Справа № 646/11965/16-а
№ провадження 2-а/646/27/2017
02.02.2017 року м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді: Шелест І.М.
за участю секретаря судового засідання Волошко К.І.
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Червонозаводського районного суду м. Харкова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 9 батальойну № 4 УПП в м. Харкові лейтенанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 109639 від 01.11.2016 року,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 01 листопада 2016 року близько 21 год. 10 хв. керуючи автомобілем НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3. увімкнувши світловий покажчик повороту виїхав на перехрестя шосе Мерефянське та вул.. Надбірна у м. Харкові та несподівано був зупинений працівником поліції на шосе Мерефянське, 25 з причин нібито порушення правил користування попереджуючими сигналами, а саме перед початком руху не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, чим порушив вимоги п. 9.2 (а). Постановою серії АР № 109639 від 01.11.2016 року про адміністративне правопорушення його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 гривень за порушення, передбачене ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В обґрунтування позову також зазначив, що інспектор відмовив у розгляді його клопотання щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю скористатися юридичною допомогою. Всупереч вимогам ст. 268 КУпАП та ст. 59 Конституції України.
Крім того, позивач вважає, що в оскаржуваній постанові вбачаються нерозбірливі виправлення або дописки, що є недопустимим і тягне за собою зіпсованість бланку. Відповідачем не зафіксовано на фото чи відео порушення позивачем правид користування попереджувальними сигналами, яке б доводило його вину.
До того ж працівники поліції стали підозрювати, що нібито позивач знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, звинувачуючи, що від нього з роту пахне алкоголем, у зв'язку із чим запропонували подихати у алкотестер Драгер і намагалися забрати автомобіль на штраф майданчик, ставлячи під сумнів результати проведення даним апаратом стану алкогольного сп'яніння позивач змушений був запоропонувати пройти в обласному наркологічному диспансері медичний огляд з метою виявлення алкогольного сп'яніння. Відповідно до висновку від 01.11.2016 року ознак сп'яніння у нього не виявлено. Вважає, що співробітники поліції ставилися до нього упереджено, порушуючи законні інтереси та принижуючи його честь та гідність.
Тому, просив суд, визнати дії поліцейського ОСОБА_2 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП протиправними та скасувати постанову серії АР № 109639 від 01.11.2016 року.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, просив задовольнити.
Відповідач - поліцейський роти № 9 батальойну № 4 УПП в м. Харкові лейтенант поліції ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час слухання справи.
Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 109639 від 01.11.2016 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. Відповідно до мотивувальної частини вказаної постанови: ОСОБА_1 01.11.2016 року о 21.10 годині керуючи автомобілем НОМЕР_1 на перехресті шосе Мерефянське та вул.. Надбірна у м. Харкові перед початком руху не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, чим порушив вимоги п. 9.2 (а) (а.с.9).
Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення вимог правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині та ін. і тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до п. 14.4 Правил дорожнього руху України Якщо на дорозі за межами населеного пункту дорожня обстановка не дозволяє зробити обгін тихохідного або великогабаритного транспортного засобу, його водій повинен рухатися якомога правіше, а у разі потреби - зупинитися на узбіччі і пропустити транспортні засоби, що рухаються за ним.
Відповідно ч.2 ст.69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. При цьому, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч.ч.1, 4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Положеннями ч.1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги та заперечення.
За нормою ч.2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами ч.ч.1, 2 ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, іншими документами.
Відповідно до частини першої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до статті 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У частинах першій, другій статті 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.
Як вбачається з постанови про адміністративне правопорушення, при його складанні позивач заперечував факт вчинення ним порушення.
Доказів вчинення правопорушення (обґрунтовані пояснення позивача, пояснення свідків тощо) відповідачем не надано до суду, так само відеозапису з місця скоєння правопорушення.
У відповідності до ст. 276 Кодексу справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.05.2015 р. у справі № 1-11/2015 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення дав офіційне тлумачення зазначеній нормі, вказавши, що положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
В мотивувальній частині вказаного рішення Конституційний Суд України зазначив, що у частинах 1, 2 ст. 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.
За Кодексом до цього переліку належать, зокрема, такі адміністративні правопорушення: порушення вимог пожежної безпеки в лісах (стаття 77); порушення правил полювання (частина перша статті 85); порушення правил рибальства (частина третя статті 85); порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107); викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей вагонів поїздів, прохід по залізничних коліях у невстановлених місцях (частина третя статті 109); викидання за борт річкового або маломірного судна сміття та інших предметів (частина третя статті 116-2); провезення ручної кладі понад установлені норми і неоплаченого багажу (стаття 134); безквитковий проїзд (стаття 135); прояв неповаги до суду (стаття 185-3). Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні.
Таким чином, Конституційний Суд України у зазначеній справі дійшов висновку, що всі інші види правопорушень, в тому числі і ті, за які відповідальність передбачена ст. 122 Кодексу, розгляду у скороченому провадженні не підлягають.
В свою чергу, у відповідності до ст. 257 Кодексу протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
У відповідності до п. 3.11. Р. ІІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України 04.10.2013 р. № 950, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно п. 3.17 Інструкції протокол та матеріали про адміністративне правопорушення протягом доби надаються посадовій особі, уповноваженій розглядати справу про адміністративне правопорушення.
У відповідності до ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
З огляду на вищевикладене, оскаржувана постанова винесена відповідачем з порушенням порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, що призвело до порушення прав позивача, передбачених ст. 268 КУпАП, зокрема, користуватися кваліфікованою юридичною допомогою при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Отже, постанова у справі про адміністративне правопорушення АР № 109639 складена поліцейським роти № 9 батальйону № 4 УПП в м. Харкові лейтенантом поліції ОСОБА_2 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП не відповідає вимогам закону, є такою, що порушує права та законні інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому підлягає скасуванню в судовому порядку через порушення норм матеріального права, суд прийшов до висновку, що позов в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій поліцейського роти № 9 батальйону № 4 УПП в м. Харкові лейтенанта поліції ОСОБА_2, суд прийшов до наступного.
Згідно ст. 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1, 2, 3 ст. 122 КУпАП розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Отже, враховуючи, що до повноважень поліцейського роти № 9 батальйону № 4 УПП в м. Харкові лейтенанта поліції ОСОБА_2, належить розгляд справ про адміністративні правопорушення і накладання адміністративних стягнень, які передбачені частинами 1, 2, 3 ст. 122 КУпАП, відсутні підстави для визнання таких дій протиправними та задоволення адміністративного позову у цій частині.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.122, 254, 256, 258, 287-289 КУпАП, ст.ст.2, 6, 11, 14, 69, 71, 86, 122, 128, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд,-
постановив:
Позов ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Скасувати постанову серії АР № 109639 по справі про адміністративне правопорушення від 01.11.2016 року відносно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.
Суддя І.М. Шелест