2/760/2700/17
760/1403/17
іменем україни
24 січня 2017 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних, -
Позивач звернулась до суду із вищезазначеним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на її користь 5 744,34 грн. пені, 45 866,54 грн. інфляційних, 4 305,00 грн. 3% річних, а всього 55 915,88 грн.; судові витрати покласти на відповідача.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суд приходить до наступного висновку.
Позивач стверджує, що сума визначеного відповідачем страхового відшкодування булла виплачена їй лише 17.03.2016, майже через рік після визначеного строку (10.03.2015). керуючись положеннями укладеного між сторонами договору страхування позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування за кожен день прострочення. Разом з тим, позивач стверджує, що частина пені булла відшкодована відповідачем в добровільному порядку 21.07.2016 в розмірі 69 000,00 грн.
В порушення імперативних вимог п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України, позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження обставин викладенихвище, що позбавляє суд можливості перевірити викладені в позовній заяві твердження, і як наслідок розрахунки приведені позивачем.
Крім того, позивач стверджує, що 03.02.2015 мала місце дорожньо-транспортна пригода зі участю належного їй на праві власності автомобіля, яка булла визнана відповідачем страховим випадком. Проте, в порушення імперативних вимог п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України, позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження цих обставин, зокрема щодо належності певного транспортного засобу позивачу на праві власності, самої дорожньо-транспортної пригоди, а також повідомлення відповідача про визнання її страховим випадком.
Дотримання вимог ст.119 ЦПК України при пред'явленні позову в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки позову і долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду. Позовна заява не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, викладених у ст. ст. 119, 120 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Якщо ж позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає всі вимоги, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.119-121 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних - залишити без руху.
Роз'яснити позивачеві, що зазначені в ухвалі недоліки ним можуть бути усунені протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали шляхом подачі позовної заяви в новій редакції з урахуванням виправлення зазначеним судом недоліків.
Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: В.С. Кицюк