24 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого - судді Рейнарт І.М.
суддів Кирилюк Г.М., Музичко С.Г.
при секретарі Чумаченко А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України» на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16 листопада 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Кримгеологія», Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України», третя особа: Кабінет Міністрів України про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку,
Унікальний №759/5141/16-ц
№ апеляційного провадження: №22-ц/796/95/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Ключник А.С..
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М.
встановила:
у березні 2016р. позивач звернулась до суду з позовом про стягнення з ДП НАК «Надра України» «Кримгеологія» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 1 жовтня 2012 року по 30 квітня 2013 року у сумі 16 048грн. 98коп., стягнення з ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» нарахованої, але не виплаченої плати за невикористану щорічну відпустку у сумі 2 173грн. 20коп. та нараховану суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 1 жовтня 2012р., що складає 143855грн. 03коп.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначала, що вона з 25 квітня 2000 р. по 1 квітня 2013р. працювала на посаді ведучого геолога в Феодосійській комплексній нафтогазорозвідувальній експедиції (ФКНГРЕ) ДП «Кримгеологія» Національної акціонерної компанії «Надра України», що знаходиться на тимчасово окупованій території Криму.
Позивач стверджувала, що 30 квітня 2013р. була звільнена у зв'язку з початком процедури ліквідації ДП «Кримгеологія», проте підприємство не виплатило заробітну плату з жовтня 2012р. по квітень 2013р. у сумі 16 048грн. 98 коп. та компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 7 місяців, тому за затримку розрахунку при звільненні їй необхідно виплатити середній заробіток.
Рішенням суду від 16 листопада 2016 року позов задоволено частково, стягнуто з ДП ПАТ «НАК «Надра України» на користь ОСОБА_1 нараховану, але невиплачену заробітну плату за період з 1 жовтня 2012 року по 30 квітня 2013 року в сумі 16048 грн. 98 коп., стягнуто з ПАТ «НАК «Надра України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку з 1 жовтня 2012 року по 1 березня 2015 року в розмірі 143 855грн. 03коп. без утримання податків й інших обов'язкових платежів. Вирішено питання судових витрат. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ПАТ «НАК «Надра України» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, заявлених до ПАТ «НАК «Надра України».
- 2 -
Відповідач посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, так як ПАТ «НАК «Надра України» не було роботодавцем позивача, тому не повинно нести відповідальності за не здійснення з нею розрахунку при звільненні.
Також відповідач вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи та наданим доказам, оскільки відповідно до п. 7.3 Статуту ДП НАК «Надра України» «Кримгеологія» підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями засновника (Національна акціонерна компанія «Надра України»), а засновник - за зобов'язаннями підприємства, тому виплата працівникам підприємства заробітної плати за кошти Національної акціонерної компанії «Надра України» статутом підприємства і статутом компанії не передбачено, що свідчить про безпідставність вимог позивача саме до ПАТ «НАК «Надра України».
Рішення суду в частині стягнення заборгованості по заробітній платі та відмови у стягненні компенсації за невикористану відпустку сторонами не оскаржується, тому відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України не є предметом апеляційної перевірки.
Позивач, будучи належним чином повідомленою про день та час розгляду апеляційної скарги через свого представника (с.с.178), у судове засідання не з'явилася, представник позивача направила до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, тому колегія судів відповідно до ст. 305 ЦПК України провела судовий розгляд у відсутність позивача та її представника.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ПАТ «НАК «Надра України», які підтримали апеляційну скаргу, пояснення представника третьої особи, який покладався на розсуд суду, вивчивши матеріали справи, заперечення представника позивача та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що з 25 квітня 2000р. позивач працювала у Феодосійській комплексній нафтогазорозвідувальній партії, яка була реорганізована у листопаді 2001р. у Феодосійську комплексну нафтогазорозвідувальну експедицію ДП «Кримгеологія».
Звільнена 1 квітня 2013р. у зв'язку із ліквідацією ДП «Кримгеологія» ПАТ «НАК «Надра України» та Феодосійської комплексної нафтогазорозвідувальної експедиції.
Згідно довідки ліквідатора ДП «Кримгеологія» НАК «Надра України» від 26 червня 2013р. позивачу станом на 10 червня 2013р. не виплачена заробітна плата за період з жовтня 2012р. по квітень 2013р. у сумі 16 048грн. 98коп.
У порушення вимог ст. 215 ЦПК України суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, заявлені до ПАТ «НАК «Надра України», свого рішення не обґрунтував та не навів мотивів, з яких прийшов до висновку, що вказаний відповідач повинен нести відповідальність за невиконання вимог трудового законодавства роботодавцем позивача, а також не зазначив жодної норми матеріального права, на підставі якої були задоволені позовні вимоги заявлені до ПАТ «НАК «Надра України».
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Отже, виплатити заробітну плату працівнику при звільнені повинен власник підприємства або уповноважений ним орган, а у разі не здійснення цих дій, виплатити встановлену законодавством компенсацію повинно підприємство.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебувала у трудових відносинах з ДП «Кримгеологія» НАК «Надра України», тому саме це підприємство зобов'язано було виплатити їй заробітну плату та нести відповідальність у разі невиконання цієї вимоги
- 3 -
трудового законодавства.
З наданого суду першої інстанції Статуту Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Кримгеологія» вбачається, що підприємство є юридичною особою відповідно до законодавства України, має самостійний баланс, рахунки в банківських установах. НАК «Надра України» є засновником ДП НАК «Надра України» «Кримгеологія».
Згідно пункту 7.3. Статуту підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями засновника, а засновник - за зобов'язаннями підприємства.
Пунктом 12.7. Статуту передбачено, що претензії кредиторів до підприємства задовольняються з майна, яке належить на праві власності підприємству.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для стягнення із засновника ДП НАК «Надра України» «Кримгеологія» середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок ДП «Кримгеологія» з позивачем при її звільненні.
Доводи позивача про те, що ПАТ «НАК «Надра України» передавало майно у статутний фонд підприємства тільки з правом користування, без права його реалізації та вилучило це майно після прийняття судом рішення про початок ліквідаційної процедури підприємства, не може бути підставою для стягнення із засновника середнього заробітку у зв'язку із несвоєчасним розрахунком підприємства із звільненими працівниками, так як це не передбачено нормами матеріального права, а також статутними документами підприємств.
Твердження представника позивача про те, що ДП НАК «Надра України» «Кримгеологія» є підрозділом головного підприємства ПАТ «НАК «Надра України», не ґрунтуються на статутах вказаних підприємств, згідно яких зазначені підприємства є самостійними юридичними особами.
Не є ДП НАК «Надра України» «Кримгеологія» ні державним унітарним підприємством, ні державним комерційним підприємством, тому посилання представника у запереченнях на апеляційну скаргу на норми Господарського Кодексу України, які регулюють діяльність вказаних підприємств, є необґрунтованими.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та наданим сторонами доказам, а рішення судом ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті, тому воно підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог, заявлених до ПАТ «НАК «Надра України» з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог, як безпідставних.
Так як заявлені до ПАТ «НАК «Надра України» позовні вимоги задоволенню не підлягають, суд безпідставно стягнув з вказаного відповідача судовий збір, тому колегія суддів скасовує рішення суду в частині стягнення з вказаного відповідача судового збору у прибуток держави.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України» задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16 листопада 2016 року в частині задоволення позовних вимог, заявлених до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України» та стягнення судового збору, скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: