31 січня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/1607/16
14 год. 25 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Варняка С.О.,
при секретарі: Кальченко-Булановій М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 000160703 від 03.06.2016 р.,
встановив:
Звернувшись до суду, позивач посилається на те, що на його адресу надійшов наказ ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області від 07.05.2015 № 419 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1А.", з 07.05.2015 року терміном 5 робочих днів з питань отримання доходу (додаткового блага) за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 21.05.2015 р. № 216/21-03-17-03/НОМЕР_1.
У висновках акту перевірки зазначено, що встановлено порушення:
1. пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України - платником податку не включена до загального річного оподатковуваного доходу і не задекларована сума доходу у вигляді додаткового блага у розмірі 158388,36 грн., що призвело до донарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 26696,62 грн.;
2. п.49.18 ст.49 ПК України - неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.06.2015 р. № 000160703 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на 33540,77 грн., з яких за основним платежем 26696,62 грн., за штрафними санкціями на 6844,15 грн.
Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено з порушенням норм Податкового кодексу України, зважаючи на наступне.
Позивач у справі, у порушення вимог пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 ПК України, був позбавлений права бути присутнім під час проведення перевірки та надавати пояснення і документи з питань укладення кредитного договору, виникнення заборгованості і списання боргу за кредитним договором.
Не ознайомлення позивача до початку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з наказом про її проведення, відомостями про дату її початку та місце проведення перевірки, є грубим порушенням вимог п.79.2 ст.79 ПК України.
Невиконання відповідачем вимог п.79.2 ст.79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Крім того позивач зазначає, що Херсонське відділення Південний регіон ПАТ "Укрсоцбанк" листом від 16.08.2016 № 09.502-86/96-15214 повідомило його про те, що станом на 16 серпня 2016 заборгованість за відсотками та кредитом відсутня. Претензій Херсонського відділення Південний регіон ПАТ "Укрсоцбанк" до нього не має. Зобов'язання ОСОБА_1 за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № Ф080831П від 20.06.2008 року виконані в повному обсязі.
Позивач вважає, що до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі.
Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області не встановлювала правовий статус усієї суми прощеної заборгованості за кредитом. Однак, спірна сума може включати в себе тіло кредиту, відсотки та/або пеню, що, відповідно, зумовлює настання для позивача різних правових наслідків у межах спірних правовідносин. Крім того, як в акті перевірки, так і в матеріалах справи відсутній розрахунок штрафних санкцій за наслідками донарахувань податкових зобов'язань.
Просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.06.2016 №000160703;
- судові витрати покласти на відповідача.
У судовому засіданні представник позивача наполягала на позовних вимогах, просила суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні по суті позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши сторони та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
Наказом ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області № 419/21031703 від 07.05.2015 року призначена документальна позапланова невиїзна перевірка перевірки платника податків ОСОБА_1
Головним державним ревізор-інспектором відділу контрольно - перевірочної роботи з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області ОСОБА_2 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 01.01.13 по 31.12.13.
Перевірку проведено без присутності платника податків ОСОБА_1
Перевірка проведена в приміщенні ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області за адресою: м. Херсон, вул. І. Кулика, б. 143 а.
За результатами перевірки відповідачем складений акт "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з питання отримання додатковою блага у вигляді суми боргу анульованого кредитором за період з 01 01.2013 по 31.12.2013".
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від03.06.2015 р. № 000160703 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на 33540,77 грн., з яких за основним платежем 26 696,62 грн., за штрафними санкціями на 6 844,15 грн.
Херсонське відділення Південний регіон ПАТ "Укрсоцбанк" листом від 16.08.2016 № 09.502-86/96-15214 повідомило про те, що станом на 16 серпня 2016 року заборгованість за відсотками та кредитом відсутня. Зобов'язання ОСОБА_1 за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № Ф080831П від 20.06.2008 року виконані в повному обсязі. Цільове призначення кредиту було отримання грошових коштів у тимчасове користування на споживчі потреби.
Умовою договору про надання відновлювальної кредитної лінії № Ф080831П від 20.06.2008 року (із змінами від 22.07.2011 відповідно до додатковою угодою № 2) було те, що позивач у справі повертає кредит у сумі 394998, 33 грн. відповідно до графіку погашення та має право достроково погасити даний кредит, в тому числі проценти за
користування кредиту, комісій, а також можливих штрафних санкцій (пені, штрафу).
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Згідно п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Приписами пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Положеннями пп.78.1.1., 78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України, які вказані, як підстави проведення перевірки ОСОБА_1, визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється в разі, якщо: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансферного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п.78.4 ст.78 ПК України).
Особливості проведення документальної невиїзної перевірки передбачені ст.79 ПК України.
Згідно п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає право посадовим особам контролюючого органу розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Отже, документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки у спосіб, визначений законом, до її початку.
Як вбачається з матеріалів справи, в.о. начальника ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області винесено наказ від 07.05.2015 р. № 419 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 (рнокпп2114610577)".
Наказ про проведення перевірки від 07.05.2015 р. № 419 про проведення перевірки направлено позивачу 07.05.2015 p., тобто в день проведення позапланової перевірки.
Таким чином, позивач, у порушення вимог пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 ПК України, був позбавлений права бути присутнім під час проведення перевірки та надавати пояснення і документи з питань укладення кредитного договору, виникнення заборгованості і списання боргу за кредитним договором.
Не ознайомлення позивача до початку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з наказом про її проведення, відомостями про дату її початку та місце проведення перевірки, є грубим порушенням вимог п.79.2 ст.79 ПК України.
Невиконання відповідачем вимог п.79.2 ст.79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Дана правова позиція узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалах від 07.04.2014 р. по справі № К/800/37822/13, від 15.06.2015 р. по справі № К/800/53198/13, від 17.12.2015 p. № К/800/40005/15, а правовий висновок з цього питання сформульований Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 р. по справі № 21-425а14.
Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Надаючи правову оцінку позиціям сторін щодо оподаткування прощеної суми кредитного боргу суд враховує те, що згідно з пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
Таким чином, згідно з нормами ПК України визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.
Анульована (прощена) позивачу банком пеня та проценти, нараховані протягом певного часу дії договору, не є доходом, отриманим як додаткове благо, оскільки в розумінні ст. 164 ПК України до поняття додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) відноситься сума боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором.
Однак, відповідач помилково відносить до додаткових благ і прощені банком позичальнику пеню та проценти за користування коштами за кредитним договором. В даному випадку законодавець має на увазі оподаткування отриманого доходу у вигляді додаткового блага, яке повинно бути реальним, тобто, таким, яке можливо використати при реалізації прав, свобод та обов'язків.
Крім того, як вже зазначалося вище, відповідно до пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу.
Згідно з пп. 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
При цьому до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання (пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПК України).
Отже, відсотки, нараховані боржнику внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Прощені позивачу пеня та відсотки не є його доходом та додатковим благом, оскільки, якщо сума кредиту надається безпосередньо позичальнику, то проценти, неустойка (в т.ч. пеня) ним не отримується, а банк вправі як стягувати її, так і не стягувати.
Отже, прощення процентів, нарахованих за користування кредитом та пені (неустойки) у вигляді відсотків за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання регулюється між сторонами зобов'язання в межах договірних правовідносин цивільним законодавством.
На підставі наведеного, вбачається, що проценти, нараховані за користування кредитом та пеня (неустойки) у вигляді відсотків за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням, не є доходом платника податків, який виступає боржником у даних правовідносинах, в розумінні ПК України, який підлягає оподаткуванню згідно абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України.
З аналізу наведених положень ПК України можна зробити висновок, що до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі.
При дослідженні правових підстав для оподаткування за наслідками перевірки позивача прощеної йому суми боргу, суд вважає, що відповідач не з'ясував структуру такого прощеного боргу, не визначив його складові - основну суму прощеного кредитного боргу та суму прощених процентів. На думку суду, без такого розподілу визначення правомірного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб позивача за період, що перевірявся є неможливим.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
У судовому засіданні відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність спірного податкового повідомлення-рішення.
За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 161, 162, 163 КАС України,
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області від 03.06.2105 р. № 000160703, яким збільшено суму грошового зобов'язання ОСОБА_1 за платежем "Податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування" на суму 33540 грн.77 коп.
Присудити здійснені ОСОБА_1 судові витрати в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 21 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03 лютого 2017 р.
Суддя Варняк С.О.
кат. 8.3.2