Міськводоканал» Сумської міської ради, що фіксується у акті відбору проб, які підписують як працівник водоканалу, так і представник абонента.
Акти відбору проб стічних вод містять інформацію про кількість проби, номер проби, назву та вид проби, мету відбору, час та місце відбору, присутніх осіб, об'єкт обстеження, підписи сторін, тощо.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що:
- 29.07.2015 на каналізаційному випуску на виході з контрольного колодязя, за адресою: вул. Курська, 22 в м. Суми, позивачем зафіксовано скид споживачем (відповідачем) в міську каналізацію з перевищенням тимчасово допустимих концентрацій забруднюючих речовин: завислих речовин 410,0 мг/л при дозволеній нормі 280,0 мг/л, фосфатів 7,48 мг/л при дозволеній нормі 6,5 мг/л, нітратів 3,21 мг/л при дозволеній нормі 0,64 мг/л, цинку 0,20 мг/л при дозволеній нормі 0,084 мг/л, перевищення співвідношення ХСК/БСК5=485/193,3=2,51, що підтверджується актом відбору проб стічних вод від 29.07.2015 р. № 421, протоколом дослідження якості стічних вод від 29.07.2015 р. № 2194.
- 17.11.2015 зафіксовано скид відповідачем на каналізаційному випуску на виході з контрольного колодязя, за адресою: вул.. Курська, 22 в м. Суми, в міську каналізацію з перевищенням тимчасово допустимих концентрацій забруднюючих речовин: нітритів 0,05 мг/л при дозволеній нормі 0 мг/л, цинку 0,135 мг/л при дозволеній нормі 0.084 мг/л, заліза 1,36 мг/л при дозволеній нормі 1,0 мг/л, перевищення співвідношення ХСК/БСК5=88,4/33,7=2,51, що підтверджується актом відбору проб стічних вод від 17.11.2015 № 803, протоколом дослідження якості стічних вод від 17.11.2015. №2397.
З матеріалів справи вбачається, що акти № 421 від 29.07.2015 та № 803 від 17.11.2015 підписані уповноваженими представниками сторін, як зі сторони КП «Міськводоканал» Сумської міської ради так і зі сторони ФОП ОСОБА_2
Отже, акти відбору проб стічних вод складені з дотриманням вимог Правил приймання стічних вод в систему каналізації м. Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 р. № 539 та п. 9.1. КНД 211.1.0.009-94, а отже є дійсними.
Позивачем на адресу відповідача було направлено претензії від 25.01.2016 № 22/534 та від 02.03.2016 № 22/2181.
Відповіді відповідача на зазначені претензії в матеріалах справи відсутні.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що КП «Міськводоканал» Сумської міської ради було здійснено розрахунки розмірів грошової плати при перевищенні граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин, зокрема:
- відповідно до розрахунку від 26.10.2015 № 05/11624, відповідачу нараховано 2621 грн. 76 коп., при цьому зазначається, що розрахунки здійснено на підставі п.п. 7.11 Правил, плата за скид стягується за час попереднього аналізу, тобто враховується і обсяг строків трьох попередніх місяців.
Проте, суд не погоджується з даним розрахунком позивача, оскільки Відповідно п. 1.7 Правил № 539 відносини Водоканалу і Абонентів, у тому числі й питання про відповідальність Абонентів за порушення даних правил, будуються на засадах цивільно-правових договорів згідно з їх умовами.
Сторонами в п. 5.1. Договору зазначено, що Позивач контролює скиди забруднюючих речовин кожного місяця. При виявленні порушень розрахунки виконуються за поточний місяць.
Однак, в розрахунку від 26.10.2015 № 05/11624 в протиріччя умовам укладеного договору позивачем нараховано платіж за три попередні місяці відповідно до п.п. 7.11 Правил.
Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до вищезазначеного рахунку, а саме від 26.10.2015 № 215 відповідачу нараховано за скиди забруднюючих речовин в міську каналізацію 2621 грн. 76 коп. за період червень, липень (а.с. 20).
Відповідно до наданого 01.02.2017 представником позивача розрахунку заборгованості за скид стічних вод в систему каналізації м. Суми з понаднормативним забрудненням нараховано позивачем 2 621 грн. 76 коп. за період червень, липень, серпень 2015 року.
Враховуючи зазначене, а саме те, що позивачем не правомірно здійснено розрахунок необхідної до сплати суми не за один місяць, в якому виявлено порушення (липень 2015), як то передбачено умовами договору, а за три місяці (які сам позивач не може чітко визначити, чи то за травень, червень, липень, чи за червень, липень серпень), суд не приймає, як належний доказ здійснений позивачем розрахунок від 26.10.2015 № 05/11624 необхідної до сплати грошової суми, що становить 2621 грн. 76 коп. за перевищенні граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин саме за липень 2015 року.
- відповідно до розрахунку від 25.01.2016 № 05/653, відповідачу нараховано 137 грн. 59 коп. за листопад 2015 року.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Таким чином, законодавчо визначена свобода договору.
Відповідно до п. 5.1 договору споживач несе відповідальність за каналізаційні мережі які находяться у нього на балансі. В каналізаційну мережу забороняється скидати сміття, попіл, грунт, ганчірки, лід, токсичні речовини і т.п., а також грунтові води і води промислових підприємств з перевищенням граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин. Виробник контролює скиди забруднюючих речовин кожного місяця. При виявленні порушень розрахунки виконуються за поточний місяць. Перелік граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин (ГДК):
1) реакція середовища рН-6,5-9 мг/л;
2) БСК3 - 256 мг/дм3;
3) завислі речовини - 280 мг/дм3;
4) нафти і нафтопродукти - 0,73 мг/дм3;
5)жири - 8 мг/дм3;
6) азот амонійний - 25 мг/дм3;
7) нітрити -0;, 8) нітрати - 0,64 мг/дм3;
9) фосфати - 6,5 мг/дм3;
10) сульфати - 77 мг/дм3;
11) хлориди - 80,4 мг/дм3;
12) СПАР 0,25;
13) залізо - 1 мг/дм3;
14) мідь -0,012 мг/дм3;
15) нікель -0,12 мг/дм3;
16) цинк - 0,084 мг/дм3;
17) хром+3 - 0,5 мг/дм3;
18) свинець - 0,12 мг/дм3.
Відповідно до п. 5.2 скидання «Споживачем» стоків з перевищенням ГДК сплачується згідно з Правилами приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми», затверджених рішенням виконавчим комітетом Сумської міської ради від 10.12.2007 року № 596 по штрафному тарифу згідно з розрахунками. Штрафні тарифи застосовуються згідно з кратністю підвищення ГДК по кожному виду забруднень.
Отже, взаємовідносини між КП «Міськводоканал» Сумської міської ради та ФОП ОСОБА_2 регулюються договором на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями від 20.12.2010. № 1983; рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.11 р. № 539 «Про затвердження Правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми»; Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Держбуду України від 19.02.02 р. № 37, які на даний час є діючими.
Згідно з п. 3.2. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод системи каналізації населених пунктів та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.02 р. № 37 (далі «Інструкція») при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими Правилами приймання, підприємства сплачують Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб.м стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз ) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.
Відповідно до п. 2.3. «Інструкції» нормативи плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації населених пунктів (Нп) установлюються в місцевих Правилах приймання на рівні виробничої собівартості очищення 1 куб.м стічних вод з умістом забруднень у межах установлених в місцевих Правилах приймання допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Пунктом 7.2. Правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми, (Нн) - встановлений норматив плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації міста, грн./куб.м (п. 2.3. «Інструкції» наказ № 37), встановлюється Водоканалом строком на один рік на основі фактичних затрат виробництва за звітний період.
Відповідно до договору від 20.12.2010 № 1983 сторони зобов'язувались керуватись законами, нормативними документами та правилами, зазначеними в преамбулі даного договору.
Відповідно до п. 2.1.6. Правил приймання стічних вод в систему каналізації м.Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06 вересня 2011 року № 539, КП «Міськводоканал» Сумської міської ради зобов'язаний пред'являти абонентам рахунки, а в разі несплати рахунків - звертатись до господарського суду з позовом щодо примусового стягнення заборгованості. Відповідно до пунктом 2.3.4. Правил № 539 відповідач зобов'язаний оплачувати протягом 30 банківських днів рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем виставлено відповідачу рахунок від 26.10.15 № 215 за червень, липень 2015 на суму 2621 грн. 76 коп. та рахунок від 26.01.2016 № 18 за листопад 2015 на суму 137 грн. 59 коп.
Проте, суд не може погодитися з позивачем щодо обґрунтованості рахунку від 26.10.15 № 215 та покласти його в основу висновків у даному рішенні, оскільки, як раніше зазначалося позивачем неправомірно здійснено розрахунок необхідної до сплати суми, оскільки порушення було виявлене у липні 2015 року, а в зазначеному рахунку позивачем ставиться період червень, липень 2015 року.
Враховуючи вище викладене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення 137 грн. 59 коп. заборгованості за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод за листопад 2015 року, обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
В частині стягнення заборгованості в сумі 2621 грн. 76 коп. за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод за травень, червень, липень 2015 року суд відмовляє за необґрунтованістю.
В обґрунтування позовних вимог в частині стягнення пені позивач зазначає, що відповідно до п. 5.3. договору на водопостачання та прийом стічних вод від 20.12.2010 № 1983 та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543 за неналежне виконання грошового зобов'язання відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний прострочений день.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно поданого позивачем розрахунку пеня нарахована відповідачеві за період з 08.12.2015 по 31.03.2016 і становить 548 грн. 95 коп.
Відповідач контррозрахунку не надав.
В той же час суд не погоджується з позицією відповідача, викладеною представником відповідача в судовому засіданні від 01.02.2017, а саме, що здійсненні позивачем нарахування є подвійним застосуванням штрафних санкцій, враховуючи наступне:
Відповідно до п. 5.2 Договору скидання «Споживачем» стоків з перевищенням ГДК сплачується згідно з Правилами приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми», затверджених рішенням виконавчим комітетом Сумської міської ради від 10.12.2007 року № 596 по штрафному тарифу згідно з розрахунками. Штрафні тарифи застосовуються згідно з кратністю підвищення ГДК по кожному виду забруднень.
Отже, зафіксовані позивачем в актах № 421 від 29.07.2015 та № 803 від 17.11.2015 факти перевищення відповідачем тимчасово допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах та виставлені на підставі них рахунки є платою за скидання понаднормативних забруднень (штрафний тариф) (п. 6.5 Правил приймання стічних вод в систему каналізації м. Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 року № 539 виявлені в пробах перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скидання понаднормативних забруднень), тобто не є за своєю правовою природою штрафною санкцією, яка передбачена статтею 230 Господарського кодексу України.
Згідно з п. 5.4. договору на водопостачання та прийом стічних вод від 20.12.2010 № 1983, ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.
Згідно поданого позивачем розрахунку відповідачеві нараховано інфляційні збитки за період з 08.12.2015 по 31.05.2016 в сумі 150 грн. 87 коп., 3% річних за період з 08.12.2015 по 31.05.2016 в сумі 38 грн. 71 коп.
Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Відповідно до вищезазначеного та враховуючи, що судом відмовлено в задоволенні 2621 грн. 76 коп., а позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних нарахувань здійснено на загальну суму стягнення, в тому числі і на 2621 грн. 76 коп., судом здійснено перевірку правильності нарахування позивачем пені, 3% річних, інфляційних нарахувань за невиконання відповідачем грошових зобов'язань, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання. Згідно розрахунку, здійсненого судом загальний розмір пені становить 7 грн. 72 коп., 3% річних - 0 грн. 54 коп. та інфляційних нарахувань в сумі 6 грн. 24 коп.
Розрахунок здійснений судом за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.3 Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», ТОВ «ЛІГА: ЗАКОН», 2017.
Розрахунки суду долучені до матеріалів справи.
Оскільки право позивача щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних збитків передбачене діючим законодавством України та умовами договору позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 7 грн. 72 коп., 3% річних - 0 грн. 54 коп., інфляційних нарахувань в сумі 6 грн. 24 коп. є правомірними.
В задоволенні 541 грн. 23 коп. пені, 38 грн. 16 коп. 3% річних, 144 грн. 63 коп. інфляційних нарахувань суд відмовляє за необґрунтованістю.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору, пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 59 грн. 94 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул Білопільський шлях, 9, код 03352455) 137 грн. 59 коп. заборгованості за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод за листопад 2015 року, 7 грн. 72 коп. пені, 6 грн. 24 коп. інфляційних збитків, 0 грн. 54 коп. 3% річних, а також 59 грн. 94 коп. в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору.
3. В інший частині позовних вимог щодо стягнення 541 грн. 23 коп. пені, 38 грн. 16 коп. 3% річних, 144 грн. 63 коп. інфляційних нарахувань - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 03.02.2017.
Суддя С.В. Заєць