Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65
"03" лютого 2017 р. Справа № 906/110/17
Суддя господарського суду Житомирської області Кудряшова Ю.В. ,
розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали за позовом:
Державної екологічної інспекції у Житомирській області
до Любарського комунального підприємства "Добробут" Любарської селищної ради
про стягнення 4012886,75 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 4012886,75 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з п. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму.
Таким чином, за подання до господарського суду Житомирської області даного позову позивач має сплатити судовий збір у розмірі 60193,30 грн.
Однак позивач всупереч наведеного доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі за подання даного позову до позовної заяви не долучив.
Водночас позивачем подано клопотання про відстрочення йому сплати судового збору за подання до господарського суду Житомирської області даної позовної заяви (клопотання від 31.01.2017 вх. №02-44/93/17) до прийняття рішення господарським судом.
Як на підставу для відстрочення сплати судового збору позивач посилається на відсутність на його рахунку грошових коштів для сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
При цьому, за змістом наведеної норми, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України “Про судовий збір”, є врахування ним майнового стану сторін.
При цьому статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що свідчить про те, що позивачі під час подання позову є рівними та на них покладається обов'язок щодо сплати судового збору за розгляд у суді позовних заяв.
Відповідно до ГПК України, Закону України "Про судовий збір" сплата судового збору за подання позовної заяви покладається на позивача і докази сплати судового збору він повинен надати разом з позовною заявою, що позивачем не зроблено.
Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що під час розгляду справи в господарському суді (тривалість розгляду справи відповідно до ст. 69 ГПК України становить не більше двох місяців) у нього буде реальна можливість сплатити необхідну суму судового збору.
Відповідно до п. 4 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Звернути увагу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, господарський суд, -
1. Відмовити Державній екологічній інспекції у Житомирській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Повернути позовну заяву і додані до неї документи позивачу без розгляду.
Додаток на 27аркушах.
Суддя Кудряшова Ю.В.
Друк:
1 - в наряд;
2 - позивачу (рек.)