Справа № 819/1674/16
26 січня 2017 р.м. Тернопіль
ОСОБА_1 окружний адміністративний суд, в складі:
головуючої судді Подлісної І.М.
при секретарі судового засідання Павловського Ю.Б.
за участю:
представника позивача ОСОБА_2
представників відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_4 звернувся у ОСОБА_1 окружний адміністративний суд з позовом до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення форми "Ф" № 1770317-1305 від 30.06.2016.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30.06.2016 відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення форми "Ф" № 1770317-1305 від 30.06.2016, яким позивачу нараховано податок на землю в сумі 116232 грн. 09 коп. Прийняте відповідачем вказане податкове повідомлення - рішення позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.11.2013 № 13366272 фізичній особі платнику податків ОСОБА_4 належить земельна ділянка площею 2,8464 га за адресою: с. Смиківці, Тернопільського району, Тернопільської області за кадастровим номером 6125287500:01:001:0452; дата реєстрації земельної ділянки 03.12.2007; цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Відповідно до ст. 271 ПК України базою оподаткування може бути нормативна грошова оцінка земельної ділянки або площа такої земельної ділянки, якщо її нормативну грошову оцінку не проведено.
Разом з тим, рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Листом від 28.09.2016 № 8-1916-99.5-1323/2-16 відділом Держгеокадастром у ОСОБА_1 районі Тернопільської області було повідомлено відповідача про відсутність Технічної документації про нормативну грошову оцінку земель земельної ділянки кадастровий номер 6125287500:01:001:0452.
Таким чином, відповідно до ст. 271 ПК України базою оподаткування земельної ділянки, яка належить позивачу, земельним податком є виключно її площа, а саме 2,8464 га, оскільки на момент нарахування позивачу земельного податку була відсутня Технічна документація про нормативну грошову оцінку земель земельної ділянки кадастровий номер 6125287500:01:001:0452.
Крім того, не було опубліковано рішення Смиковецької селищної ради щодо нормативно грошової оцінки земельних ділянок.
Натомість, контролюючим органом в порушення норм ст. 271 ПК України при розрахунку земельного податку було використано інформацію про розрахунок грошової оцінки сільськогосподарських угідь та базову вартість земель населених пунктів на території Тернопільського району на 2016 рік одержану від відділу Держгеокадастру ОСОБА_1 районі Тернопільської області згідно листа від 13.04.2016 №8-1916-99.5-764/2-16, та за базу оподаткування взято показник вартості земель для обслуговування будівель торгівлі, шо не передбачено Податковим кодексом України.
Також позивач зазначив, що відповідно до ПК України йому належним чином не було направлено (вручено) оскаржуване податкове повідомлення - рішення.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.
Представники відповідача ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській обл., заперечуючи проти позову, суду пояснила, що податкове повідомлення - рішення форми "Ф" від 08.08.2016 № НОМЕР_1 винесене ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та посилаючись на пояснення викладені у письмовому запереченні та додатковому поясненні, просила у задоволені позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін по справі, суд встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2), як фізична особа є платником податків, в т.ч. земельного податку з фізичних осіб.
Відповідно до заяви платника податків - фізичної особи ОСОБА_4 від 11.08.2015 (вх. ОСОБА_1 ОДПІ № 6976 від 11.08.2015) "Про нарахування земельного податку" ОСОБА_1 ОДПІ на підставі ст.ст. 286, 287 ПК України сформовано податкове повідомлення - рішення форми "Ф" № 1770317-1305 від 30.06.2016, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з плати за землю на 2016 рік в розмірі 116232,09 грн., яке було отримане позивачем 05.10.2016 в приміщенні ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області.
Не погодившись із винесеним вказаним податковим - повідомленням рішенням, в тому числі нарахованою сумою грошового зобов'язання з плати за землю на 2016 рік в розмірі 116232,09 грн. позивач звернувся у відповідності до ст. 56 ПК України до контролюючого органу вищого рівня із скаргою (заявою) про перегляд цього рішення.
Згідно рішення від 19.10.2016 № 35976/7/19-18-13-05 прийнятого Головним управлінням ДФС у Тернопільській області, скарга (заява) позивача вх. № 21653 від 05.10.2016 залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення форми "Ф" № 1770317-1305 від 30.06.2016 без змін, а також було відмовлено у перерахунку суми грошового зобов'язання по земельному податку. Оскільки нормами розділу ХІІІ ПК України не передбачено випадків для проведення перерахунку контролюючим органом суми грошового зобов'язання з плати за землю.
Не погоджуючись із оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся з позовом у суд.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до підпункту 14.1.72. пункту 14.1. ст. 14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Згідно із пунктом 291.1. ст. 269 ПК України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Статтями 125, 126 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Як слідує з витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.11.2013 № 13366272, що фізичній особі - платнику податків ОСОБА_4 належить земельна ділянка площею 2,8464 га за адресою: с. Смиківці, Тернопільського району, Тернопільської області за кадастровим номером 6125287500:01:001:0452; дата реєстрації земельної ділянки 03.12.2007; цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Відповідно до пункту 287.1. ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно із пунктом 270.1. ст. 270 ПК України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
При цьому, пунктом 271.1. ст. 271 ПК України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Крім того, рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п. 271.2. ст. 271 ПК України).
Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, суд дійшов висновку, що базою оподаткування може бути нормативна грошова оцінка земельної ділянки або площа такої земельної ділянки, якщо її нормативну грошову оцінку не проведено.
Відповідно до пункту 286.1. ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як слідує з матеріалів справи, що ОСОБА_1 ОДПІ від 08.04.2016 № 13768/7/13-051 був направлений запит до відділу Держгеокадастру у ОСОБА_1 районі Тернопільської області, згідно даного запиту отримано відповідь від 13.04.2016 за № 8-1916-99.5-764/2-16 "Інформації про розрахунок грошової оцінки сільськогосподарських угідь та базову вартість земель населених пунктів на території Тернопільського району на 2016 рік" використано показник вартості земель для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яким визначено нормативно грошову оцінку для земель комерційного призначення на території Смиковецької сільської ради в сумі 4083500,00 грн. за 1 га.
На підставі чого та відповідно до заяви платника податків - фізичної особи ОСОБА_4 від 11.08.2015 "Про нарахування земельного податку" ОСОБА_1 ОДПІ керуючись ст.ст. 286, 287 ПК України сформовано податкове повідомлення - рішення форми "Ф" № 1770317-1305 від 30.06.2016, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з плати за землю на 2016 рік в розмірі 116232,09 грн.
Після чого відповідачем повторно було направлено запит до відділу Держгеокадастру у ОСОБА_1 районі Тернопільської області, згідно даного запиту отримано відповідь від 28.09.2016 за №8-1916-99.5-1323/2-16 в якому було вказано, що в остатнього відсутня Технічна документація про нормативну грошову оцінку земель земельної ділянки кадастровий номер 6125287500:01:001:0452 та що вартість 1 кв.м. земель комерційного призначення становить 408,35 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка належить позивачу, не проводилась. Крім того, відповідачем не надано, а судом не здобуто доказів про опублікування рішення Смиковецької селищної ради щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Натомість, контролюючим органом в порушення норм ст. 271 ПК України при розрахунку земельного податку було використано "Інформацію про розрахунок грошової оцінки сільськогосподарських угідь та базову вартість земель населених пунктів на території Тернопільського району на 2016 рік" одержану від відділу Держгеокадастру ОСОБА_1 районі Тернопільської області згідно листа від 13.04.2016 № 8-1916-99.5-764/2-16, та за базу оподаткування взято показник вартості земель для обслуговування будівель торгівлі, що не передбачено Податковим кодексом України.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що пунктом першим розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 № 1204, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254 (далі - Порядок № 1204) визначено, що структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення відповідно до Кодексу, роздруковує його у двох примірниках (податкове повідомлення-рішення за формою "Ф" - в одному примірнику) та після погодження з підрозділами правової роботи передає на підпис керівнику (заступнику керівника) контролюючого органу, а складене відповідно до Митного кодексу України - керівнику або виконуючому його обов'язки.
Після підписання податкове повідомлення-рішення (крім податкового повідомлення-рішення за формою "Ф") не пізніше наступного робочого дня надсилається (вручається) платнику податків. Податкове повідомлення-рішення за формою "Ф" надсилається (вручається) платнику податків у терміни, встановлені Кодексом для податків на майно фізичних осіб.
Відповідно до пп. 265.1.3. п. 265.1. ст. 265 ПК України податок на майно складається з плати за землю.
Згідно з підпунктом 266.1.1. пункту 266.1. ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 14.1.129-1 пункту 14.1. ст. 14 ПК України визначено, що об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють серед інших будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування.
Як було вже вище встановлено, що цільове призначення вказаної земельної ділянки за кадастровим номером 6125287500:01:001:0452 є "для будівництва та обслуговування будівель торгівлі".
Відповідно до підпункту 266.7.2. пункту 266.7. ст. 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Пунктом третім розділу ІІІ Порядку № 1204 визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків - фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження такої фізичної особи з повідомленням про вручення.
Як слідує з матеріалів справи, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення форми "Ф" винесене 30.06.2016, однак доказів того, що відповідачем було надіслано (вручено) платнику податку вказане податкове повідомлення - рішення до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) судом не здобуто, а відповідачем не надано. Представник відповідача не заперечує факту не вручення (надіслання) позивачу оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
Таким чином, відповідачем порушено порядок надіслання (вручення) податкового повідомлення-рішення позивачу.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи те, що на момент нарахування котролюючим органом позивачу земельного податку була відсутня Технічна документація про нормативну грошову оцінку земель земельної ділянки, яка належить позивачу, а при розрахунку земельного податку контролюючим органом в порушення норм ст. 271 ПК України взято показник вартості земель для обслуговування будівель торгівлі, що не передбачено Податковим кодексом України, а також те, що відповідачем належним чином позивачу не було надіслано (вручено) оскаржуване податкове повідомлення - рішення, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення форми "Ф" № 1770317-1305 від 30.06.2016.
Згідно із частиною першою ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -
Позов задовольнити. Податкове повідомлення - рішення форми "Ф" ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС № 1770317-1305 від 30.06.2016 р. визнати протиправним та скасувати.
Стягнути на користь ОСОБА_5 за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області 1 162 (одну тисячу сто шістдесят дві) гривні 32 копійки понесених судових витрат зі сплати судового збору.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 31 січня 2017 року.
Головуючий суддя Подлісна І.М.