Справа № 645/5582/16-к
Провадження № 1-кп/645/162/17
Іменем України
03 лютого 2017 року Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
за участю адвокатів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
законних представників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016220460001289 за обвинуваченням:
неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, навчається на 2 курсі денного відділення Харківського автотранспортного технікуму ім. С. Орджонідзе, мешкає разом з матір'ю, раніше не судимому зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України;
27 квітня 2016 року приблизно о 17 год. 00 хв. неповнолітній обвинувачений ОСОБА_8 знаходився біля проїжджої частини, розташованої на перехресті Московського проспекту та АДРЕСА_2 , де між ним та неповнолітньою потерпілою ОСОБА_9 виник конфлікт на підґрунті раптово виниклих неприязних відносин. Під час зазначеного конфлікту, у неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень неповнолітній потерпілій ОСОБА_9 та неповнолітній обвинувачений ОСОБА_8 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та настання наслідків, наніс один удар долонею лівої руки в область правої щоки неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 , після чого неповнолітній обвинувачений ОСОБА_8 наніс ще два удари кулаком лівої руки в область обличчя неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 внаслідок чого у останньої згідно висновку судово - медичної експертизи №3519 - ая/16 від 30.06.2016 року, утворились садни на тлі крововиливу на слизовій оболонці верхньої губи, які за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень. Далі неповнолітній обвинувачений ОСОБА_8 , наніс удар кулаком лівої руки в область носа неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 внаслідок чого у останньої згідно висновку судово - медичної експертизи №3519 - ая/16 від 30.06.2016, утворилась закрита травма носу у вигляді переломів кісток носу без зміщення за наявності синця на спинці носу в середній третині, яка за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я, тривалість якого перевищує шість днів, але не перевищує трьох тижнів. Від отриманого вищевказаного удару неповнолітня потерпіла ОСОБА_9 впала на землю. Після чого неповнолітній обвинувачений ОСОБА_8 продовжуючи свої злочинні дії наніс декілька ударів носком правої ноги в область попереку, крижі та голові, внаслідок чого у останньої згідно висновку судово - медичної експертизи №3519 - ая/16 від 30.06.2016, утворилась закрита черепно - мозкова травма у вигляді забою головного мозку середнього ступеня, пластинчастого субдурального крововиливу по конвексітальній поверхні лобових часток та правої скроневої частки, субарахноїдального крововиливу з наявністю синців в правій навколо очній ділянці, в проекції правого та лівого скронево - щелепних суглобів, в проекції горизонтальної частини правої гілки нижньої щелепи з переходом на тіло правої виличної кістки, яка за ступенем тяжкості відноситься до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
У судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_8 беззаперечно визнав себе винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України. Цивільний позов визнав частково, в частині стягнення матеріальної шкоди. Проти стягнення моральної шкоди заперечував. Від дачі показів відмовився на підстав ст.. 63 Конституції України. У судовому засіданні неповнолітній обвинувачений попросив пробачення у потерпілої та її законного представника.
Крім визнання своєї провини обвинуваченим, його провина у фактично скоєному повністю підтверджується зібраними у справі і дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- поясненнями потерпілої, яка у судовому засіданні зазначила, що наприкінці вересня 2015 року в мережі Інтернет на сайті «Вконтакте» познайомилась з ОСОБА_10 . 14 жовтня 2015 року перший раз зустрілась. Після вищезгаданої зустрічі вони ще кілька разів зустрічалися, після чого вони почали зустрічатися. З жовтня 2015 по 13 лютого 2016 року їх відношення були хороші. Після 14 лютого з ОСОБА_11 почали відбуватися дивні речі, що проявлялося в його розмовах про надприродні історії пов'язані з примарами. Спочатку потерпіла не звертала на це уваги. Але 26 квітня 2016 року, ОСОБА_12 написав потерпілій «Вконтакте» про те, що в неї вселився якийсь дух, і його необхідно вигнати. Для чого він просив зустрітися з ним біля ст. м. «ім. Масельського » о 14.30 годин та вимагав, що потерпіла обов'язково з'явилась. Потерпіла прийшла на місце, яке вказав обвинувачений, однак ОСОБА_12 не прийшов. Ввечері вдома, вона побачила від нього повідомлення, що зустріч переноситься. 27 квітня 2015 року, починаючи з 07:00 годин ранку, ОСОБА_13 почав писати потерпілій повідомлення з вимогами про зустріч. Потерпіла погодилася. В цей же день, близько 17.00 годин вони зустрілися біля ст. м. «ім. Масельського» (вихід між ОСОБА_14 проспектом і проспектом Тракторобудівників на стороні залізничних колій). Як тільки ОСОБА_12 побачив потерпілу, він відразу ж розвернувся обличчям і пішов в сторону залізничних колій, і потерпіла пішла за ним. Далі вони йшли по залізничних коліях в сторону центру мовчки. Через деякий час вони зупинилися, і ОСОБА_13 сказав, що він задасть їй зараз кілька питань, і краще на них відповідати чесно. Після чого він запитав у потерпілої, хто такий ОСОБА_15 , на що вона відповіла, що не знає такого і не обманює ОСОБА_16 . У цей момент, ОСОБА_12 сказав, що вона йому бреше, та наніс їй удар долонею лівої руки в область правої щоки. Потерпіла знову сказала, що не обманює його, проте останній завдав ще удар кулаком лівої руки в ліву область особи потерпілої. Далі ОСОБА_16 завдав удар кулаком лівої руки в область носа, в наслідок чого потерпіла впала на землю. Також потерпіла вказала, що лежачи на землі на лівому боці, після отриманих ударів, ОСОБА_12 завдав ще два удари носком правої ноги в область обличчя. Після чого потерпіла закрила голову руками, закрила очі і відчула ще кілька ударів в область попереку і голові. У внаслідок вищевказаних ударів потерпіла на деякий час втратила свідомість, ОСОБА_12 знову почав задавати питання про якогось ОСОБА_17 , і потерпіла, боячись нового побиття, почала вигадувати на ходу відповіді на питання про неіснуючого ОСОБА_17 . Також ОСОБА_18 питав у потерпілої чому вона ходила до ворожок і хотіла його вбити. Через деякий час, вони піднялися і попрямували по залізничних коліях, в який бік потерпіла не пам'ятає, і ОСОБА_16 підвів її до металевої колонки з водою, де вона вмилася від крові і бруду. Після чого ОСОБА_16 умив їй обличчя водою, і помив своє взуття від бруду. Далі вони попрямували в сторону ст. м. «Радянської армії», і потерпіла приїхала додому. Вдома батьки потерпілої, відразу як вона прийшла, викликали швидку допомогу. Не дочекавшись швидкої допомоги, батько потерпілої відвіз її в Харківську міську клінічну лікарню швидкої і невідкладної медичної допомоги, де їй було надано першу медичну допомогу, та її поклали в лікарню. На стаціонарному лікуванні в дитячому нейрохірургічному відділенні потерпіла перебувала з 27 квітня 2016 року по 23 травня 2016 року. Також, в період її знаходження в лікарні, потерпілій «Вконтакте» від ОСОБА_16 приходили різні повідомлення в яких він просив з ним поговорити по телефону, але вона вже не хотіла з ним спілкуватися і розмова так і не відбувся;
- висновком фахівця з питань судово-медичної експертизи № 604-2016 від 09 червня 2016 року що наявності, характеру та локалізації тілесних ушкоджень, часу та механізму їх утворення, визначення ступені їх важкості;
- висновком експерта № 3519- ая/16 від 30 червня 2016 року, згідно якого у гр. ОСОБА_9 мали місце наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку середнього ступеня, пластинчастого субдурального крововиливу по конвексітальній поверхні лобових часток та правої скроневої частки, субарахноїдального крововиливу з наявній синців в правій навколо очній ділянці (на тлі припухлості м'яких тканин), в проекції правого та лівого скронево-щелепних суглобів, в проекції горизонтальної частини правої гілки нижньої щелепи з переходом на тіло правої виличної кістки; закрита травма носу вигляді переломів кісток носу без зміщення з наявністю синця і спинці носу в середній третині; синці на тильній поверхні правої кисті в області проекції 2 і 3 п' ясткових кісток (на тлі припухлості м'яких тканин); садна на тлі крововиливу на слизовій оболонці верхньої губи. Дані ушкодження утворились внаслідок неодноразової локальною ударної дії тупих твердих предметів, індивідуальні особливості діючих поверхонь яких не відобразилися, та, враховуючи їх морфологічні ознаки, могли бути отримані не пізніше дати встановлення у лікувальному закладі. Вищевказана закрита черепно-мозкова травма не є небезпечною для життя в момент заподіяння, а спричинила за собою тривалий розлад здоров'я понад 3-х тижнів (21 день), і за цією ознакою відноситься до ушкоджень середнього ступеню тяжкості. (згідно п. п. а, б, в, 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року). Закрита травма носа враховуючи її звичайний клінічний перебіг, належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я, тривалість якого перевищує 6-ть днів, але не перевищує 3-х тижнів (21 день) (згідно п.п. «а», 2.3.3., «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року). За ступенем тяжкості: синці та садна викликають скороминущі наслідки, тривалість яких не перевищує 6 діб і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень (відповідно до п.п. 2.3.2.«б», 2.3.5., «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року);
- даними, які містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 24.06.2016 року за участю потерпілої ОСОБА_9 , під час якого, остання показала та розповіла про обставини спричинення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_8 ;
- висновком експерта № 3571 -ая/16 від 30 червня 2016 року, відповідно якого показання гр.. ОСОБА_9 , дані нею під час проведення слідчого експерименту від 24.06.2016 року, в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним у частині механізму утворення встановлених у неї тілесних ушкоджень;
- змістом листування неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 та неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 , які містять інформацію щодо їх відносин та поведінки, справжність зазначеної інформації не ставили під сумнів учасники процесу;
- фотографіями фізичного стану неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 після нанесення їй тілесних ушкоджень неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_8 у кількості 32 шт.;
Дії неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України, тобто умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Вину неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, суд вважає доведеною.
Згідно ст. 66 КК України, обставинами що пом'якшують покарання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 суд визнає повне визнання вини та щире каяття, а також скоєння злочину у неповнолітньому віці.
Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлені.
Вивченням в ході судового розгляду даних особи неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 встановлено, що він раніш в силу ст.. 89 КК України не судимий, за місцем навчання характеризується задовільно, проживає з матір'ю в трикімнатній ізольованій квартирі, на обліку в наркологічному диспансері не перебуває. Перебуває на обліку у лікаря психіатра у ПНД Харківської дитячої лікарні № 5 з діагнозом: наслідки раннього органічного ураження ЦНС з астено-невротичним синдромом. (довідка від 05.07.2016 року )
Під час досудового розслідування у справі була проведена комісійна стаціонарна судово-психіатрична експертиза № 842 від 16.12.2016 року, відповідно висновку якої ОСОБА_8 в даний час ознак психозу, слабоумства та інших психічних розладів не виявляє, за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, до якого відноситься правопорушення, ОСОБА_8 перебував поза будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Також, як вбачається з матеріалів справи неповнолітній ОСОБА_19 з 10.06.2016 року по 22.08.2016 року перебував у комунальному закладі «Харківський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей». Відповідно до характеристики даного закладу , неповнолітній ОСОБА_8 проявив себе як дисциплінований та здібний вихованець. Дотримувався встановлених норм та правил поведінки, режиму закладу. Прислухався до зауважень вихователів, виконував доручення старших. Зазвичай не схильний провокувати конфліктні ситуації. Може стримувати та самостійно контролювати свої емоції. Охоче приймав участь в загальних заходах, святах.
Суд критично ставиться до посилань законного представник потерпілого про той факт, що неповнолітній ОСОБА_8 раніше був засуджений, оскільки в силу ст.. 89 КК України він вважається особою, яка не має судимості. Також той факт, що матір неповнолітнього ОСОБА_19 викликала поліцію, оскільки її син застосовував до неї насильство не може служити обставиною, яка повинна обтяжувати покарання обвинуваченого, оскільки зазначені факти не відноситься до розгляду справи та перевірки за вказаними фактами були припинені внаслідок заяви ОСОБА_6 , матері неповнолітнього обвинуваченого, про відсутність претензій з її боку.
При призначенні виду та міри покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_8 суд керується вимогами ст. 65 КК України, а саме: враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, умови життя обвинуваченого, наявність ряду пом'якшувальних провину обставин, наведені вище дані про особу обвинуваченого.
При визначенні виду та міри покарання неповнолітньому обвинуваченому в межах санкції статті кримінального закону, що передбачає відповідальність за скоєне, суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого неповнолітнім обвинуваченими злочину, конкретні обставини вчинення ним злочину, дані про особу неповнолітнього обвинуваченого, який на момент скоєння злочину був неповнолітнім, щиросердно розкаявся, протягом досудового слідства сприяв встановленню істини по справі, суд вважає, що виправлення неповнолітнього обвинуваченого можливе без реального відбування покарання у вигляді позбавлення волі, при застосуванні до призначеного покарання ст. ст. 75, 104 КК України - звільнення від відбування покарання з випробувальним терміном і з покладанням на них додаткових обов'язків з підстав ст. 76 КК України в період встановленого випробувального терміну.
Законним представником неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 - ОСОБА_7 , заявлений цивільний позов, в якому він просить стягнути з неповнолітнього обвинуваченого солідарно з його матір'ю ОСОБА_6 суму матеріальної шкоди у розмірі 6362,11 грн. та моральної шкоди у розмірі 100000 грн.
При розгляді цивільного позову законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , крім вимог ст. ст. 127 - 129 КПК України, в судовому засіданні суд застосовує вимоги ч.2 ст.1179 ЦК України, відповідно до якої у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в повному обсязі її батьками /усиновлювачами/, або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.
Заявлений цивільний позов щодо відшкодування майнової шкоди, визнаний обвинуваченим, підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо стягнення моральної шкоди, то дана вимога підлягає задоволенню частково.
Згідно з вимогами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до роз'яснень, які надані у п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
З аналізу доказів які вивчені судом у кримінальному проваджені суд дійшов висновку, що неповнолітнім обвинуваченим неповнолітній потерпілій спричинена і моральна шкода, яка виразилася в душевних стражданнях, пов'язаних з самим фактом спричинення їй травми голови, душевними стражданнями, пов'язаними з тим, що вона тривалий час проходила курс лікування. Наслідки закритої черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку є непередбачуваними на все життя, в результаті чого порушений звичайний ритм та уклад життя, та необхідність періодично проходити медичні обстеження та курси профілактичного лікування.
При визначенні розміру заподіяної потерпілій моральної шкоди, суд враховує характер, тривалість та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних), які зазнала та зазнає потерпіла по цей час. Враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в сумі 10000 гривень.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 395 КПК України суд, -
Визнати неповнолітнього ОСОБА_8 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, за вчинення якого призначити покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75, 104 КК України неповнолітнього ОСОБА_8 від відбування призначеного за цим вироком покарання звільнити з випробувальним строком на один рік.
Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_8 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов ОСОБА_7 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_9 задовольнити частково.
Стягнути солідарно з неповнолітнього ОСОБА_8 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_9 суму у розмірі 6362 (шість тисяч триста шістдесят дві) грн.. 11 коп. в якості відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути солідарно з неповнолітнього ОСОБА_8 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_9 суму у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. в якості відшкодування моральної шкоди.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Обвинуваченим, законним представникам обвинувачених та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя -