Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
про відмову у відкритті провадження
03 лютого 2017 р. Справа № 820/555/17
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Полях Н.А., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1, члена Харківської міської виборчої комісії, до Голови Харківської міської виборчої комісії ОСОБА_2 про визнання дій незаконними, -
Позивач - ОСОБА_1, член Харківської міської виборчої комісії, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Голови Харківської міської виборчої комісії ОСОБА_2, у якому просить суд:
- визнати відсутність повноважень, протиправними дії голови Харківської міської виборчої комісії ОСОБА_2 щодо одноособового, без уповноваження на це рішенням комісії, укладення договору від 08.06.2016р. з громадянкою ОСОБА_3 про надання юридичних послуг та надання їй довіреності від 14.06.2016р. на представництво комісії в судах та інших органах, щодо невиконання приписів Закону України «Про місцеві вибори» обов'язковості розгляду на засіданні комісії питань на вимогу трьох членів комісії від 16.10.2016р. вх.№1344 та 18.01.2017р. вх.№1381 (повторно) з законності такого представництва;
- зобов'язати голову Харківської міської виборчої комісії ОСОБА_2 припинити дію договору від 08.06.2016р. з громадянкою ОСОБА_3 про надання Харківській міській виборчій комісії юридичних послуг шляхом його розірвання, скасувати довіреність, надану ОСОБА_3 14.06.2016 р. №1316 та утриматися в подальшому від подібних протиправних дій.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч.1, ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
За змістом частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.
Дана позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 20.05.2013 року.
Суд зазначає, що правовідносини щодо представництва врегульовано Главою 17 Цивільного кодексу України.
Зокрема, відповідно до ст.244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Згідно зі ст.246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.20 Закону України "Про місцеві вибори" виборчі комісії з місцевих виборів є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення відповідних місцевих виборів і забезпечувати додержання та однакове застосування законодавства України про місцеві вибори.
Територіальна виборча комісія є постійно діючим колегіальним органом, що в межах своїх повноважень забезпечує організацію та проведення місцевих виборів. Члени територіальної виборчої комісії здійснюють свої повноваження до сформування на чергових місцевих виборах у порядку, передбаченому цим Законом, нового складу відповідної територіальної виборчої комісії.
Виборчі комісії, їхні голови, заступники голів, секретарі та члени цих комісій є суб'єктами владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, оскільки відповідно до Закону про ЦВК, статей 24, 25 Закону про вибори народних депутатів, статей 21, 22 Закону про вибори Президента України, статей 19, 20 Закону про вибори депутатів Верховної Ради АРК, місцевих рад, сільських, селищних, міських голів виборчі комісії є спеціальними колегіальними державними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення відповідних виборів і забезпечувати додержання та однакове застосування законодавства України щодо відповідних виборів.
Однак голова виборчої комісії є суб'єктом владних повноважень виключно у межах правовідносин, що виникають на підставі здійснення ним владних управлінських функцій у складі відповідної комісії.
Відповідно до ч.5 ст.25 Закону України "Про місцеві вибори" міська, районна в місті (у містах, де утворені районні у місті ради) територіальна виборча комісія: 1) забезпечує підготовку та проведення виборів до відповідної ради; 2) утворює територіальні виборчі округи відповідно до цього Закону, встановлює їх межі та єдину нумерацію; 3) надає правову, організаційну, методичну, технічну допомогу дільничним виборчим комісіям в частині їх діяльності, що стосується виборів депутатів міської, районної у місті ради, організовує навчання членів цих комісій з питань організації виборчого процесу; 4) реєструє кандидатів у депутати відповідно міської, районної у місті ради, включених до виборчих списків кандидатів у депутати місцевих організацій політичних партій, представників, уповноважених осіб місцевих організацій партій - суб'єктів відповідного виборчого процесу, видає їм посвідчення; 5) розглядає питання щодо скасування рішення про реєстрацію кандидатів у випадках, передбачених цим Законом; 6) повідомляє населення про зареєстрованих кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі, включених до виборчих списків кандидатів у депутати місцевих організацій партій; 7) затверджує текст виборчих бюлетенів по виборах депутатів відповідної місцевої ради, забезпечує виготовлення виборчих бюлетенів, передає їх відповідним територіальним, дільничним виборчим комісіям; 8) вирішує питання щодо використання коштів на проведення відповідних місцевих виборів, розподіляє кошти між дільничними виборчими комісіями, здійснює контроль за їх цільовим використанням; 9) сприяє організації зустрічей кандидатів у депутати міської, районної у місті ради з виборцями; 10) забезпечує виготовлення бланків протоколів та іншої виборчої документації, а територіальна виборча комісія, яка утворює дільничні виборчі комісії, - також печаток, штампів і передає їх відповідним дільничним виборчим комісіям; 11) заслуховує інформацію відповідних територіальних, дільничних виборчих комісій, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань, пов'язаних з підготовкою і проведенням виборів до відповідної місцевої ради; 12) здійснює контроль за наданням списків виборців дільничними виборчими комісіями для загального ознайомлення та уточнення; 13) реєструє офіційних спостерігачів від кандидатів, місцевих організацій партій - суб'єктів виборчого процесу на виборах до міської, районної у місті ради, від громадських організацій згідно із цим Законом; 14) здійснює контроль за використанням коштів виборчих фондів суб'єктів виборчого процесу на виборах до відповідної місцевої ради; 15) здійснює контроль за дотриманням встановленого цим Законом порядку проведення передвиборної агітації; 16) визнає голосування на виборчій дільниці недійсним у випадках, передбачених цим Законом; 17) встановлює підсумки голосування за кандидатів у депутати відповідних рад, результати виборів депутатів міської, районної у місті ради, здійснює офіційне опублікування результатів таких виборів; 18) реєструє обраних депутатів міської, районної у місті ради, повідомляє населення про зареєстрованих депутатів відповідної місцевої ради та основні відомості про них; 19) організовує проведення повторного голосування і повторних місцевих виборів у випадках, передбачених цим Законом; 20) розглядає звернення, заяви і скарги стосовно підготовки та проведення місцевих виборів до відповідної місцевої ради, приймає щодо них рішення; 21) забезпечує передачу на зберігання до відповідної державної архівної установи виборчої та іншої документації в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією; 22) здійснює в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці контроль за додержанням та однаковим застосуванням законодавства про місцеві вибори в частині, що стосується виборів до міської, районної у місті ради, виборцями, дільничними виборчими комісіями, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, підприємствами, установами та організаціями (незалежно від форм власності), їх посадовими особами, місцевими організаціями партій - суб'єктами виборчого процесу, їх представниками та уповноваженими особами, кандидатами у депутати до відповідної ради, офіційними спостерігачами; 23) здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.
Судом встановлено, що дії щодо укладення договору про надання юридичної допомоги та видача довіреності третій особі, вчинені головою виборчої комісії в межах спірних правовідносин, не є такими, що здійснювалися при виконанні владних управлінських функцій головою комісії як суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1, члена Харківської міської виборчої комісії, до Голови Харківської міської виборчої комісії ОСОБА_2 про визнання дій незаконними належить розглядати у порядку, встановленому Цивільно-процесуальним кодексом України.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 109 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, члена Харківської міської виборчої комісії, до Голови Харківської міської виборчої комісії ОСОБА_2 про визнання дій незаконними та роз'яснює позивачу, що для захисту своїх прав та законних інтересів він має право звернутись до місцевого загального суду в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 6, 17, 104, 109, 165, 186 КАС України, суд -
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, члена Харківської міської виборчої комісії, до Голови Харківської міської виборчої комісії ОСОБА_2 про визнання дій незаконними - відмовити.
Копію цієї ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Роз'яснити позивачу, що для захисту своїх прав та законних інтересів він має право звернутись до місцевого загального суду в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку у дводенний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, ухвала набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Полях Н.А.