Справа № 645/404/17-к
Провадження № 1-кс/645/157/17
02 лютого 2017 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора Немишлянського відділу Харківської місцевої прокуратури № 3 - ОСОБА_3 ,
неповнолітнього підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника неповнолітнього підозрюваного - ОСОБА_5 ,
законного представника неповнолітнього підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого СВ Немишлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Немишлянського відділу Харківської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню № 12017220460000170 від 31.01.2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ульянівськ Російської Федерації, курд, особи без громадянства, студента Харківського професійного ліцею будівельних технологій, не одруженого, раніше не судимого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,
- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,
02.02.2017 року до Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СВ Немишлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно неповнолітнього ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
З клопотання вбачається, що неповнолітній ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину при наступних обставинах.
31.01.2017 року, приблизно о 12 год. 05 хв., неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ОСОБА_8 прийшли за місцем мешкання спільного знайомого ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 . Коли двері вказаної квартири відкрив батько ОСОБА_3 - ОСОБА_9 та повідомив, що вдома його сина немає, у неповнолітнього ОСОБА_4 та ОСОБА_8 раптово виник умисел на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, з проникненням у житло. Так, роз приділивши між собою ролі, неповнолітній ОСОБА_4 із ОСОБА_8 повторно постукали у двері вищевказаної квартири, та коли ОСОБА_9 відчинив їм двері, діючи умисно, з корисливих мотивів, в складі зазначеної групи та за попередньою змовою, відкрито проникли в квартиру, де ОСОБА_8 із застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, став наносити ОСОБА_9 чисельні удари кулаками в область голови та повалив потерпілого на підлогу, спричинивши останньому тілесні ушкодження. В цей час неповнолітній ОСОБА_4 , який раніше неодноразово перебував в даній квартирі та добре орієнтуючись на місці, забіг на кухню квартири, звідки відкрито викрав ноутбук ТМ «Lenovo» G 550 із зарядним пристроєм до нього.
Після чого неповнолітній ОСОБА_4 разом із ОСОБА_8 з місця скоєння злочину з викраденим майном зникли, звернувши його у свою власність та розпорядившись ним на свій розсуд, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду, зі слів, на суму 5000,00 грн.
31.01.2017 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор посилався на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється неповнолітній ОСОБА_4 , та дані про його особу, які свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні неповнолітній підозрюваний ОСОБА_4 заперечував проти обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, звернувши увагу на те, що вину визнає у повному обсязі, у вчиненому щиро кається.
Захисник підозрюваного заперечував проти обрання відносно неповнолітнього ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Законний представник підозрюваного підтримала думку захисту.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до наступного.
Встановлено, що на підставі заяви потерпілого ОСОБА_9 від 31.01.2017 року Немишлянським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області 31.01.2017 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220460000170 про вчинення 31.01.2017 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
31.01.2017 року неповнолітньому ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, відносно потерпілого ОСОБА_9 31.01.2017 року при обставинах, що викладені в ухвалі вище.
Матеріали, додані до клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозр, що в діях неповнолітнього ОСОБА_4 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
Дані обставини підтверджені наданими суду доказами, зібраними у кримінальному провадженні, та не заперечуються самим ОСОБА_4 .
Свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при вищезазначених обставинах ОСОБА_4 визнає, викрадене майно знайдено, розмір завданої потерпілому майнової шкоди на теперішній час не визначений.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених ст.177 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені ст. 178 КПК України.
Положення ч.2 ст.492 КПК України передбачають, що затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього кодексу.
Ч.1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених п.1 (можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового слідства та/або суду) та п. 3 (незаконно впливати на свідків) ст. 177 КПК України. Слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, визнає у повному обсязі, щиро кається, має постійне місце проживання. В процесі розгляду клопотання з'ясовано, що неповнолітній ОСОБА_4 не має документів щодо свого народження та паспорту, виховується за відсутності матері, батьком, батьківство якого документально не підтверджено, проте ОСОБА_4 фактично мешкає разом з ним, вказана адреса місця його проживання зазначена в особовій картці ОСОБА_4 як студента Харківського професійного ліцею будівельних технологій. Також судом встановлено, що ОСОБА_4 вперше притягається до кримінальної відповідальності, дані про його негативну поведінку та причетність до вчинення інших правопорушень відсутня.
Ті обставини, що неповнолітній ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, є підставою вважати доведеним існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Проте, самі по собі ці обставини не можуть бути безспірною підставою для обрання відносно підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу, передбаченого законом, оскільки тяжкість вчиненого кримінального порушення мають враховуватися судом у сукупності з усіма обставинами справи, встановленими під час розгляду справи по суті.
Таким чином, суд приходить до висновку, що прокурором не доведено реальну наявність частини ризиків, на які в своєму клопотанні посилається слідчий, та не надано докази, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п.1, 2 ч. 1 цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий, прокурор), але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті (недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, або ризикам зазначеним у клопотанні), слідчий суддя, має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що такий запобіжний захід як особисте зобов'язання, на даний час зможе в достатній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Немишлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строком на два місяці, тобто до 02 квітня 2017 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 на строк дії даної ухвали наступні обов'язки:
прибувати до слідчого, прокурора і суду за першою вимогою та зі встановленою періодичністю;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1 .
Копію ухвали отримав “____”_______ 2017 р. ___год.__хв. __________ ОСОБА_4