іменем України
Справа № 126/3375/16-ц
Провадження № 2/126/163/2017
"30" січня 2017 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Хмель Р. В.
секретар Дончик О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Маньківської сільської ради Бершадського району Вінницької області, про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -
01.06.1997 року в с. Маньківка Бершадського району помер дідусь позивачки, ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина, яку відповідно до ст. 548, ч.1 ст. 549 ЦК УРСР, прийняли дружина померлого (бабуся позивача) ОСОБА_4 та його син (батько позивача) ОСОБА_5, так як проживали разом зі спадкодавцем на момент смерті в одному будинку та фактично вступили в управління та володіння спадковим майном.
ОСОБА_4 померла 03.07.2006 року. Спадщину після її смерті відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України фактично прийняв її син (батько позивачки) - ОСОБА_5, так як постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, але спадщину належним чином не оформив і помер 22 січня 2014 року.
Після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 крім батька позивачки, ОСОБА_5, спадкоємцем першої черги залишився його брат - ОСОБА_2, який спадкове майно не приймав.
Після смерті ОСОБА_5 залишився житловий будинок № 55 з господарськими будівлями і спорудами по вулиці Подільській в с.Маньківка, Бершадського району, Вінницької області, який відповідно до довідки Маньківської сільської ради відносився до категорії колгоспних дворів і в ньому станом на 15 квітня 1991 року проживали ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_5 та спадкоємницею першої черги до його майна. Після смерті батька вона належним чином прийняла спадщину.
Звернувшись до нотаріуса для оформлення права власності на спадкове майно, ОСОБА_1 отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом після смерті батька в зв'язку з неможливістю виділення частки житлового будинку.
Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, Маньківської сільської ради, в якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого 22.01.2014р. на житловий будинок, загальною площею 82.1 кв.м., житловою (основною) площею 51.1 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: вул. Подільська, №55, с.Маньківка, Бершадського району, Вінницької області.: А)Житловий будинок; а)веранда; а1) ганок; Б)літня кухня; Бпід)погріб; Б1)сарай; б)сарай; В)сарай; Т)вбиральня; К)колодязь; 1,2,3)огорожа.
Позивач, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, однак надала до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за її відсутності.
Відповідач, ОСОБА_2, в судове засідання не з'явився, однак надав до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги визнав, просив слухати справу за його відсутності.
Представник Маньківської сільської ради в судове засідання не з'явився, однак надав до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги визнав, просив слухати справу за його відсутності.
Враховуючи те, що сторони скористались своїм правом передбаченим ч.2 ст.158 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 01.06.1997 року в с. Маньківка Бершадського району помер дідусь позивача, ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-АМ №367911, виданого 01.06.1997 року виконкомом Маньківської сільської ради (а.с.6). Після його смерті відкрилася спадщина, яку відповідно до ст. 548, ч.1 ст. 549 ЦК УРСР, прийняли дружина померлого (бабуся позивача) ОСОБА_4 та його син (батько позивача) ОСОБА_5, так як проживали разом зі спадкодавцем на момент смерті в одному будинку та фактично вступили в управління та володіння спадковим майном, що підтверджується довідкою Маньківської сільської ради №1742 від 21.12.2016 року (а.с.14).
ОСОБА_4 померла 03.07.2006 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-AM №046323, виданого 04.07.2006 року виконкомом Маньківської сільської ради (а.с.7).
Спадщину після її смерті відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України фактично прийняв батько позивача - ОСОБА_5, так як постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, але спадщину належним чином не оформив і помер 22 січня 2014 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії I-AM № 280271, виданого 22.01.2014 року виконкомом Маньківської сільської ради (а.с. 8).
Після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 крім батька позивача ОСОБА_5 спадкоємцем першої черги залишився його брат - ОСОБА_2, який спадкове майно не приймав, що підтверджується довідкою Маньківської сільської ради №1742 від 21.12.2016 року (а.с.14).
Після смерті ОСОБА_5 залишився житловий будинок № 55 з господарськими будівлями і спорудами по вулиці Подільській в с.Маньківка, Бершадського району, Вінницької області, який відповідно до довідки Маньківської сільської ради №1734 від 24.11.2016 року(а.с.15) відносився до категорії колгоспних дворів і в ньому станом на 15 квітня 1991 року проживали ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_5 та спадкоємницею першої черги до його майна, що підтверджується копією її свідоцтва про народження серії II-AM №419866, виданого 24.10.1979 року (а.с.12) та копією свідоцтва про одруження серії 1-АМ №076821 (а.с.13). Після смерті батька вона належним чином прийняла спадщину.
Звернувшись до нотаріуса для оформлення права власності на спадкове майно, ОСОБА_1 отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №02-31/294, видану 12.12.2016 року, якою їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом після смерті батька в зв'язку з неможливістю виділення частки житлового будинку (постанова а.с.9).
Відповідно до вимог п.1 ч. 2ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Ч. 1ст. 1220 ЦК України, зазначає, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Згідно з вимогами ч. 1ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право а спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ст.ст. 319, 321 ЦК України та ст. 41 Конституції України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до П.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності " визначено, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами , що регулювали власність цього двору , а саме :
а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Враховуючи, що станом на 15.04.1991 року членами колгоспного двору, який є предметом позову були ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, всі вказані особи є власниками вказаного будинку на праві спільної часткової власності (а.с.15)
У відповідності із вимогами листа Міністерства Юстиції України за №19-32\319 від 21.02.2005 року згідно якого у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і право встановлювальний документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.
Відповідно до п.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи вищенаведене суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та законними, а отже такими, що підлягають до задоволення із зазначених підстав.
Керуючись ст. ст. 16, 319, 321, 1217, 1218, 1220 ЦК України, ст. ст. 174, 209, 213 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого 22.01.2014р. на житловий будинок, загальною площею 82.1 кв.м., житловою (основною) площею 51.1 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: вул. Подільська, №55, с.Маньківка, Бершадського району, Вінницької області.: А)Житловий будинок; а)веранда; а1) ганок; Б)літня кухня; Бпід)погріб; Б1)сарай; б)сарай; В)сарай; Т)вбиральня; К)колодязь; 1,2,3)огорожа.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області через Бершадський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Р. В. Хмель